Педагогіка - Пальчевський С.С. - 2.4. Західноєвропейська педагогіка епохи буржуазних революцій та Просвітництва

Спрямованість педагогічної думки епохи буржуазних революцій та Просвітництва.

Вихід на європейську суспільну арену нового, економічно могутнього класу - буржуазії-у ХУП - XVIII ст. зумовив певні зміни в європейській педагогічній думці та її втіленні в освіті й шкільництві. Під закликами до оздоровлення суспільства швидко міцніючого новонародженого класу буржуазії розгорталася боротьба проти привілеїв дворянства та духовенства. Освіта і виховання розглядалися у ній як вагома політична сила.

V широкому потоці Просвітництва яскраві відбитки залишили такі представники педагогічної та філософської думки, як Джон Локк, Клод-Андріан Гельвецій, Дені Дідро, Жан-Жак Руссо.

Джон Локк про виховання та освіту.

Джон Локк (1632-1704) - англійський філософ, просвітитель, педагог, один із основоположників емпірико-матеріалістичної теорії пізнання. Народившись у сім'ї адвоката, майбутній просвітитель початкову освіту здобув вдома. Закінчив Вестмікестерську граматичну школу, Оксфордський університет. В різні роки тривалий час працював у ньому тьютором (наставником студентів), викладав грецьку мову, риторику, етику. З 1667 р., поселившись у Лондоні, Дж.Локк зайняв місце домашнього лікаря і вихователя у сім'ї графа, відомого політичного діяча Шефстбері. Був у гущі політичної боротьби того часу, працював на посадах в адміністративних закладах, багато подорожував.

Педагогічний досвід, нагромаджений після викладання в університеті та виконання обов'язків домашнього вихователя, дозволив йому сформувати власну систему поглядів на виховання "джентльмена" - людини, яка володіє необхідними для себе і суспільства чеснотами. її основи та інші педагогічні ідеї Дж.Локка викладені в основних його працях "Думки про виховання" та "Про управління розумом". Як мету виховання система передбачала підготовку джентльмена, який уміє вести свої справи розумно і прибутково. Завдання виховання - розвиток здорового духу у здоровому тілі. Програма включала розумове, фізичне, трудове та моральне виховання. Організація його планувалася в сім'ї, а не у школі. Основні форми - прогулянки, відвідування церкви, громадських місць. Методи -приклад, вправи, виховні ситуації, бесіди, заохочення, покарання.

Зміст навчання .джентльмена" значно ширший, ніж той, що був загальноприйнятим. Він включав навчання читання, письма, малювання, рідної, французької і латинської мов, географії, арифметики, геометрії, астрономії, хронології, етики. Майбутня ділова людина повинна отримати певні основи з історії і законотворчості, бухгалтерії, оволодіти мистецтвом верхової їзди і танців. Кожний із цих предметів покликаний був готувати вихованця до життя. Поряд із цим Дж.Локк був поборником трудового виховання. Рекомендував майбутньому "джентльмену" займатися якимсь ремеслом.

Незрозумілим із сучасних позицій залишається проект Дж. Локка про "робітничі школи". Діти простих людей, на думку автора проекту, здатні тільки на те, щоб "спритно обкрадати фруктові дерева". Дітей же тих батьків, які постійно звертаються за допомогою, після виповнення їхнім дітям трьох років потрібно скеровувати у спеціальні "робітничі школи", відкриті у кожній парафії, де вони залишатимуться до 14 років. Там їх тільки "хлібом досита" годувати. Взимку до нього можна добавляти трішки теплої каші. Але цю їжу діти повинні відпрацювати. Дитячі вироби (прядіння, в'язання) продаватимуться і скуповуватимуть їхнє утримання.

Своїми філософськими і педагогічними працями Дж.Локк впливав на французьких просвітителів. Детальніше уявлення про педагогічне кредо мислителя доповнюють такі його відомі вислови:, Дії людей - найкращі перекладачі їхніх думок"; "Дітей не можна виховувати правилами, які вилітають із пам'яті. Якщо ви вважаєте за необхідне привчити їх до чого-небудь, укорінюйте це посередництвом практики кожного разу, як це стане можливим, і, якщо можна, самі створюйте випадок".