Важливою базовою складовою організації економічного аналізу (див. рис. 5.2) є організація аналітичного процесу, оскільки в залежності від його змісту, складності, дієвості, оперативності визначаються організація праці фахівців, які виконують аналітичну роботу (суб'єктів економічного аналізу), та вимоги до організації управління аналітичною роботою.
Аналітичний процес є сукупністю взаємопов'язаних елементів (етапів) праці управлінського персоналу, в результаті яких вихідна інформація про стан предметів та об'єктів економічного аналізу перетворюється в управлінські рішення щодо визначення, оцінки й мобілізації резервів підвищення ефективності діяльності будь-якого суб'єкта господарювання чи їхніх об'єднань на різних рівнях управління економікою. Виходячи з цього, склад і взаємозв'язки елементів (етапів) аналітичного процесу створюють його структуру.
Організація аналітичного процесу передбачає структуризацію та регламентацію технології його здійснення, тобто послідовності виконання аналітичної роботи з подальшою її декомпозицією (див. рис. 5.3).
При проведенні економічного аналізу виділяють такі етапи: підготовчий; основний; заключний. Зміст кожного з цих етапів при проведенні повного комплексного поточного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства та його підрозділів (цехів, служб, ділянок та ін.) наведений на рисунку 5.4.
Оформлення аналітичних розрахунків та результатів аналізу включає такі аналітичні процедури.
1. Складання різних аналітичних таблиць, на підставі яких можна оцінити успішність роботи підприємства (цеху, відділу, бригади та ін.); виявити позитивні та негативні сторони їхньої діяльності за всіма техніко-економічними й фінансовими показниками.
2. Побудова графіків, які наочно характеризують виконання встановлених завдань (плану, норми, стандарту) за тим чи іншим показником.
Вони застосовуються також при аналізі ритмічності роботи, при аналізі динаміки взаємопов'язаних показників та динаміки розвитку підприємства, для оцінки тенденцій, структур та ін.
3. Складання пояснювальних записок, в яких відображаються загальна характеристика виконання завдань та динаміка показників; фактори, які впливають на їх зміну; найбільш важливі висновки, які витікають зі складених за результатами аналізу аналітичних таблиць; пропозиції та заходи з ліквідації недоліків, виявлених в ході аналізу, врахування яких в подальших управлінських рішеннях буде сприяти поліпшенню роботи підприємства в наступному плановому періоді.
Ефективна організація аналізу в сучасних умовах можлива лише за умови автоматизації виконання його процедур. Використання ЕОМ викликало перебудову не тільки форм обліку та техніки обробки інформації, а й усієї організаційної системи обліку та аналізу. Завдяки цьому застосовується прогресивна автоматизована форма обліку, в якій інтегрується обробка інформації, яка одержана в результаті оперативного, бухгалтерського та статистичного обліку, та за допомогою якої можливе повноцінне інформаційне забезпечення аналітичного процесу. З впровадженням у цей процес ЕОМ з'явилася можливість моделювати завдання економічного аналізу, створювати його програмне забезпечення, вдосконалювати методику аналізу, широко використовувати в економічному аналізі економіко-математичні моделі при вирішенні конкретних завдань. Економіко-математична модель - це система обмежень та цільової функції, яка складається з рівнянь та нерівностей, що характеризують умови даного завдання. їхнє використання дозволяє поглибити аналіз показників на стадії розробки альтернативних управлінських рішень та вибору оптимального з них.
Великі можливості щодо підвищення ефективності аналітичної функції фахівців в умовах автоматизованого робочого місця (АРМ) відкриваються з використанням сучасних інформаційних технологій Microsoft Excel. Як свідчить зарубіжний [33, 34] та вітчизняний [35] досвід, сучасні інформаційні технології допомагають у бізнес-аналізі вирішувати різноманітні аналітичні задачі, наприклад, аналіз виробничої діяльності; аналіз доходів, витрат і прибутку; аналіз інвестицій. Це стосується й зовнішнього економічного аналізу, для проведення якого, зокрема, виникає можливість створення та постійного поповнювання інформаційної бази; здійснення моніторингу, тобто безперервного спостереження, основних параметрів ринку і конкурентів. В аудиті також поширюється використання ПЕОМ з пакетами прикладних програм, таких, наприклад, як: Дракон, Суперкалк і Галактика, які орієнтовані на економічні явища, притаманні країнам СНД: бартер, взаємо-розрахунки, неплатежі та інші особливості ринкових відносин постсо-ціалістичних країн [34], а також Аудит-експерт. У прогнозному фінансовому аналізі застосовується програма Інек-Аналітик і аналітичні блоки програм "Інфо-Бухгалтер" і "1С-Бухгалтерія". Використання указаних комп'ютерних програм дозволяє удосконалити економічний аналіз за рахунок скорочення терміну обробки аналітичної інформації, завдяки чому підвищується оперативність, а, отже, і ефективність управлінських рішень.
Організація праці фахівців, які виконують аналітичну роботу, містить:
- розподіл між фахівцями аналітичних функцій та задач, обов'язків та відповідальності;
- відповідна розстановка фахівців для виконання аналітичних функцій та завдань, що передбачає усунення дублювання в аналітичній роботі;
- розподіл і кооперація праці фахівців;
- удосконалення методів та умов нормування, оплати й стимулювання праці фахівців;
- розробка й удосконалення нормування та мотивації праці фахівців;
- організація та обслуговування робочих місць фахівців;
- створення для фахівців необхідних умов праці.
При організації управління аналітичною роботою здійснюються заходи зі створення системи управління аналітичною роботою або обгрунтування та внесення прогресивних змін у побудову й в процес функціонування існуючої системи управління аналітичною роботою, а також комплекс заходів, спрямованих на досягнення упорядкованості, узгодженості та взаємодії структурних підрозділів та їхніх керівників й фахівців, які виконують аналітичні функції та завдання. Реалізація підфункції організації управління економічною роботою забезпечує: розробку або удосконалення організаційної структури управління аналітичною службою; розробку або коригування положень структурних підрозділів аналітичної служби; розробку або удосконалення посадових інструкцій фахівців, які виконують аналітичну роботу, та ін.
Для оптимізації розподілу трудового та управлінського процесів аналітичної роботи доцільно використовувати прогресивний матричний метод дослідження, сутність якого полягає у визначенні суб'єктів економічного аналізу та їхньої відповідальності за окремими напрямками роботи з наступним упорядкуванням виділених суб'єктів в загальній структурі управління підприємством. У таблиці 5.2 наведені типові види суб'єктів економічного аналізу і напрямки їхньої аналітичної роботи, за які вони відповідають, з дотриманням рівня їхньої ієрархії в організації аналітичної роботи підприємства.
Таблиця 5.2
СУБ'ЄКТИ І НАПРЯМКИ АНАЛІТИЧНОЇ РОБОТИ
Суб'єкти аналізу | Напрямки аналітичної роботи |
1 | 2 |
Керівні органи вищого державного рівня управління | Розробка нормативного та методичного забезпечення внутрішнього та зовнішнього економічного аналізу |
Заступник директора з економічних питань підприємства | Організація та спрямування всього комплексу робіт з економічного аналізу |
Економічна рада великого підприємства та бюро економічного аналізу планово-економічного відділу заводоуправління | Методичне керівництво аналітичною роботою |
Планово-економічний відділ із залученням усіх функціональних підрозділів апарату управління підприємством та його структурних підрозділів | Комплексний економічний аналіз діяльності підприємства |
Функціональні підрозділи підприємства та цехів за участю економічних служб | Тематичний економічний аналіз |
Аудиторські фірми, банки, органи оподаткування, інвестори, постачальники, споживачі | Зовнішній економічний аналіз |
Нормативне та методичне забезпечення внутрішнього та зовнішнього економічного аналізу діяльності усіх суб'єктів господарювання розробляють керівні органи вищого державного рівня управління: Міністерство економіки України; Міністерство фінансів України; Національний банк України; Державна податкова адміністрація України; Державний комітет статистики України; галузеві та територіальні органи управління та ін. Для внутрішнього використання суб'єкти господарювання створюють власні методики з дотриманням загальних положень типової та галузевих методик, принципів економічного аналізу.
Так, у межах підприємства весь комплекс робіт з економічного аналізу організовує та спрямовує заступник директора з економічних питань, при цьому на великих підприємствах методичне керівництво аналітичною роботою здійснюється економічною радою та бюро економічного аналізу планово-економічного відділу заводоуправління.
Комплексний аналіз діяльності підприємства виконує планово-економічний відділ із залученням усіх функціональних підрозділів (технічного, фінансового, облікового та ін.) апарату управління підприємством та його структурних підрозділів (філій, представництв, цехів та ін.). Тематичний аналіз проводиться функціональними підрозділами підприємства та цехів за участю економічних служб. Наприклад, аналіз технічного стану виробництва - технічним відділом та технічним бюро; аналіз якості продукції - відділом технічного контролю; аналіз трудових показників - відділом праці та заробітної плати й бюро організації праці цехів; аналіз фінансового стану підприємства - фінансовим управлінням або відділом; аналіз конкурентоспроможності продукції та підприємства - відділом маркетингу та технічними службами. Суб'єктами зовнішнього економічного аналізу є аудиторські фірми, банки, органи оподаткування, інвестори, постачальники, споживачі та ін.
Основні терміни та поняття
Організація економічного аналізу; суб'єкти внутрішнього (зовнішнього) економічного аналізу; форми організації економічного аналізу; комплексний підхід; методичне керівництво аналітичною роботою; комплексний аналіз; тематичний аналіз; розподіл аналітичної роботи; координація аналітичної роботи; нормативне забезпечення економічного аналізу; послідовність проведення економічного аналізу; етапи аналізу; сутність аналітичної роботи; характеристика основних положень аналітичної роботи; оптимальна організація аналізу; моделювання завдань економічного аналізу; моніторинг; пояснювальна записка.
6.1. Вимоги до економічної інформації
6.2. Класифікація аналітичної інформації
6.3. Джерела інформаційного забезпечення економічного аналізу
6.4. Розвиток інформаційних технологій на металургійних підприємствах
Розділ 7. Структура та етапи комплексного аналізу господарської діяльності металургійного підприємства
7.1. Сутність системного підходу до комплексного економічного аналізу діяльності металургійного підприємства. Етапи проведення аналізу
7.2. Етапи комплексного, системного економічного аналізу
7.3. Класифікація показників діяльності металургійного підприємства
7.4. Особливості проведення повного комплексного економічного аналізу діяльності підприємства в ринкових умовах