Стратегічне управління - Порохня В.М. - 2.2. Сутність стратегічної інформації, її джерела і методи одержання

Реалізація концепції стратегічного управління на підприємстві торкається всіх аспектів його діяльності; проте, оскільки інформація - це предмет управлінської праці, а більшість чинників впливу суб'єкта управління на об'єкт має інформаційний характер, необхідно дуже ретельно переглянути існуючу інформаційну систему, щоб сформувати інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічного управління згідно з вибраними стратегіями.

Інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічного управління (ІАО СУ) - система, що об'єднує всі елементи організації в єдине ціле і дозволяє сформувати процес стратегічного управління як безперервний ланцюг управлінських рішень, направлених на досягнення стратегічних цілей.

Стратегічна інформація характеризується рядом відмінностей, обумовлених характером процесу ухвалення управлінських рішень:

- орієнтація не стільки "в середину" організації, скільки на її зовнішнє і проміжне середовище;

- аналіз інформації в умовах репрезентативної вірогідності;

- прогнозний характер результатів обробки інформації;

- велика вірогідність суб'єктивного тлумачення інформативних показників;

- міжфункціональний характер інформації (необхідність інформаційного забезпечення окремих бізнес-процесів), що приводить до необхідності операції великими об'ємами аналітичної і фінансової інформації [13, с. 44].

Існуючі інформаційні системи надають керівникам підприємств інформацію, орієнтовану в основному на внутрішнє середовище - технологію, організацію виробництва, фінансово-економічні ретроспективні показники і ін. - і характеризує її. Інформація про зовнішнє середовище має фрагментарний, несистемний характер. Немає інформації про економічні тенденції, науково-технічні досягнення, ринки і конкуренцію на них, споживачів і їх потреби і т.п. До того ж недостатньо соціально-політичної інформації, збором і аналізом якої навіть дослідницькі інститути займаються мало. Все це приводить до домінування суб'єктивних уявлень про ситуацію на підприємстві і зовні нього, що не дає можливості складати обґрунтовані прогнози і ухвалювати стратегічні рішення про пристосування до майбутнього і формування самого майбутнього.

Навіть якщо обсяг необхідної інформації достатній, це не завжди забезпечує ухвалення ефективних рішень. Існуючу інформацію можна інтерпретувати по-різному: залежно від специфіки гіпотези про функціонування об'єкту аналізу, методів збору, перевірки і напрямів використовування інформації. Гіпотези, моделі, системи не можуть бути жорстко встановлені, особливо враховуючи переваги і знання того або іншого керівника підприємства. Висуваючи гіпотези, необхідно враховувати стратегічні інформаційні потреби підприємства.

У базі стратегічних даних міститься інформація про вплив окремих складових і чинників процесу стратегічного аналізу і управління на формування стратегічних альтернатив, а також інформація, що дозволяє вибрати ті або інші рішення з певних альтернативних варіантів, тобто база стратегічних даних (БСД) може трактуватися як підсистема підтримки управлінських рішень.

БСД формується за допомогою цільового підбору інформації, яка поступає з безлічі джерел (рис. 19) і є, по суті, процесом перетворення сукупності даних в стратегічну інформацію на основі їх аналітичної обробки з орієнтацією на конкретне вживання в процесі реалізації стратегічних планів, проектів і програм [13, с.51].

Рис. 19. Джерела інформації підприємства

БСД підприємства може мати досить складну структуру, тобто складатись їх таких підсистем: БСД про сильні і слабкі сторони підприємства; БСД про загрози і можливості (з оцінкою рівня ризику), які існують в зовнішньому середовищі; БСД про рівень конкуренції і критерій конкурентоспроможності в галузі; БСД про полягання економіки в цілому; БСД про ситуацію на суміжних ринках і т. ін.

Прогнози дають можливість сконцентрувати увагу на найважливіших фактах, що впливають на ситуацію і її розвиток. Припущення дозволяють дещо "стиснути" інформацію, ввести якісні оцінки при обдумуванні майбутнього розвитку подій. Прогнози більше орієнтовані на кількісні показники і додають майбутньому більш чітко виражені риси.

У таблиці 15 відображена схема, що демонструє сфери виникнення інформації, формування БСД на різних етапах стратегічного планування. Чим якісніша інформація, тим більше достовірними стають плани, а це, у свою чергу, закладає основи для здійснення обґрунтованого управлінського впливу на об'єкти управління в організації [13, с. 58].

Таблиця 15

ІНФОРМАЦІЙНА ОСНОВА СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

БСД містять інформацію про організації-конкурентів, яка може створюватися відповідно до тих же принципів, як і інформація про базову організацію. Для опису базової організації використовуються декілька блоків інформації, зокрема: загальні відомості про організацію; документообіг; інформація про фінансово-економічну діяльність; кадрова політика і система підвищення кваліфікації; техніко-технологічне забезпечення процесів управління і ін.

До складу інформації бази "Загальні відомості про організацію" можуть входити: статутні документи (статут, засновницький договір); довгострокові угоди або договори з клієнтами (у тому числі - оренда, лізинг, кредити, позики і т.п.); загальний план (програма) розвитку або бізнес-план; організаційна структура управління з докладним описом структури вищого керівництва з вказівкою ФІО, віку, освіти; структура виробничих і невиробничих об'єктів; штатний розклад підрозділів; набір існуючих в організації нестандартних положень про підрозділи і служби, посадові інструкції; функціональна структура (управління і виробництво) з переліком функцій всіх підрозділів; набір методик розрахунку фінансових і економічних показників; договори або угоди про участь організації в підприємствах з іноземним капіталом (СП) або змішаних товариствах за кордоном; номенклатура сировини, матеріалів, напівфабрикатів і основні постачальники; асортимент продукції і поточний прайс-лист; основні ринки збуту і постійні споживачі; система роботи (запаси на складі, обсяги робіт "з коліс" і тін.); структура собівартості продукції (зокрема - енергетичні і інтелектуальні витрати).

Досвід підприємств, які можуть добре організувати інформаційне обслуговування працівників апарату управління, показує, що багато проблем можна розв'язати, якщо БСД формувати одночасно з розробкою і використовуванням інформаційно-управлінських систем (ГУС) різного типу (табл. 16). ІСУ дає можливість: накопичувати інформацію про минуле і теперішній час; складати прогнози розвитку подій; одержувати уявлення про реальні справи на підприємстві на конкретний момент часу; прослідити події в зовнішньому середовищі.

Ідеальних ІСУ не існує і кожне підприємство повинне самостійно ухвалювати рішення щодо її форми. Слід зазначити, що організація подібних систем раніше не одержувала пріоритетного розвитку головним чином через відсутність комплексних технологічних рішень, здатних організувати мобільну передачу і обробку інформації. Динаміка розвитку і кон'юнктура ринку інформаційних технологій зумовили посилений розвиток сучасних технологій автоматизації різних сфер бізнесу. Еволюційним явищем на шляху розвитку автоматизації виробництв є створення корпоративних інформаційних систем (КІС). КІС - це цілісний програмно-апаратний комплекс, що дозволяє задовольнити як поточні, так і майбутні потреби підприємства в обробці даних.

Таблиця 16

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В СТРАТЕГІЧНОМУ УПРАВЛІННІ [13, С. 114]

Основними рисами такого комплексу є: вживання злагодженого набору промислових інформаційних технологій для управління інформаційними ресурсами підприємства; інформаційна узгодженість всіх бізнес-процесів, для яких створюється інформаційна система; відповідність функціональності робочих місць співробітників їх посадовим обов'язкам; єдиний регламент експлуатації і обслуговування всіх компонентів системи.

Характер економіки України визначає деякі особливості існуючих концепцій інформаційно-аналітичного забезпечення, головними з яких можна вважати наступні:

- пропоновані проекти виявляються орієнтованими більшою мірою на автоматизацію класичних бізнес-процесів і у меншій мірі - на конкретні технології управління;

- у реальній ситуації інформаційні вимоги по одному виду діяльності менеджера розділені по декількох інформаційних підсистемах. Таким ситуаціям не приділяється належної уваги в існуючих проектах інформаційно-аналітичного забезпечення;

- існуючі системи не повністю орієнтовані на аналіз корисної для керівника інформації, що надходить із зовнішнього середовища;

- існуючі рішення не повною мірою забезпечують зворотний зв'язок результатів виконання стратегічних рішень;

- існуючі рішення не допускають чіткої організації центрів обробки інформації.

Усунення цих недоліків вимагає кардинальних змін в діючих ІСУ. На концептуальному рівні слід говорити про створення системи стратегічного моніторингу, яка передбачає реалізацію процедур системного аналізу, як внутрішньої структури, так і зовнішнього середовища з погляду довгострокового впливу на діяльність підприємства.