Управління персоналом - Виноградський М.Д. - 11.6. Процедура звільнення персоналу

У законодавстві поняття "звільнення" означає припинення трудових відносин як за ініціативою сторін трудового договору (контракту), так і на вимогу третьої сторони.

Припинення трудового договору (контракту) може відбуватись на таких підстав:

o згода сторін;

o закінчення терміну трудового договору;

o призов працівника на військову службу, направлення на альтернативну службу;

o розірвання трудового договору (контракту) за ініціативою працівника або власника майна підприємства;

o переведення працівника, з його згоди, на іншу роботу або заступання на виборну посаду;

o відмова працівника або службовця від переведення на роботу в інше місцевості разом з підприємством;

o відмова від роботи у зв' язку зі змінами умов праці;

o набуття законної сили вироку суду, котрим працівника або службовця засуджено (крім умовного засудження ) до позбавлення волі, виправних робіт не за місцем роботи;

o направлення працівника за рішенням суду на примусове лікування до лікувально-трудового профілакторію;

o підстави, які передбачені контрактом.

Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У випадку зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору продовжується.

Трудовий договір, укладений на певний термін, може бути розірваний за ініціативою працівника будь-коли. Для цього слід письмово попередити адміністрацію за два тижні.

При звільненні з поважних причин працівники попереджають адміністрацію за місяць, а якщо працівник подав заяву про звільнення з поважної причини через неможливість продовжити роботу (зарахування до навчального закладу, переїзд до іншої місцевості, вихід на пенсію та ін.), адміністрація розриває трудовий договір у строк, визначений працівником.

Причина звільнення вважається поважною, якщо трудовий договір розірвано за таких умов:

o переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;

o направлення чоловіка або дружини на роботу чи відбування служби за кордоном;

o переїзд до місця проживання чоловіка або дружини;

o хвороба, яка не дає можливості продовжити роботу або проживати у даній місцевості (відповідно до медичного висновку);

o необхідність доглядати за хворим членом сім' ї;

o переїзд до іншої місцевості за оргнабором;

o обрання на посаду, котра заміщується за конкурсом;

o зарахування до навчального закладу (аспірантури);

o порушення адміністрацією законодавства про працю, колективного або трудового договору;

o за власною ініціативою інвалідів, пенсіонерів за віком, вагітних жінок і матерів, які мають дітей віком до 8 років.

Звільнення працівника за ініціативою адміністрації може бути у випадках наведених на рис. 11.1.

Заяву на звільнення за віком можна подавати як під час роботи, так і під час відпустки або хвороби. Після закінчення встановленого строку попередження, незалежно від того, видала адміністрація наказ про звільнення чи ні, чинність трудового договору вважається перерваною, а робітник чи службовець має право не виходити на роботу.

Невихід на роботу до закінчення строку попередження вважається прогулом.

Адміністрація повинна здійснити всі розрахунки з працівником і видати йому трудову книжку. Затримання розрахунків і видачі трудової книжки дає право вимагати заробітну платню за весь час вимушеного прогулу.

До закінчення терміну попередження трудовий договір зберігає свою чинність, а працівник має право відкликати свою заяву про звільнення або подати нову про його анулювання.

Якщо працівник після закінчення терміну попередження не залишив місця і не вимагає розірвання трудового договору, адміністрація не може звільнити його на підставі заяви, поданої раніше.

Сезонні й тимчасові робітники та службовці також мають право звільнятися з роботи за власним бажанням. Для цього вони повинні попередити адміністрацію за три дні.

При звільненні за власним бажанням з поважних причин безперервний стаж зберігається за умови, що перерва у роботі не перевищувала одного місяця, якщо законом не передбачені більші строки зберігання безперервного трудового стажу.

Звільнення працівника з ініціативи адміністрації може відбуватися після згоди профспілкової організації. Звернення адміністрації до профспілкового комітету з проханням дати згоду на звільнення працівника має передувати наказу про звільнення. Якщо такий наказ буде видано до розгляду прохання адміністрації на засіданні комітету профспілки, то працівник вважається звільненим без згоди профспілки, а тому має бути поновлений на роботі. Адміністрація може розірвати трудовий договір не пізніше одного місяця після одержання згоди профспілки.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців після скоєння порушення.

Звільнення працівника з ініціативи власника або адміністрації може бути у таких випадках:

■ ліквідація підприємства, скорочення чисельності або штату працівників;

■ невідповідність працівника обійманій посаді або виконуваній роботі через нестачу кваліфікації або за станом здоров' я, що не дає можливості працювати на даній посаді;

■ систематичне невиконання працівником без поважних причин обов' язків, накладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку (порушення трудової дисципліни вважається систематичним, якщо працівник уже мав дисциплінарне стягнення, що не втратило юридичної сили за давністю або не зняте достроково);

■ прогул (у тому числі відсутність на роботі більше трьох годин підряд протягом робочого дня) без поважних причин;

■ неявка на роботу протягом чотирьох місяців підряд через тимчасову непрацездатність;

■ поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

■ поява на роботі у нетверезому стані, стані наркотичного сп' яніння.

Наказ про звільнення працівник має одержувати особисто, а записи у трудовій книжці про причини звільнення мають точно відповідати формулюванню чинного законодавства.

Додатковими мотивами для розірвання трудового договору з ініціативи адміністрації можуть бути такі:

o одноразове грубе порушення трудової дисципліни працівником;

o втрата довіри (для працівників, котрі обслуговують грошові та товарні цінності);

o аморальний проступок особи, яка виконує виховні функції. Працівник може бути також звільнений за результатами атестації:

■ керівних працівників та спеціалістів;

■ працівників науково-дослідних установ;

■ вчителів загальноосвітніх шкіл.

Перед тим як звільнити працівника, адміністрація повинна, якщо є можливість, запропонувати йому іншу роботу, відповідно до його кваліфікації.

Розірвання трудового договору може бути зроблено за попередньою згодою профспілкового органу. Профспілковий орган повідомляє власника у письмовій формі про прийняття рішення в 10-денний строк.

Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніше одного місяця з дня отримання згоди профспілкового комітету.

Водночас розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається в окремих випадках без згоди профспілкового органу:

1) ліквідації підприємства, установи, організації;

2) незадовільного результату випробування при прийнятті на роботу;

3) звільнення з роботи за сумісництвом у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником;

4) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

5) звільнення працівника, який не є членом профспілки, яка діє на підприємстві;

6) звільнення керівника підприємства, установи (філії, представництва, відділення), його заступників тощо, керівних працівників, які обираються і т. п.

Власник або уповноважений ним орган зобов' язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу про звільнення з роботи, оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок, а якщо працівник не працював у день звільнення, то не пізніше наступного дня після пред' явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.