Основи соціально-педагогічної діяльності - Шевців З.М. - 2.8. Перспективи розвитку професії

Патронаж від латинського (patronus) - покровитель, оборонець - це особлива форма захисту недієздатної особи, її майна, у випадках передбачених законом. Вперше у соціальній роботі патронаж був використаний у Великобританії як професійну діяльність, яка дозволяє особам, сім'ям особисті, усувати соціальні та ситуаційні труднощі, які негативно впливають на життєдіяльність.

У соціально-педагогічній діяльності патронаж - це форма взаємодії соціального педагога з клієнтом протягом 24 годин у добу, в результаті чого фахівець впливає на події. Термін взаємодії соціального педагога завжди обмежений. У залежності від конкретних подій він може продовжуватися від 4 місяців до 1 року. Контакти, однак, можуть продовжуватися періодично.

Патронаж передбачає досягнення в домашніх умовах такої мети:

а) діагностичної - ознайомлення з умовами життя, вивчення можливих факторів ризику (медичних, соціальних, побутових); дослідження проблеми;

б) моніторингу і контролю - оцінка стану;

в) адаптаційно-реабілітаційної - надання конкретної допомоги. Залежно від проблеми, яка виникає і викликає важку життєву ситуацію у життєвому сценарії людини, патронаж може бути:

- соціально-педагогічним;

- соціально-психологічним;

- соціально-медичним;

- соціально-економічним;

- соціально-правовим.

Проведення соціальним педагогом патронажу вимагає дотримання ряду принципів:

- конфіденційності;

- самовизначення;

- клієнтоцентризму;

- добровільності.

У ході патронажу соціальний педагог виконує такі основні напрями і методи роботи:

o збір інформації (спостереження, анкетування, опитування);

o складання банку даних (соціальний паспорт школи, класу, сім'ї та ін.);

o відповідне реагування на порушення прав дитини (збір необхідних інформації та документів для подання до відповідних органів);

o безпосередня робота з клієнтом;

o профілактична робота.

Соціальний педагог у разі необхідності переадресовує зібрані документи у відповідні служби соціального захисту.

Отже, патронаж - це вид діяльності соціального педагога, який передбачає відвідування дитини вдома з діагностичною, контролюючою і реабілітуючою метою, який дозволить підтримувати тривалі зв'язки, своєчасно вивчити проблемні ситуації, надавати термінову допомогу.

2.8. Перспективи розвитку професії

Як показує досвід, у сучасних умовах соціально-педагогічна діяльності навчального закладу професія "Соціальний педагог" може бути представлена у різних спеціалізаціях:

o організатор позаурочної роботи (класний вихователь);

o організатор дозвілля;

o педагог-психолог;

o соціолог;

o соціальний працівник;

o методист.

Кожна зі спеціалізацій припускає, що соціальний педагог, крім загальпрофесійної буде мати і певну спеціальну підготовку для виконання конкретних соціально-педагогічних завдань. Підготовка соціальних педагогів різних спеціалізацій може здійснюватися як у вищих навчальних закладах, так і в закладах перепідготовки і підвищення кваліфікації вчителів і соціальних педагогів.

Соціальний педагог - організатор позаурочної роботи (класний вихователь). Це фахівець із організації соціально-педагогічної роботи з класом, декількома паралельними класами. Введення посади класного вихователя було б альтернативою класному керівництву. В окремих випадках таке нововведення виявилося цілком виправдане. Окремі вчителі з виховною роботою не справляються або не бажають нею займатися. У цьому випадку класний вихователь компенсував би недолік кваліфікованої виховної роботи в класі.

До основних напрямків соціально-педагогічної діяльності класного вихователя можуть бути віднесені:

o розробка і впровадження соціально-педагогічних програм роботи зі школярами;

o організація дозвіллєвої роботи зі школярами;

o соціально-педагогічна робота у позаурочний час із різними групами школярів;

o соціально-педагогічна допомога вчителеві з організації та проведення позаурочної роботи зі школярами;

o залучення батька (батьків) до позаурочної (позашкільного) роботи з дітьми;

o методична робота із учителями з організації позаурочної діяльності;

o індивідуальна соціально-педагогічна робота зі школярами, їхніми батьками у позаурочний час;

o взаємодія з різними молодіжними організаціями, культурними, фізкультурно-оздоровчими й туристичними установами щодо організації соціально-педагогічної роботи зі школярами;

o взаємодія з місцевими органами, центрами соціального обслуговування, працівниками відділів у роботі з неповнолітніми в інтересах забезпечення корекційної і виховної роботи з окремими школярами.

Соціальний педагог - організатор дозвілля. Фахівець із організації дозвілля школярів. За характером своєї діяльності повинен мати підготовку відповідно до програми інституту культури або кваліфікацією педагога додаткової освіти. У його обов'язки входить організація дозвіллєвої діяльності школярів узагалі (постановка шкільних вечорів і ранків, організація і проведення загальношкільних масових заходів) або за одним з напрямів творчості (художня самодіяльність, художня творчість, ляльковий театр, краєзнавство й ін.).

Найбільш характерними напрямами його роботи можуть бути:

o організація дозвілля з різними категоріями школярів;

o підготовка і проведення шкільних свят, тематичних вечорів і ранків, шкільних КВК і т.п.;

o допомога вчителеві у підготовці і проведенні класних дозвіллєвих заходів;

o залучення до організації та проведення дозвілля школярів;

o організація художньої самодіяльності;

o організація діяльності гуртків індивідуальної творчості школярів;

o організація дозвілля вчителів;

o взаємодія з різними культурними і дозвіллєвими центрами району, міста.

Соціальний педагог - педагог-психолог. Дана спеціалізація соціальної педагогіки одержує все більше поширення. У її основі - виконання одночасно функцій психолога і соціального педагога при роботі з учнями, що мають труднощі в навчанні, проблеми з вихованням, взаєминами з однолітками, учителями.

Основні напрями соціально-педагогічної роботи соціального педагога-психолога можуть бути такі:

o первинне виявлення психічних відхилень в особистості школяра та їх впливу на його навчання і поведінку. При необхідності окремі школярі можуть направлятися на діагностику в медичні або психолого-медико-педагогічні комісії для поглибленої діагностики;

o взаємодія з медичними і соціальними центрами щодо забезпечення більш повної діагностики і організації корекційної або виправної роботи з окремими школярами, що мають різні відхилення;

o взаємодія з різними центрами з роботи із девіантними дітьми, для координації спільних виховних зусиль;

o соціально-педагогічна допомога вчителеві у роботі з учнем, класом;

o психолого-педагогічне консультування учителів і батьків.

При цьому важливо підкреслити, що соціальний педагог з такою спеціалізацією не є властиво професійним психологом, а тому його можливості трохи обмежені у плані діагностики, і в плані консультування, а тим більше корекції психологічних проблем.

Соціальний педагог - соціолог. Посади соціолога на сьогоднішній день у школах поки немає. Однак деякі вищі навчальні заклади готують соціальних педагогів із соціологічним ухилом професійної діяльності. В основу такої діяльності покладені вивчення і виявлення соціально-психологічних проблем у шкільному та класному колективах, їхнього змісту, спрямованості та впливу на школярів. Така інформація дозволяє адміністрації виявляти в шкільному колективі найбільш характерні тенденції, а також причини виникнення проблем.

Зміст діяльності соціолога визначається характером його дослідницької роботи, що може бути спрямована на:

o вивчення соціально-психологічних явищ;

o виявлення спрямованості явищ і оцінка їхнього впливу на соціум;

o виявлення причин, що викликають ті або інші соціально-психологічні явища в колективі;

o прогнозування розвитку тих або інших соціально-психологічних явищ у колективі (соціумі).

Варто підкреслити, що соціальний педагог - соціолог покликаний не тільки виявляти соціально-психологічні проблеми в шкільних колективах, але й розробляти методичні рекомендації з виявлених фактів для подальшої соціально-педагогічної роботи.

Соціальний педагог - соціальний працівник. Дана спеціалізація одержала найбільше поширення. Це обумовлено тим, що в професійній діяльності соціального педагога і соціального працівника багато загального. Крім того, у реальній практиці на соціального педагога, дуже часто покладають функції соціального працівника, штатна одиниця якого в більшості загальноосвітніх установах відсутня. У цьому випадку діяльність соціального педагога містить у собі весь комплекс питань, пов'язаних із захистом прав дитини, наданням їй допомоги в розв'язанні соціальних проблем.

Соціальний педагог - методист. Такий фахівець займає особливе місце серед працівників соціальної служби школи. Це повинен бути педагог, що має досвід викладацької діяльності, здатний завоювати авторитет і користуватися повагою в учителів школи, учнів та їхніх батьків. Випускник вищої школи таким багажем володіти відразу не може, і до нього навряд чи звернеться за порадою вчитель, що проробив якийсь час у школі й має проблеми в навчанні та вихованні учнів, у взаєминах з батьками. Починаючий учитель також не буде питатися поради в такого ж, за досвідом роботи, як і він сам. Соціальний - методистом може бути найбільш авторитетний учитель школи за віком, досвіду і дієвості педагогічної роботи, що пройшов спеціальну підготовку (перепідготовку).

Об'єктом професійної діяльності соціального педагога - методиста є:

o учителі, що мають проблеми в роботі з учнем (учнями) класу, з учнями корекційно-розвиваючого класу (класу вирівнювання);

o учителі з методичних питаннях соціально-педагогічної роботи з окремими категоріями учнів, із класом у цілому;

o батьківський колектив класу, школи, окремі батьки з питань методики виховної роботи (корекції виховної діяльності) з урахуванням вікових проблем дітей, а також координації виховних зусиль учителів і батьків у роботі з учнем, колективом класу;

o актив класу, школи за методикою організаторської діяльності в процесі соціально-педагогічної роботи;

o окремі школярі з питань самовиховання, самоосвіти й ін. Найбільш важливими напрямками соціально-педагогічної діяльності методиста є методичне керівництво і допомога. До них належать:

o методична допомога вчителеві в роботі із класом, групою учнів, окремими учнями для досягнення певних навчальних цілей;

o проведення методичних семінарів із учителями із проблем соціально-педагогічної роботи, навчання і виховання важких (проблемних) дітей;

o організація і проведення соціально-педагогічних лекторіїв для батьків;

o консультативна допомога батькам у соціально-педагогічній роботі зі своєю дитиною, окремим учням у питаннях самовдосконалення та ін.

Отже, особливістю соціально-педагогічної роботи соціального педагога є його вміння визначати проблеми та потреби особистості на різних рівнях, здійснювати посередницьку роботу, використовувати ресурси різних закладів та установ, які працюють з дітьми, і знання суміжних професій