Педагогіка - Пальчевський С.С. - Вік старшокласників (15-17 років).

Вершинними досягненням цього періоду є соціальна зрілість як готовність до особистісного і професійного самовизначення. Згідно з концепцією В.Н.Максимової, вона передбачає: системність знань про світ, їхню відповідність стандарту освіти; стійкий професійний інтерес і високу мотивацію досягнення життєвого успіху; здатність до саморегуляції, адаптації та самореалізації соціумі; готовність до збереження свого здоров'я і сімейного життя; стійкість соціально-моральних орієнтацій, громадянської позиції.

Анатомо-фізіологічний аспект глобальної зрілості старшокласника. Закінчення видозмінення організму, пов'язане зі статевим дозріванням. Завершальний етап фізичного розвитку індивіда. Зникнення диспропорцій тіла, незграбності рухів. Подальший розвиток моторики та досконалості координації рухів. Розвиток м'язової тканини, що збільшує м'язову силу. Стабілізація кров'яного тиску, серцево-судинної системи. Удосконалення нервової системи сягає високого ступеня. Установлюється рівновага у функціонуванні ендокринної системи. Усе це приводить до того, що властива для підлітків збудженість та врівноваженість поступово починає зникати.

Психічний аспект глобальної зрілості старшокласника. Продовжуються якісні зміни всіх показників психічної діяльності, які є основою становлення особистості, що пояснюється інтенсивним інтелектуальним розвитком, провідна роль у якому належить мисленню. Удосконалюється спостережливість та самоспостереження, що веде до заглиблення у внутрішню сутність реальної дійсності. Процес самопізнання викликає прагнення до самовиховання. Розвивається як репродуктивна, так і творча уява. Довільне запам'ятовування навчального матеріалу переважає мимовільне. Основою в запам'ятовуванні його стають виявлені логічні зв'язки. Старшокласник стає психологічно готовим до збереження свого здоров'я та саморегуляції.

Навчальний аспект глобальної зрілості старшокласника. У процесі навчальної діяльності учень переходить до вищих рівнів абстрактного й узагальнюючого мислення. Випускник загальноосвітньої школи вміє широко й усвідомлено застосовувати різноманітні види емпіричного й теоретичного (у тому числі й системного) аналізів, залежно від мети і характеру завдання. Застосовує сформовані вміння виділяти головне і переносити його на різні види діяльності. Аналізує дані та самостійно складає опорні конспекти-моделі виділення головного, тези, складні плани. Творчо застосовує різні види й форми порівняння. Узагальнює різноманітну за джерелом, обсягом, характером, складністю інформацію. Вчиться найскладнішим способам її узагальнення - діалектичному та системно-структурному. Застосовує засвоєні види і форми доведення: пряме і непряме, індуктивне та дедуктивне, за аналогією, проблемне, "мозковий штурм", синентику. Користується окремими методами наукового пізнання. Уміє творчо застосовувати здобуті знання, вміння та навички в нових умовах. Здатний до самоосвіти.

Соціальний аспект глобальної зрілості старшокласника. Соціальна ситуація психічного розвитку випускника загальноосвітньої школи визначається потребою знайти своє місце у світі дорослих, обравши напрям професійного самовизначення. Увага до навчання зростає в зв'язку з підготовкою до дорослого життя. Розпочинається процес його сценарного програмування. Головним у житті стають два запитання: "Ким бути?" і "Яким бути?", що представляють два основні напрямки пошуків - професійного і морального самовизначення. Рання юність - пора світлого романтичного кохання. Однак інтимні переживання за своєю формою наближаються до почуттів дорослих. Формуються основні риси характеру особистості, її світогляду, стійкі соціально-моральні орієнтації, громадянська позиція.