Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами - Гогіташвілі Г.Г. - 5.4.1. Організація функціонування РСУОП

Обласна державна адміністрація створює:

— раду з питань безпечної діяльності населення;

— відділ з питань охорони праці;

— обласний Фонд соціального страхування від нещасних випадків;

— обласні навчально-методичні центри з питань охорони праці. Обласна державна адміністрація визначає:

— обов'язки посадових осіб обласної державної адміністрації та керівників підприємств (з якими укладаються контракти) з питань охорони праці;

— порядок взаємодії своїх структурних підрозділів. Районні державні адміністрації створюють:

— раду (комісію) з питань безпечної життєдіяльності населення;

— службу охорони праці;

— районне відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків;

— районні навчально-методичні центри з питань охорони праці. Районні державні адміністрації визначають:

— посадові обов'язки з питань охорони праці державних службовців та керівників підприємств, з якими укладаються контракти;

— порядок взаємодії своїх структурних підрозділів.

Виконавчі комітети міських рад (для міст обласного підпорядкування ):

— створюють служби охорони праці;

— формують міські відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків;

- визначають обов'язки з питань охорони праці посадових осіб виконкому та керівників підприємств, з якими укладаються контракти.

Виконавчі комітети міських, селищних та сільських Рад залучають до співпраці спеціалістів асоціації з питань охорони праці та затверджують повноваження позаштатних спеціалістів з охорони праці; координацію роботи здійснюють районні держадміністрації.

Власник (роботодавець):

— створює і забезпечує функціонування системи управління охороною праці на підприємстві;

— створює службу охорони праці та методичний кабінет охорони праці;

— визначає посадові обов'язки, права і відповідальність керівників структурних підрозділів з питань охорони праці;

— визначає завдання роботи з охорони праці на підприємстві й функції управління (порядок планування, організації, мотивації і контролю тієї діяльності);

- визначає порядок взаємодії структурних підрозділів підприємства з питань охорони праці.

На невеликих підприємствах з кількістю працюючих до 50 осіб функції служби охорони праці виконуються в порядку сумісництва особами, які пройшли відповідну перевірку знань. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо власникові підприємства, який затверджує положення про службу. Для перевірок стану охорони праці до складу служби, крім призначеної особи, залучаються уповноважені з охорони праці два-три інженерно-технічні працівники строком на один рік. Через рік вони замінюються іншими працівниками.

Мотивація, оперативне керівництво і координація роботи з охорони праці. Обласна та районні державні адміністрації, виконавчі комітети міських, селищних та сільських Рад, власники підприємств, керівники підрозділів з метою своєчасного виконання регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, угод з профспілками, перспективних, річних і оперативних планів заходів, повсякденної діяльності щодо виконання вимог нормативно-правових актів з охорони праці здійснюють відповідну мотивацію (стимулювання) трудових колективів, підлеглих посадових осіб та конкретних виконавців шляхом застосування організаційно-розпорядчих, соціально-психологічних та економічних методів управління.

Організаційно-розпорядчі методи (накази, розпорядження, вказівки, зауваження) спрямовуються на виховання таких мотивів трудової діяльності, як почуття обов'язку і відповідальності.

Кожна посадова особа на всіх рівнях управління повинна повсякденно впливати на підлеглих з метою виконання ними вимог охорони праці та забезпечувати оперативне керівництво й координацію тією діяльністю. Для цього кожна посадова особа:

— складає оперативні (місячні, квартальні) плани заходів та конкретні доручення щодо виконання оперативних, річних і перспективних планів роботи з охорони праці;

— організовує виконання планів і конкретних доручень, приписів служби охорони праці та інспекторів;

— організовує поточний контроль і координує хід робіт з питань охорони праці;

— здійснює поточний аналіз цієї діяльності;

— негайно втручається у хід робіт при виявленні порушень вимог інструкцій, норм і правил охорони праці, порушень термінів виконання робіт;

— проводить оперативні наради, видає накази, розпорядження, вказівки з питань охорони праці;

— проводить інструктивно-роз'яснювальну роботу, у т. ч. тлумачення підлеглим посадовим особам і працівникам їх обов'язків, прав і відповідальності з питань охорони праці;

— залучає до управління охороною праці трудовий колектив.

Оперативні заходи та конкретні доручення фіксуються у відповідних журналах оперативного адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці з перевіркою результатів виконання на місці.

Соціально-психологічні методи управління спрямовуються на створення у підлеглих працівників мотивації на необхідність виконання вимог охорони праці, безпечної поведінки і виконання безпечних прийомів праці шляхом:

— повсякденного виховання у працівників самосвідомості безпеки праці і поведінки;

— формування звички перед початком будь-якої роботи здійснювати самоконтроль достатності своїх знань безпечних методів і прийомів праці, послідовності трудових операцій згідно з технологічними інструкціями;

— проведення інструктажу, навчання і пропаганди охорони праці із застосуванням активних методів навчання;

— доведення особистим прикладом поважного ставлення до питань охорони праці й виконання відповідних правил, норм, інструкцій;

— створення гуманного психологічного клімату в трудових колективах, непримиренного, вимогливого ставлення до будь-яких порушень правил і норм охорони праці.

До економічної мотивації (важелів) роботи з охорони праці належать:

— відшкодування збитків потерпілим або їхнім сім'ям;

— штрафні санкції;

— диференційовані страхові тарифи залежно від рівня ризику робіт згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання".

Штрафні санкції накладаються (Постанова КМУ від 17.09.1993р. № 754 та ін.) за:

— порушення законодавства та інших нормативних документів — від 0,6 до 2,0 % місячного фонду заробітної плати підприємства. У разі виникнення нещасного випадку, згідно з чинним Положенням, на посадових осіб органами Держпромгірнагляду накладаються штрафи;

— за невиконання колективного договору та інші порушення — згідно із Законом "Про адміністративні правопорушення".