Педагогіка - Пальчевський С.С. - Сугестопедична технологія ХЕТвоД.

У попередніх підрозділах певним чином розкриті особливості сугестопедичного навчання. Зокрема, розглянуті форми, методи" засоби його, теоретико-методологічне підґрунтя. Однак сугестопедична навчальна система Г.К.Лозанова створювалася в 70-х рр. XX ст. І "полігоном" для її випробування слугувало в основному вивчення іноземних мов. Упродовж останніх кілька десятиліть соціальне замовлення освіті зазнало певних змін, що викликало потребу модифікацій не лише сугестопедичної методики навчання, а й інших.

Враховуючи згадані зміни та напрацьований у вітчизняному педагогічному просторі сугестопедичний досвід, ми модифікували сугестопедичну навчальну систему Г.К.Лозанова і технологізували її з метою застосування для вивчення не лише іноземної мови, а й інших гуманітарних дисциплін та дисциплін природничо-математичного циклу.

Назву ХЕТвоД складає абревіатура від слів "художність", "емоційність", "творчість", "духовність". Перші два поняття означують дидактичні принципи художності (Б.Ж.Неменський) та емоційності (ВЛЛомагайба), два наступні вказують на результати освітньої діяльності.

Технологія підтвердила доцільність свого використання в ході апробації на уроках географії та інших навчальних дисциплін у загальноосвітніх закладах Рівненщини.

Спрямована на вирішення таких завдань:

1) формування засобами певного навчального предмета особистості, здатної:

а) відкрити для самої себе власну внутрішньо інтенційну спрямованість;

б) з допомогою вчителя знаходити шляхи реалізації її засобами цього навчального предмета;

в) на основі навчально-пізнавальної діяльності, узгодженої з внутрішньоінтенційною спрямованістю, розпочати формування автентично доцільного рефлексу цілі й відповідного йому рефлексу свободи;

г) використовувати засоби самопізнання та саморозвитку з метою досягнення глобальної зрілості на перехідних вікових етапах з метою підготовки до повноцінного акме-періоду життя та створення основи для формування високого професіоналізму в майбутньому.

2) розвитку вмінь учителя:

а) розкривати засобами сугестопедичного навчання відомий у сугестопедії резервний комплекс особистості, який цілісно стимулює учня - його мотиваційну, пізнавальну, особистісну сфери;

б) виявляти засобами навчального предмета внутрішньоінтенційну спрямованість учня, розвивати її цими ж засобами в напрямі автентичної доцільності, що у перспективі дозволяло б розв'язати головну суперечність педагогічного процесу - суперечність між власно-особистісним "хочу" і загальносуспільним "треба";

в) створювати на психотерапевтичній основі цілісну психологічну оркестрацію, яка б у поєднанні зі звільняючими засобами дидактизованого мистецтва сприяла б цілісній стимуляції особистості учня, включаючи його сферу здоров'я.

Технологічні основи сформованої нами сугестопедичної моделі ХЕТвоД достатнім чином розкриті у попередніх наших публікаціях (Див.; Лальчевський С.С. Сугестопедагогіка: новітні освітні технології. - К, 2005. - С. 155-244). У цьому ж виданні шляхи використання цієї моделі ілюстровані в додатках розробками уроків з теми ,Африка" у курсі географії материків та океанів.

Для створення загального враження представимо цю технологію у вигляді таких послідовних етапів, які стосуються проектування сугестопедичного навчального процесу та його реалізації.

1. Структурування шляхом відомої в сугестопедії глобалізації навчальних тем курсу. Наприклад, візьмемо тему "Африка" з курсу географії материків і океанів, на вивчення якої відводилося у період експериментальних досліджень 13 уроків. Основною вимогою об'єднання навчального матеріалу в глобальні теми та підтеми є збереження цілісності образів. На прикладі названої теми це виглядає так: урок №1 (формування загального, "фрескового" образу Африки з допомогою фреймів-оповідей, створених на художній основі); урок №2 (формування цілісного картографічного образу Африки шляхом виконання практичних робіт на контурній карті, "прив'язки" до неї фреймів-оповідей, оформлення контурної карти у вигляді ЛОС (листа опорних сигналів); урок №3 (сеанс запам'ятовування з використанням авторського сугестопедичного методу "міні-ермітаж", запам'ятовування до 50 інформаційних одиниць); урок №4 (опрацювання першої підтеми глобальної теми ,Африка" - "Вологі екваторіальні ліси"); урок №5 (опрацювання підтеми глобальної теми "Африка" - "Савани та рідколісся"); урок №6 (підтема "Тропічні пустелі та напівпустелі")" урок №7 (підтема "Вічнозелені твердолисті ліси і чагарники Африки"); №8 (підтема "Населення Африки. Держави"); №9 ("Господарство країн Африки"); №10 ("Порівняння окремих країн материка"). Останні уроки присвячені узагальненню та систематизації знань шляхом захисту попередньо вибраних учнями згідно з власними уподобаннями індивідуальних творчих робіт.

2. Перший урок чи кілька уроків (залежно від обсягу теми та її характеру) присвячується створенню узагальнюючого, глобального образу всієї виучуваної теми, оскільки відповідно до природи людського пізнання будь-який об'єкт сприймається спочатку в цілісному вигляді й лише потім у фрагментарному. У такому глобальному образі головне, суттєве виступає на першому плані, а другорядне на другому. Але під час вивчення підтем глобальної теми вони поміняються місцями. Засвоєння навчального матеріалу в цей час відбувається в основному на репродуктивному рівні. Інтенсивно створюється необхідний тематично спрямований інтелектуальний фон для наступної сугестопедичної етюдної розробки навчального матеріалу на репродуктивному і творчому рівні його засвоєння. З метою об'єднання великих масивів інформації в глобальну тему використовуються літературно-художні легенди, фрейми-оповіді, листи опорних сигналів.

3. Насиченню відповідного інтелектуального фону необхідною інформаційною конкретикою сприяють сугестопедичні сеанси запам'ятовування "міні-ермітаж" та ,,прожектор".

4. Вважається, що уроки вивчення глобальної теми виконали своє призначення, якщо на них вдалося виконати три завдання:

а) сформувати "каркас" усієї теми в найголовніших її закономірностях, що осідає в пам'яті учня у вигляді її цілісного образу;

б) створити достатній інтелектуальний фон для запуску механізму системної самореалізації знань учня, засвоєння ним навчального матеріалу на творчому рівні;

в) наповнити інтелектуальний фон школяра тією необхідною конкретикою, яка б позбавила його від необхідності механічного запам'ятовування матеріалу і дала змогу повно аналізувати предмет навчального пізнання.

5. Перед тим як приступити до вивчення підтем глобальної теми, провести діагностику внутрішньоінтенційної спрямованості вихованців. Для цього слід створити для них можливість виявити свої глибинні вподобання засобами представленого навчального предмета. Із цією метою вчитель складає список індивідуалізованих творчих завдань-робіт, які необхідно буде виконати кожному учню і захистити після завершення вивчення всієї теми. Кожна із цих робіт - це своєрідний "гачок", на який у глибокому морі невизначеності та прихованості планується ловити "рибку" захопленості. Список індивідуалізованих творчих робіт (їх повинно бути кілька десятків) учитель вивішує на дошці для вибору згідно із вподобаннями. Вони починаються приблизно так: "Хто полюбляє моделювати, тому підготувати...*', "Хто полюбляє малювати...", "Хто полюбляє проектувати...", "Хто полюбляє конструювати...", "Хто полюбляє художнє слово...", "Хто полюбляє колекціонувати...", "Хто полюбляє історію...", "Хто полюбляє розв'язувати задачі..." тощо. Враховуючи те, що власної сфери своїх глибинних уподобань якийсь учень може й не відшукати в запропонованому списку творчих робіт, йому треба дати можливість самому запропонувати творчу роботу у власному баченні.

6. Вивчення підтем глобальної теми відбувається з дотриманням таких вимог:

а) створення образу цієї підтеми як органічної складової цілісного образу глобальної теми;

б) відповідної системної організації цих образів зі знаходженням їхнього місця в структурі та ієрархії цілісного образу світу як генератора нових пізнавальних гіпотез;

в) розширення й збагачення глобального образу за рахунок образу підтеми, який тепер уже виступатиме на першому плані, відтиснувши глобальний на другий;

г) засвоєння навчального матеріалу на творчому рівні за рахунок його сугестопедичної етюдної розробки та використання процедур, методик, стратегій і тактик творчої діяльності (.Альпініст", "Квадратики", "Воскрешення", "Перетворювальне мислення" і т. д.).

7. Паралельно з вивченням підтем у системі індивідуальної роботи з учнями проводиться консультування їх стосовно виконання творчих робіт, формування в них прийомів творчої діяльності, надання у випадку необхідності відповідних консультацій батькам. Учитель за будь-якої, навіть незначної можливості намагається десугестувати напластовані в учня соціально обмежені уявлення про межі його можливостей, а натомість формує позитивні сугестивні комплекси, які за умови підкріплення реальними успіхами у творчих видах роботи здатні переростати в автентично спрямований рефлекс цілі.

8. Завершується вивчення всієї глобалізованої теми спареними уроками захисту індивідуалізованих творчих робіт, які проводяться в урочистій обстановці, що нагадує захист робіт членами Малої академії наук. На захист запрошуються батьки, члени дирекції освітнього закладу, представники громадськості.

9. Після завершення захисту організовується загальношкільна виставка індивідуальних творчих робіт. Учитель продумує можливість представлення найкращих із них у вищих референтних групах, шляхи допомоги вихованцям в досягненні успіху в цих групах, що є важливою умовою формування автентично спрямованого рефлексу цілі у захоплених своєю справою учнів.

Рекомендована література

1. Лозанов Г.К. Не логикой единой //Литературная газета. - 1995. - 26 марта.

2. Лозанов Георги. Кратка характеристика на сугестопедичното направление в педагогиката. Сугестопедията - експериментален метод на сугестологията // Лозанов Георги. Сугестология. - София: Наука и из-куство, 1971.-С. 266-361.

3. Палъчевський С. С. Психолого-педагогічні основи соціалізації людської особистості з метою гармонізації власноособистісних та загальносуспільних інтересів // Соціальна педагогіка. - К., 2005. - С. 39-57.

4. Пальчевсъкий С.С. Сугестопедична модель ХЄТвоД // Сугестопедагогіка: новітні освітні технології. - К., 2005. - С. 155-244.

5. Шувалова И.В. Психологические факторы интенсивности суггестопедии Г.Лозанова // Иностранные языки в школе. - 1991.- №4. -С. 47-51.