Педагогіка - Максимюк С.П. - 3. Організація методичної роботи на діагностичній основі

Результати наукових досліджень методичної роботи свідчать, що існують суттєві і типові недоліки в ній, а саме: несистемний підхід, стихійність, формалізм, відсутність діагностики, модульності, диференціації, індивідуалізації, трафаретність і рецептурність методичних вимог, невисока активність учителів.

У сучасній педагогіці прийнята концепція поетапності в здійсненні методичної роботи, рекомендується 4 етапи:

1. Виявлення рівня (низький, середній, високий) стану методичної роботи.

2. Систематизація, оптимальний відбір ефективних форм і методів методичної роботи з урахуванням генералізації підсистеми роботи з вивчення і впровадження передового педагогічного досвіду.

3. Розробка наукової, цільової, комплексної програми методичної роботи на всіх рівнях та її реалізація.

4. Реалізація комплексної програми, коригування та аналіз результатів.

Таким чином, в основу боротьби з формалізмом у методичній роботі закладається не емпіризм, а науковий підхід до цієї справи.

У системі методичної роботи педагогічна наука рекомендує такі методи інтенсифікації:

о мотивація, формування пізнавального інтересу, почуття обов'язку і відповідальності за якість своєї роботи;

о підвищення інформативності занять, збільшення об'єму знань;

о ліквідація непродуктивних затрат часу;

о упровадження активних, нестандартних форм і методів навчання;

о раціоналізація методичних занять;

о використання технічних засобів навчання.

Важливим аспектом роботи керівників методичних органів, організаторів методичних занять, керівників шкіл, ПТУ, які організовують і проводять різні заходи з педагогами, є свідомий підхід, уміння оптимізувати методичну роботу. Необхідно навчитися приймати оптимальні рішення, які дозволяють коротким шляхом досягнути поставленої мети.

При цьому потрібно пам'ятати, що універсальної форми, методу роботи немає. Системність, конкретність, міра лежать в основі процедури оптимального вибору варіантів методичних занять. Найбільших успіхів можна досягти, якщо оволодіти всією сукупністю засобів оптимізації методичної роботи, а саме:

о комплексне планування завдань;

о конкретизація завдань для кожної групи педагогічних працівників;

о виділення головного, суттєвого в змісті заняття; о оперативне коригування заняття;

о виявлення відповідності результатів реальним можливостям педагогів та нормативам затрат часу.

Взаємозв'язок інтенсифікації та оптимізації методичної роботи, удосконалення змісту, розвиток ініціативи і творчості вчителів, упровадження передового досвіду, діагностика утруднень і досягнень учителів — це основи її наукової організації.

3. Організація методичної роботи на діагностичній основі

Методична робота планується і проводиться, як правило, на діагностичній основі. Директор і його заступники глибоко і всебічно аналізують підсумки роботи школи за попередні роки, виявляють невирішені проблеми і недоліки, знайомляться з елементами передового досвіду, проводять виробничі наради з керівниками шкільних методичних об'єднань, учи-телями-методистами, керівниками творчих груп. Після цього всі вчителі заповнюють діагностичні анкети, у яких вказують, що вдається добре в навчальній, виховній роботі, у спілкуванні з учнями, що не вдається, з яких проблем потрібна методична допомога, які є труднощі.-Заповнення анкети не вичерпує процесу діагностики (мало що вчитель" може написати про свої успіхи). Діагностична чи експертна комісія, яка складається з керівників шкіл, учителів-методистів, методистів навчально-методичного кабінету, проводить індивідуальні бесіди з учителями, аналізує шкільну документацію, записи відвіданих уроків і позакласних заходів, після чоґо звіряє, чи збігаються їхні висновки про досягнення і труднощі вчителя із записами в діагностичній анкеті; затверджує її (або не затверджує). Після цього складається діагностична карта успіхів, труднощів учителів, наставництва, списки охоплення вчителів різними формами методичної роботи (шкільне методичне об'єднання, педагогічний практикум, педагогічна лабораторія, творча група, школа молодого вчителя).

Можливості вчителів, їхній творчий потенціал вивчається в школах за допомогою психодіагностики, яка дозволяє визначити різні сторони особистості вчителя, типові форми його поведінки. Для цього застосовуються тести, рольові ігри, моделювання різних педагогічних ситуацій. Використання діагностики значною мірою позначається на можливостях для оптимального вибору й поєднання різних форм методичної роботи.