Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному і політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері виховання. Державна національна доктрина визначила головну мету національного виховання на сучасному етапі — це передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особи стіс них рис громадянина України: національної свідомості, розвинутої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної культури, розвиток індивідуальних здібностей, таланту. До провідних завдань національного виховання школярів належать:
о формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовність її захищати;
о забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;
о формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;
о прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших націй, які живуть в Україні;
о виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядницької позиції;
о утвердження принципів вселюдської моралі, правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та моралі;
о формування творчої особистості, виховання цивілізованого господаря;
о забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їхнього здоров'я;
о виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;
о формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;
о формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою;
о розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їх самореалізації;
о формування у дітей і молоді уміння міжособистісного спілкування та підготовки до життя в умовах ринкових відносин.
Сучасне виховання базується на системі цінностей, які через культуру, традиції, філософію, релігію вказують на вектор виховних зусиль, формують виховний ідеал. Вище йшлося про громадянські й національні цінності. Існують цінності сімейного життя: вірність, довір'я, піклування про дітей, піклування про батьків і старших у сім'ї, взаємоповага і любов до батьків, злагода в сім'ї, здоровий спосіб життя, культура праці, дотримання народних звичаїв і традицій, пам'ять про предків, гостинність, гігієна сімейного життя.
Педагоги повинні орієнтувати дітей і на загальнолюдські цінності: гуманізм, працелюбство, захист прав людини, критичне мислення, повага до культури різних народів, високий рівень знань, толерантність, розуміння, що земля — наш спільний дім, а світовий спокій і злагода між людьми і державами — головна умова існування землі і людства.
У процесі реалізації напрямів національного виховання потрібно враховувати таку систему компонентів духовного світу особистості українця:
о національну психологію — психологію працьовитого господаря, вмілого хлібороба, захисника прав особистості і державної незалежності, духовної спадщини народу;
о національний характер і темперамент — вічне правдо-шукання, гостинність і щедрість, ласкавість і талановитість, ніжність і глибокий ліризм, свободолюбивість і душевне багатство;
о національний спосіб мислення — своєрідна істотність, завдяки чому зі століття в століття відтворюються і розвиваються самобутня українська культура і духовність;
о народна мораль, етика — людяність, доброта, милосердя, співпереживання як найбільші духовні надбання;
о народна естетика — краса поведінки, привабливий стиль життя, доброзичливе ставлення до людей, уміння вживати, готувати смачну їжу;
о народна правосвідомість — життя за законами добра і краси, правди і справедливості, гідності і милосердя;
о національна філософія — самобутня система ідей, поглядів народу на суспільство, всесвіт, на духовний світ людини, проблему її долі; національний світогляд — система поглядів, переконань, ідеалів, які складають основу національної духовності;
о національна ідеологія — ідейне багатство нації, система філософських, політичних, правових, економічних, моральних, естетичних та релігійних поглядів, ідей, переконань;
о національна свідомість та самосвідомість — відчуття усвідомлення гордості за приналежність до української нації.
Головна мета, основні напрями, шляхи реформування української системи національного виховання розкриваються в програмі "Освіта", у "Концепції середньої загальноосвітньої школи України", "Концепції школи нової генерації — української національної школи-родини", "Концепції безперервної системи національного виховання", Законах України "Про загальну середню освіту", "Про освіту", Національній доктрині розвитку освіти України.
Основними принципами національного виховання є природо-відповідність, народність, культуро-відповідність, етнізація, гуманізм, демократизм, зв'язок із життям, гармонізація індивідуальних і загальнолюдських потреб та інтересів особистості, свободо відповідність.
5. Українські виховні ідеали і традиції родинного, лицарського і козацького виховання
6. Природні та культурно-історичні чинники формування української душі, характеру, світогляду
7. Шляхи формування цілісної особистості громадянина України, реалізації Концепції національного виховання
8. Передовий досвід національного виховання школярів
Тема 3. Основні напрями діяльності класного керівника
1. З історії інституту класних керівників
2. Цільові програми діяльності класного керівника в нових умовах
3. Критерії готовності класного керівника до виховної роботи
4. Професіограма класного керівника