Педагогіка у запитаннях і відповідях - Кузьмінський А.І. - 22.12. У чому сутність педагогічного консиліуму?

Педагогічний консиліум (від лат. concilium — нарада, засідання) — це нарада, збори вчителів-вихователів з обговорення соціально-психологічних якостей і особливостей поведінки, діяльності вихованців (на основі докладної характеристики класного керівника, інших членів виховного процесу) для більш глибокого вивчення учня та визначення доцільних і ефективних напрямів виховної роботи з ним. На консиліумі розглядають, як правило, складні випадки взаємин між вихованцем і педагогом, викликані потребою перевиховання школяра. В результаті консиліуму має бути схвалена науково обґрунтована педагогічна тактика взаємодії з вихованцем, розрахована на тривалий час з необхідністю внесення певних корективів.

22.13. Що являє собою педагогічний експеримент?

Педагогічний експеримент — це своєрідний комплекс методів дослідження, що забезпечує науково-об'єктивну і доказову перевірку правильності обґрунтованої на початку дослідження гіпотези. Він дає змогу не тільки зробити опис психічного явища, а й пояснити його. Це цілеспрямований, конкретно організований дослід, створені умови, певна система впливів і дій, які дають змогу планово втручатися в процес, змінювати і кількаразово повторювати особливості його протікання, стежити за особливостями прояву і змінами певних соціально-психічних якостей особистості.

Виділяють два види експериментів — природні та лабораторні.

Природний експеримент полягає в тому, що вихованець, перебуваючи в природних для нього умовах (навчальної, трудової, спортивної, ігрової діяльності), не здогадується про те, що він перебуває у полі дослідження. Учитель-вихователь створює специфічні умови діяльності учнів (своєрідні форми організації навчання, методи навчання, умови, які потребують подолання труднощів, виявлення взаємодопомоги та ін.) і аналізує особливості поведінки вихованців у цих умовах. Тут присутній елемент моделювання.

Лабораторний експеримент проводять у штучних для учня умовах, які спеціально створюються і враховуються. Його здійснюють у спеціально обладнаних лабораторіях з використанням приладів. Цей вид експерименту викликає напруженість, скутість піддослідних і нерідко призводить до спотворення, необ'єктивності отриманих результатів. Тому в практиці роботи учителів, класних керівників цей вид дослідження використовують рідко.

22.14. У чому сутність формуючих методів вивчення учнів?

Сутність формуючих методів полягає у вивченні психологічних особливостей дітей у природних умовах навчально-виховного процесу через активне формування тих психічних якостей, які насамперед цікавлять вихователя.

При цьому важливий не стільки рівень актуального розвитку школяра, скільки його "зона найближчого розвитку", особливості її формування. Тому для цього методу характерні своєрідні назви: навчальний, перетворювальний, виховний, моделювал ьний експерименти.

Формуючий експеримент одночасно виконує дві функції. З одного боку, він скерований на вивчення психологічних особливостей і механізмів, а з другого на реалізацію виховних і освітніх завдань, а також надання допомоги учням у навчально-виховному процесі. Цей метод, допомагаючи простежувати психічні зміни особистості, вдало поєднує в собі психологічне вивчення школярів із пошуком та розробкою оптимальних шляхів навчально-виховної роботи через активне залучення дитини до організованої вчителем-вихователем діяльності та цілеспрямованим впливом на неї і дає змогу перш за все формувати, помітно змінювати психічні новоутворення та розширювати зону актуального розвитку.