Педагогіка - Зайченко І.B. - 19.7. Засоби всебічного розвитку особистості

Засоби виховання здійснюють суттєвий вплив на розвиток осо­бистості. Засоби матеріальної культури (іграшки, одяг, посуд та ін.) пов'язані з розвитком практичного інтелекту, а засоби духовної культури, представлені в знаковій формі (книги, мова, живопис та ін.), більш суттєві для розвитку теоретичного мислення та інших вищих психічних функцій.

Відомий російський вчений Л.С.Виготський (1896 - 1934) виді­лив чотири стадії розвитку в залежності від засвоєння засобів діяльно­сті. Перша – природно-примітивних, найпростіших культурних форм поведінки (володіння ложкою, виделкою, ножем та ін.). Друга – засво­єння засобів культури поведінки, поданих в знаковій формі і вираже­них усною мовою. Третя – накопичення досвіду використання знако­вих засобів і поява звичок культурної поведінки. Четверта – самовиховання, коли зовнішній знак замінюється внутрішнім, з'являється духовна потреба в культурному саморозвитку.

Всебічний розвиток особистості – це процес оволодіння засоба­ми матеріальної і духовної культури, створеної людством. Знакові засоби духовної культури виконують у вихованні дві функції. По-перше, вони слугують засобами зв'язку вихователів і вихованців, а також між вихованцями, забезпечуючи комунікацію у виховному колективі і поширення інформації. По-друге, вони використовуються в спільній діяльності як засоби розв'язання виховних завдань. Матері­альні і символічні засоби, пов'язані з мовою, утворюють складну систему, в якій символічні засоби спрямовані на управління і плану­вання діяльності вихованців, результатом якої є абстрактно-символьне мислення, свідомість, світогляд, моральні, естетичні та інші якості.

Знакові засоби є основними у вихованні мислення. Вони вико­ристовуються в інтелектуальній діяльності для виховання свідомості (наукової, естетичної, моральної, побутової та ін.). Свідомість вихову­ється обома видами знакових засобів. Засоби комунікації необхідні для орієнтації учня в соціальному оточенні. Засоби інтелектуальної діяльності слугують для виховання переконань, навичок, звичок куль­тури поведінки Ці засоби використовуються як в сумісній, так і в самостійній діяльності вихованців.

В підлітковому віці під впливом виховання свідомість вперше набуває таких якостей, як системність, узагальненість і дієвість для чого використовуються свої засоби. Системність свідомості вихову­ється такими засобами як дитяча енциклопедія, науково-популярна література з навчальних предметів, графічні засоби. Узагальненість свідомості формується за допомогою використання інваріантів теоре­тичного знання, засобів їх конкретизації, системи явищ, що вивчають­ся, заданій в графічній чи табличній формі. Дієвість свідомості утво­рюється в результаті багаторазового використання теоретичних уяв­лень при розв'язанні різноманітних життєвих проблем.

В юнацькому віці продовжують розвиватися (переважно за ра­хунок самовиховання), набуваючи нових рис, рефлексія, антицидація і асиміляція. Завдяки рефлексії свідомість аналізує особисті якості індивіда, виявляє "дефекти" минулого виховання. У виховній рефлек­сії велику роль відіграє приклад авторитетного дорослого, класична художня література, логічні засоби самоаналізу.

Антиципадія – здатність свідомості передбачати наслідки пла­нових дій до їх здійснення, на етапі підготовки. Вона формується засобами логічного аналізу поведінки і вчинків різних осіб" в т.ч. власних помилок, спочатку в процесі обговорення їх з авторитетним, досвідченим дорослим, потім у дискусіях з друзями і в самоаналізі.

Асиміляція характеризує свідомість у плані її можливості засво­ювати духовні цінності народу, виробляючи на цій основі переконан­ня, звички поведінки та інші якості. Для розвитку здатності асимілю­вати культурні цінності використовують міжособистісні стосунки, бесіди на естетичні і моральні теми, приклад учителя і батьків, екску­рсії, обговорення творів художньої літератури та ін.

Емоції – особливий клас психічних процесів і станів, пов'язаних з інстинктами, потребами і мотивами, що відображаються у формі безпосереднього переживання (задоволення, радості, страху), значи­мість діючих на індивіда явищ і ситуацій для здійснення його життєді­яльності.

Які засоби виховання вищих емоцій? До вищих емоцій належать почуття патріотизму, гуманізму, власної гідності, чесності, поряднос­ті, совісті, обов'язку, естетичного почуття, дружби та інші. Крім них, у людини є вроджені, природні почуття задоволення, голоду, страху, болі тощо, а також примітивні почуття, що з'являються в дошкільний період (любов до батьків, гордість та ін.), які потім розвиваються у вищі емоції.

В шкільні роки емоції виховуються разом з інтелектом і тими ж засобами. Разом з тим, виховання емоцій має і певну специфіку. Вели­ке значення мають емоції дорослих, з яких діти беруть приклад. Емо­ції дорослих доповнюються іншим засобом — міжособистісним стосунками і спілкуванням. В спілкуванні зміцнюються звички емо­ційної поведінки і емоційне ставлення до зовнішнього світу, інших людей і самого себе.

Засобами самовиховання вищих моральних і естетичних емоцій у старшокласників є художня література; виставки і музеї, різні види мистецтва, художня самодіяльність, гуртки і творчі студії, туризм і спорт.

Засобами виховання вольових якостей особистості (наполегли­вості, цілеспрямованості, завзятості, самовладання, прагнення до незалежності, послідовності) є особистий приклад дорослого; діяль­ність, спрямована на досягнення важливої мети, громадська думка, система завдань тощо.

У старших класах великого значення набуває самовиховання вольових якостей особистості, засоби для якого вибирає сам вихова­нець. Самовиховання волі здійснюється на основі єдності емоційної і інтелектуальної сфер особистості; тому їхніми засобами є пізнавальна і практична діяльність у поєднанні з рефлексією і онтиципадією. Розв'язання складних пізнавальних і практичних завдань на основі власних бажань дозволяє старшокласнику тренувати свою волю, наполегливість, цілеспрямованість у відповідності з ідеалом. Завдяки рефлексії і антиципадії старшокласник може періодично спів-ставляти результати самовиховання з життєвими завданнями і виробленими ідеалами.