Основи педагогічної техніки - Пихтіна Н.П. - ЛЕКЦІЯ 3.1. Основи комунікативної техніки вихователя ДНЗ

ЛЕКЦІЯ 3.1. Основи комунікативної техніки вихователя ДНЗ

1. Характеристика опорного понятійного апарату з теми

У соціально-психологічній літературі поняття спілкування визначають як складний, багатогранний процес встановлення й розвитку контактів між людьми, що спричинений потребами у спільній діяльності та включає обмін інформацією, вироблення єдиної стратегії взаємодії й розуміння іншої людини.

За визначенням О. Леонтьєва, педагогічне спілкування - взаємодія педагога та вихованців, що спрямована на створення сприятливого психологічного клімату у колективі.

Спілкування включає в себе процеси перцепції (сприйняття), комунікації (обміну інформації), інтеракції (взаємодії).

Професійне спілкування педагога - це процес встановлення і розвитку контактів між суб'єктами соціально-педагогічної та психологічної взаємодії, що спричинений особистісно-професійними потребами, включає обмін інформацією та створення сприятливих умов для взаємодії.

Слід враховувати особливості, емоційні механізми у ситуаціях тривалого спілкування та спілкування вперше.

2. Суть та особливості спілкування вперше

На якість спілкування вперше впливають:

а) ефект ореолу (гала-ефект, ефект першого враження). Перше враження про людину складається на основі враження від її зовнішнього вигляду, манери поведінки, стилю одягу (зустрічають за одягом). Так, за даними досліджень психологів, вибір партнера для танцю на дискотеці залежить тільки від фізичних даних та зовнішньої привабливості, тоді як вплив зовнішнього вигляду на стабільність шлюбу та сімейні стосунки є малозначущим. Якщо перше враження про людину складається негативним, виникає естетичний бар'єр у стосунках;

б) фактор переваги - плацебо. Має місце у ситуаціях, коли переконуючий повністю зуміє ідентифікувати себе з тим, кого переконує, створивши ситуацію абсолютної довіри клієнта психологу чи соціальному педагогу. Може мати місце, коли клієнти, яким допоміг фахівець, рекомендують його для своїх близьких, друзів - людей, для яких такий клієнт є дуже переконливим і авторитетним. Недоліки фактора - перебільшення значення і ролі педагога в освітньо-виховному процесі, у наданні допомоги учасникам педагогічного процесу, що може формувати недооцінку об'єктом власних сил у роботі, над подоланням власних проблем;

в) психологічні бар'єри (бар'єр темпераменту, характеру, негативних емоцій: гніву, страждання, відрази, презирства, страху, сорому, поганого настрою; естетичний бар'єр, інтелектуальний, мотиваційний, тезаурусу (цінностей):

- естетичний бар'єр виникає внаслідок негативного першого враження про людину на основі зовнішньої чи фізичної непривабливості. Дослідження російських психологів (Л. Я. Гозман) показують, що, починаючи з чотирирічного віку, приваблива зовнішність забезпечує хлопчикам і дівчаткам високу популярність серед однолітків. Така тенденція зберігається до похилого віку. Як правило, людям з більш привабливою зовнішністю інші схильні приписувати позитивні риси характеру порівняно з менш привабливими та непривабливими. Л. Гозман описав ефект "іррадіації краси": фізична привабливість чоловіка залежить від зовнішності жінки, в товаристві якої він знаходиться;

- інтелектуальний бар'єр виникає внаслідок відмінностей між правопівкульною та лівопівкульною належністю людей, їх домінуючими каналами сприйняття - візуальним, аудіальним, кінестетичним, теоретичною та практичною націленістю інтелекту. Американські психологи виділяють три типи інтелекту, відмінності між якими можуть формувати відповідні інтелектуальні бар'єри: вербальний - здатність людини оперувати словами, символами, числами, ідеями, логічними доведеннями; механічний - здатність сприймати і розуміти зв'язки фізичних сил та елементів механізмів у практичних ситуаціях, здатність швидко розуміти принципи різних машинних операцій; соціальний - здатність розуміти інших людей та передбачати розвиток різних соціальних ситуацій, що виявляється, перш за все, у почутті такту, вмінні здобувати повагу серед інших людей, створювати для них сприятливу атмосферу для стосунків і взаєморозуміння;

- мотиваційний бар'єр виникає внаслідок невідповідності інтересів, потреб, мотивів співрозмовників, що, відповідно, не сприяють порозумінню (не розумію тому, що не хочу розуміти, відсутня будь-яка особистісна зацікавленість). Бар'єр, що є поширений у професійній діяльності педагога, його просвітницькій діяльності, читанні лекцій тощо. Тому важливо для зняття бар'єра на початку лекції, оголошуючи тему свого виступу, пов'язати її з повсякденними потребами слухачів. Проте не тільки відсутність мотивації, але і її надлишок може заважати розумінню інших людей. У психології існує закон Єркса-Додсона, згідно з яким активізація мотивації спочатку призводить до зростання ефективності діяльності, а потім - до стрімкого її спаду. Важливим для запобігання виникнення мотиваційних бар'єрів є врахування мотивів афіліації (націленість на співробітництво, спілкування, дружбу з іншими) і мотивів досягнення (націленість на індивідуальний успіх у діяльності) та їх зіткнення;

- моральні бар'єри - найбільш складні для розуміння і подолання, оскільки виникають навколо аморальних вчинків чи якостей людини, які, як правило, маскуються чи аргументовано виправдовуються.

Дослідження показують, що небезпека виникнення морального бар'єра має місце щодо людини, яка не порушила моральних норм. ("Слишком большие достоинства подчас делают человека непригодным для общества: на рынок не ходят с золотыми слитками - там нужна разменная монета..." (острослов Шамфор).) Американський психолог Е. Аронсон експериментально стверджував, що надлишок позитивних якостей у людини може сприяти зниженню її привабливості в очах інших. Розумінню та позитивній оцінці якостей і досягнень людини може заважати заздрість інших - суттєва складова морального бар'єру. Саме тому в житті отримати визнання незначних досягнень простіше, ніж значних; - емоційні бар'єри пов'язані з виявом та розумінням емоційності людей. Виділяють бар'єри негативних та позитивних емоцій. Негативні емоції гніву, страждання, відрази, презирства, страху, сорому, поганого настрою ускладнюють та гальмують спілкування. Дослідження в галузі психології пропаганди демонструють, що негативні емоції значно послаблюють здатність людини повноцінно сприймати і правильно оцінювати інформацію. Саме тому не бажано в дискусії емоційно і категорично відкидати аргументи іншої сторони, якщо має місце поганий настрій. Важливо не сприймати безумовно інформацію, яку говорять емоційно неврівноважені люди у збудженому стані. Якщо співрозмовники знаходяться в полоні негативних емоцій, можливі два полюси у їх стосунках: взаєморозуміння та недоброзичливе ставлення (власна недоброзичливість проектується на співрозмовника, який потім сприймається як людина, що може вчинити зло). Позитивні емоції сприяють позитивному сприйняттю інших, підвищують швидкість розумових процесів, покращують комунікабельність людини. Людина в позитивному настрої виглядає привабливішою. Проте позитивні емоції мають і недоліки у сприйнятті інших, зокрема, знижують критичність до інформації чи джерела інформування. (Наприклад, закохану людину легко ввести в оману тією людиною, в яку закохані,- феномен рожевих окулярів.)