Необхідність навчання на фірмі виникає у таких випадках:
o приймання на роботу на посаду, для якої знань у претендента недостатньо;
o зміна посади;
o підвищення кваліфікації;
o зміна процесу виробництва;
o зміна характеру продукції.
Мета навчання - забезпечення фірми достатньою кількістю працівників з навичками і здібностями, необхідними для досягнення цілей фірми.
Види навчання:
1) без відриву від виробництва у спеціалізованих закладах;
2) з відривом від виробництва у спеціалізованих закладах;
3) через екстернат з атестацією у спеціалізованих закладах;
4) самоосвіта без атестації;
5) навчання на робочому місці.
У країнах з розвинутою ринковою економікою головними методами професійної підготовки є почергове навчання і безперервне навчання. Почергове навчання типу "школа-підприємство" з різними термінами навчання (за вибором учнів) від двох до чотирьох років для осіб віком 15-25 років. Навчання відбувається у центрах професійної підготовки, де учні вивчають теоретичний курс, поєднуючи його з практикою на підприємстві (Данія, Португалія, Німеччина, Фінляндія, Швейцарія). Професійна підготовка може здійснюватися безпосередньо на підприємстві. Для цього укладається контракт з даним підприємством (Бельгія, Італія, Данія, Португалія, Норвегія). Цей контракт не передбачає виплати зарплати учням.
Почергова професійна підготовка передбачає також (за контрактом із підприємством) стажування осіб, які вже здобули спеціальну або вищу освіту, для спеціалізації або профорієнтації. У такому разі стажисти отримують зарплату.
Безперервне навчання стосується осіб, які підвищують кваліфікацію без відриву або з відривом від виробництва. В одних країнах (Португалія, Іспанія, Фінляндія, Бельгія, Норвегія) професійна підготовка є частиною соціальної політики держави, на що вона виділяє фінансові кошти, в інших здійснюється без узгодження з державними органами за кошти підприємств і податків населення (Франція, Італія, Люксембург, Швейцарія, Нідерланди). У більшості країн діє такий спосіб професійної підготовки, як стажування на підприємстві. Воно передбачено як для учнів на різних стадіях навчання у навчальному закладі, так і для випускників, а також застосовується для безробітних, які не можуть відмовитись від пропозиції, аби не позбавитись грошової допомоги.
Рис. 12.5. Система безперервного навчання на фірмі
Виробничо-технічне навчання у більшості країн передбачає теоретичну і практичну підготовку (80 % часу - на підприємстві, яке зобов' язане присвоїти учням відповідну кваліфікацію по завершенні навчання і сплачує стипендію близько 30-60 % від мінімальної зарплати протягом усього періоду навчання). Великі підприємства мають свої центри професійної підготовки, а малі - здійснюють підготовку безпосередньо на підприємстві. Термін навчання - від трьох до п' яти років.
Взаємовідносини підприємств, які здійснюють інвестиції на професійну підготовку, і навчальних закладів, які готують кадри для цих підприємств, полягають у такому:
♦ базуються на партнерстві та найбільшій ефективності;
♦ із бюджету, виділеного на професійну підготовку підприємства з числом зайнятих менше 50 чоловік, відраховуються навчальним закладам 60%, від 50 до 500 чоловік - 45 %, більшим за 500 чоловік - 15 %; навчальні заклади, бюджет яких значною мірою складається з інвестицій підприємств, несуть перед ним велику відповідальність.
Співробітництво ґрунтується на таких принципах:
♦ об'єднання всіх партнерів професійної підготовки і розподіл обов'язків між ними (підприємство визначає цілі, а навчальні заклади пропонують способи їх досягнення);
♦ взаємне інформування персоналу;
♦ взаємна відповідальність, у тому числі учнів;
♦ атестація педагогічних кадрів, які здійснюють професійну підготовку;
♦ співробітництво за умов конкуренції.
Складові елементи ефективності навчання наведено на рис. 12.6.
Рис. 12.6. Складові елементи ефективності навчання.
Виплата матеріальної допомоги в період професійного навчання за направленням державної служби зайнятості
12.7. Адаптація персоналу
РОЗДІЛ 13. Соціальне партнерство в організації
13.1. Статус профспілок та їх об'єднань
13.2. Легалізація профспілок та їх об'єднань
13.3. Права та обов'язки профспілок та їх об'єднань
1. Право представляти і захищати права та інтереси членів профспілок
2. Право на ведення колективних переговорів та укладання колективних договорів і угод
3. Повноваження щодо захисту прав громадян на працю та здійснення громадського контролю за додержання законодавства про працю