На основі попереднього досвіду та відповідно до За кону України "Про освіту" в нашій державі склалася мережа навчально-виховних закладів освіти й певна структура управління ними, подана на рис. 62.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про освіту" Міністерство освіти і науки України є центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює управління у сфері освіти. У цьому Законі визначено повноваження Міністерства освіти і науки України, зокрема міністерство:
• бере участь у визначенні державної політики в галузі освіти, науки, професійної підготовки кадрів, розробляє програми розвитку освіти, державні стандарти освіти;
• встановлює державні стандарти знань з кожного предмета;
• визначає мінімальні нормативи матеріально-технічного, фінансового забезпечення закладів освіти;
• здійснює навчально-методичне керівництво, контроль за дотриманням державних стандартів освіти, державне інспектування;
• забезпечує зв'язок із закладами освіти, державними органами інших країн з питань, які входять до його компетенції;
• проводить акредитацію вищих та професійно-технічних закладів освіти незалежно від форми власності й підпорядкування, видає їм ліцензії, сертифікати;
• формує та розміщує державне замовлення на підготовку спеціалістів з вищою освітою;
• розробляє умови прийому до закладів освіти;
• забезпечує випуск посібників, методичної літератури;
• розробляє проекти положень про заклади освіти, що затверджуються Кабінетом Міністрів України;
• організовує атестацію педагогічних і науково-педагогічних працівників щодо присвоєння їм кваліфікаційних категорій, педагогічних та вчених звань;
• разом з іншими міністерствами і відомствами, яким підпорядковані заклади освіти, реалізує державну політику в галузі освіти, здійснює контроль за її практичним втіленням, дотриманням актів законодавства про освіту в усіх закладах освіти незалежно від форми власності й підпорядкування;
• здійснює управління державними закладами освіти. Повноваження інших державних органів, які беруть участь
в управлінні закладами освіти, визначені Законами України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про загальну середню освіту" та ін.
25.4. У чому особливості управління загальноосвітніми навчально-виховними закладами?
У системі освіти України за останні роки визначилася структура середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів. До неї входять загальноосвітня школа 1—3 ступенів, гімназія, ліцей, колегіум. Усі види загальноосвітніх навчально-виховних закладів мають задовольняти потреби громадян, суспільства та держави у загальній середній освіті.
Успішність і ефективність роботи загальноосвітніх навчально-виховних закладів залежить від наукового підходу до управління ними в умовах демократизації, децентралізації системи освіти в державі, становлення нових соціально-економічних стосунків між об'єктами і суб'єктами освітніх відносин.
Дослідники проблем школознавства Н.М. Островерхова й Л.І. Даниленко на основі вивчення та аналізу взаємозв' язку політичних, економічних, соціальних і педагогічних процесів, що відбуваються сьогодні в Україні, досить обґрунтовано визначили соціально-педагогічні умови, які впливають на ефективність ..управління загальноосвітніми навчально-виховними закладами, виділивши зовнішні та внутрішні1.
До зовнішніх відносять ті соціально-педагогічні умови, які існують незалежно від об'єкта управління й обумовлені політичними та соціально-економічними процесами, що відбуваються в суспільстві. Це:
1) зміна державної політики в галузі освіти;
2) оновлення стратегічної і тактичної мети та завдань освіти й виховання підростаючого покоління;
3) визначення пріоритетних принципів реформування системи освіти, навчання і виховання;
4) модернізація змісту освіти та виховання;
5) розширення та оновлення мережі навчальних закладів, відкриття їх нових типів;
6) реформування управління системою освіти;
7) удосконалення системи підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів;
8) раціоналізація системи фінансового та матеріально-технічного забезпечення освіти;
9) інтеграція зусиль соціальних інститутів та громадських організацій у розв'язанні проблем освіти та виховання.
Внутрішні соціально-педагогічні умови управління загальноосвітніми навчально-виховними закладами — це трансформовані зовнішні умови в конкретне педагогічне середовище, які значною мірою детермінуються його специфікою. До них належать:
1) раціональна постановка мети та завдань освіти і виховання учнів загальноосвітніх навчально-виховних закладів;
2) визначення пріоритетних принципів навчально-виховного процесу та шляхів їх реалізації;
3) модернізація змісту та структури навчально-виховного процесу в закладі;
4) реформування управління загальноосвітніми навчально-виховними закладами;
5) соціально-економічний статус загальноосвітніх закладів;
6) правовий статус різних типів загальноосвітніх навчально-виховних закладів;
7) реорганізація фінансово-господарської діяльності освітніх закладів;
8) специфічні функції керівника загальноосвітніх навчально-виховних закладів, а також психолого-педагогічні вимоги до його особистості.
25.5. Якими повноваженнями наділені загальні збори загальноосвітнього навчально-виховного закладу?
25.6. Які повноваження має рада загальноосвітнього навчально-виховного закладу?
25.7. Які функції директора загальноосвітнього навчально-виховного закладу?
25.8. Які повноваження педагогічної ради загальноосвітнього навчально-виховного закладу?
25.9. Яка структура управління загальноосвітніми навчально-виховними закладами?
25.10. Якими критеріями оцінюють управлінську діяльність директора загальноосвітнього закладу?
Розділ 26. НАУКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРАЦІ
26.1. Що треба розуміти під науковою організацією праці?
26.2. На яких принципах ґрунтується наукова організація інтелектуальної праці?