Педагогіка - Пальчевський С.С. - Схвалення і осудження.

Осудження в цьому розумінні виступає в формі зауваження чи звичайного докору, добродушної догани, демонстрації суму з приводу певного вчинку тощо. Під назвою цього методу Вишневський О.І. розуміє позитивну або негативну оцінку поведінки чи якостей вихованця, висловлену особисто, без свідків. Якщо публічне схвалення вчинку, на його думку, може мати позитивне значення, то осудження при свідках призводить переважно до негативних наслідків.

Виховання прикладом і на прикладі.

Доцільність використання цього методу з метою засвоєння вічних цінностей людства зумовлюється тим, що кожна людина, як активна істота, сама відкриває себе, формуючи систему своїх цінностей і обираючи головний предмет віри. Звідси її увага до інших людей, особливо тих, котрі слугують орієнтиром її поведінки. Прикладами для наслідування стають рідні, близькі люди, вчителі, відомі громадські діячі, літературні герої, кіногерої, історичні особистості.

Участь у доброчинній діяльності та жертовність.

Виховна сила доброчинної діяльності полягає в тому, що, здійснюючи добрий вчинок, людина вимушена робити активні зусилля, змушувати себе чимось жертвувати. У цей спосіб людина активно долає в собі черствість, байдужість, безвольність, нігілізм тощо. В основі жертовності також лежить любов до людей. Така любов визріває зсередини, а не передається ззовні. Від неї багатіє душа не того, кого люблять, а того, хто любить.

Долання життєвих моральних випробувань.

Цей метод засвоєння вічних цінностей людства пов'язаний насамперед з явищем "внутрішньої карності" людини, яке досліджував відомий галицький педагог міжвоєнного часу П.Біланюк. Учений стверджував, що людина формує цю якість у собі найперше у процесі життєвих випробувань, іспитів моральної зрілості. Про самодисципліну її свідчить саме те, як вона поводить себе в ті хвилини, коли свідомість її обсідають злі бажання та почуття.

Молитва.

Через молитву до Бога, стверджує О.І.Вишневський, людина вбирає в душу благодать Божої присутності, спокій, сили і надії, з її допомогою вона нагромаджує духовний капітал любові й добра, які потім віддає світові. Молитва, згідно з твердженням філософа М.Бубера, є для людини найвищою формою внутрішньої діалогової взаємодії. Упродовж неї віруючі отримують душевне очищення, катарсис, що, створюючи помітний психотерапевтичний ефект, благородно впливає на їхнє здоров'я.

Отже, розгляд методів виховання у їхньому синергетичному взаємодоповненні дає можливість зробити висновок про те, що поєднання глибокого засвоєння вічних цінностей з автентичним розвитком дозволить підростаючій людині рано увійти у тривалий акме-період свого життя, де з'явиться можливість зустрічі з його найповнішим потоком.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Визначте поняття методу виховання та розкрийте його структуру.

2. Обґрунтуйте на конкретних прикладах взаємозумовленість різних методів виховання.

3. Розкрийте методи виховання та самовиховання як цілісну систему, поєднання компонентів якої створює системну (емерджентну) властивість.

4. Врахування яких вихідних положень потребує стратегіальна життєорганізація особистості?

5. Розкрийте суть сугестивних комплексів, формування яких сприятиме налаштуванню на можливу найповнішу самореалізацію особистості згідно з її внутрішньо-закладеними потенціалами.

6. Виявіть шляхи діагностики внутрішньоінтенційної спрямованості вихованців.

7. Які методи може використати учень для самодіагностики власної внутрішньоінтенційної спрямованості?

8. У чому полягає метод колективної творчої справи?

9. Поясніть особливості дискусійних методів виховання.

10. Розкрийте суть методу створення позитивних сугестивних комплексів із паралельним десугестуванням негативних і розкриттям на цій основі відомого у сугестології резервного комплексу особистості.

11. Проаналізуйте методи виховання, спрямовані на засвоєння вихованцем вічних цінностей.

Завдання для самостійної роботи

1. Самостійно опрацюйте матеріали про методи виховання української народної педагогіки:

а) "Українська народна педагогіка про методи виховання" (Див.: Педагогіка: Хрестоматія / Уклад.: А.І. Кузьмінський, В.Л. Омеляненко. - К, 2003.-С 347-348.

б) Стельмахович М.Г. Українська народна педагогіка. -К, 1995. -С. 171-175.

Рекомендована література

1. Волкова И.И Педагогіка. - К., 2003. - С. 127-164.

2. Вишневський 0.1. Методи виховання // Теоретичні основи педагогіки / За ред. О.І. Вишневського. - Дрогобич, 2001. - С. 455-482.

3. Коротов В.М. Общая методика учебно-воспитательного процесса. -М., 1983.

4. Макаренко А.С. Методика організації виховної роботи. - К., 1990.

5. Пальчевський С.С. Сугестопедагогіка: новітні освітні технології. - К., 2005.-С. 155-228.

6. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. - К., 2003. - С. 455-482.

7. Фіцула ММ. Педагогіка. -К., 2000. -С. 314-340.