Педагогіка - Пальчевський С.С. - Індивідуальні форми виховання.

Поняття про організаційні форми виховної роботи.

"Що сказали б ви про архітектора, який, закладаючи нову будівлю, - писав у своєму "стислому підручнику педагогіки" К.Д.Ушинський, - не зумів би відповісти вам на запитання, що він хоче будувати, - храм, присвячений Богові істини, любові й правди, просто будинок, у якому жилося б затишно, красиві, але непотрібні урочисті ворота, якими б милувалися подорожні, роззолочений готель для оббирання нерозважних подорожніх, кухню для готування страв, музеєм для збереження рідкостей чи, нарешті, сарай для складання туди різного, в житті вже нікому не потрібного мотлоху? Те саме повинні ви сказати і про вихователя, який не зуміє чітко й точно визначити вам мету своєї виховної діяльності"(Ушинський К.Д. Твори: В б т.-Т. б. -К" 1955. - С. 242). Зважаючи на це, форми виховної роботи доцільно розглядати як системне утворення, в якому системотворчим чинникам виступає заздалегідь поставлена виховна ціль, а як складові компоненти - методи, засоби, зміст, що взаємодіючи, породжують ту емерджентну (системну) властивість, яка, виражаючи результативність конкретного виховного закладу, засвідчує педагогічну майстерність його організаторів.

Розрізняють ці форми за такими критеріями: а) кількістю учасників; б) місцем проведення; в) складністю організації; г) цільовою спрямованістю; д) за засобами виразності.

За кількістю учасників їх поділяють на індивідуальні, мікрогрупові, групові (колективні), масові.

За місцем проведення - на класні, позакласні, позашкільні.

За складністю організації - на прості та комплексні.

За цільовою спрямованістю - на інформаційні, традиційні, народні форми дозвілля, сучасні форми культурно-дозвільної діяльності, специфічні форми сфери туризму, специфічні форми сфери спорту.

За засобами виразності - на вербальні, наочні, художньо-видовищні.

Розглянемо форми виховання за кількісним критерієм. Кількісний критерій вносить суттєві зміни у зміст, структуру та функції виховних форм.

Індивідуальні форми виховання.

Забезпечують особистісно-орієнтований підхід у вихованні, націлюють виховну діяльність виховника на роботу з учнем як унікальною складно організованою нестабільною системою, корегуючі впливи на розвиток якої можна здійснювати лише на основі глибокого вивчення закономірностей її розвитку. Методологічним інструментарієм такого впливу виступає відома уже нам синергетична методологія.

До індивідуальних форм виховної роботи відносять: бесіду, релаксопедичний сеанс, презентацію індивідуальної творчої роботи, підготовку до олімпіадних змагань і різноманітних конкурсів, позакласне читання, колекціонування, різноманітні заняття сфери індивідуальних інтересів.

Бесіди. Залежно від етапу автентичного розвитку вихованця їх можна класифікувати на: діагностуючі внутрішньоінтенційну спрямованість учня, сугестивно-десугестуючі у процесі формування рефлексу цілі та відповідного йому рефлексу свободи, формуючі вихідні ціннісні орієнтації особистості, які слугують основою для вирішення головної педагогічної суперечності між власноособистісним "хочу" і загальносуспільним "треба".

Залежно від конкретної ситуації та змісту вони можуть мати стратегічний і тактичний характер. Перші спрямовуються на формування екопсихологічної системи підростаючої людини, що з часом стає тим внутрішнім "психологічним домом", який є вихідною орієнтувальною основою під час усіх "біфуркаційних" моментів життя. Другі виступають у ролі коректуючого педагогічного інструментарію. В окремих випадках залежно від значущості ситуації виконують функції визначальних мікро-флуктуацій. Прикладом перших може слугувати бесіда про природу добра у житті людини, других - про необхідність добросовісної підготовки домашніх завдань із математики.