Педагогіка - Фіцула М.М. - Практикум

Передбачає самостійне виконання учнями практичних і лабораторних робіт, застосування знань, умінь і навичок.

Для зручності учнів поділяють на групи. На практикум відводиться 10-15 год. навчального часу протягом 2- З тижнів. Для його проведення складають графік, згідно з яким учні почергово виконують завдання, спостереження, експерименти з фізики, хімії, біології. Завдання можуть бути однаковими й різними для різних груп учнів. Практикумами завершують вивчення великих тем курсу, тому їх проводять переважно наприкінці півріччя або року.

Головна мета практикуму полягає у практичному застосуванні сформованих раніше вмінь і навичок, узагальненні й систематизації теоретичних знань, засвоєнні елементарних методів дослідницької роботи з фізики, хімії, біології тощо.

Проводять його у такій послідовності: повідомлення теми, мети і завдання; актуалізація опорних знань, навичок і вмінь учнів; мотивування їх навчальної діяльності; ознайомлення учнів з інструкцією; добір необхідного обладнання та матеріалів; виконання роботи під керівництвом учителя; складання учнями звіту, обговорення й теоретична інтерпретація отриманих результатів.

Факультативні заняття

Ця форма організації навчання - єднальна ланка між уроками та позакласними заняттями (7-9 кл.) і сходинка від засвоєння предмета до вивчення науки, засіб ознайомлення учнів з методами наукового дослідження (10-12 кл.).

Учнів залучають до факультативів на добровільних засадах, відповідно до їхніх бажань, нахилів, інтересів. Кожен може обрати не більше двох факультативів. За освітніми завданнями існують такі їх види: а) з поглибленого вивчення навчальних предметів; б) з вивчення додаткових дисциплін; в) з вивчення додаткової дисципліни із здобуттям спеціальності; г) міжпредметні. Кожен вид залежно від дидактичної мети може бути теоретичним, практичним, комбінованим. Відповідно до типу факультативу формують групи, добирають форми і методи роботи.

Факультативні заняття проводять за спеціальними програмами (Міністерства освіти і науки України або авторськими (підготовленими досвідченими вчителями)).

Такі заняття проводять найдосвідченіші вчителі школи, запрошують на них висококваліфікованих фахівців із вищих навчальних закладів, науково-дослідних інститутів, виробництва. Особливостями факультативів є спільність пізнавальних інтересів учнів, їх позитивне ставлення до вивчення матеріалу, допитливість.

У програмі факультативів обов'язково відображено сучасні досягнення науки, техніки, культури. Тому вони є вагомим доповненням до змісту загальноосвітньої, політехнічної й трудової підготовки школярів, сприяють формуванню інтересу до теоретичних знань і практичної діяльності. На факультативних заняттях використовують різні методи навчання, але перевагу надають тим, що привчають учнів до роботи з науковою і довідковою літературою (підготовка рефератів з актуальних проблем науки, обговорення доповідей і повідомлень, проведення експериментів тощо).

Для підвищення самостійності учнів на факультативних заняттях доцільним є використання таких форм організації їхньої роботи:

а) вступний інструктаж викладача: як вивчати факультатив і користуватися програмним посібником; самостійне опанування учнем змісту матеріалу, виконання усіх робіт з наступним підсумковим контролем вчителя;

б) самостійно вивчаючи після інструктажу матеріал факультативного курсу, учень за потреби консультується в учителя, а практичні роботи виконує під його керівництвом. Вивчення факультативу завершується підсумковим контролем, який здійснює вчитель за допомогою тестування;

в) після інструктажу та оглядової характеристики змісту попереднього розділу, учень самостійно вивчає наступний розділ курсу, консультуючись за необхідності у вчителя. Вивчивши розділ він перевіряє себе за допомогою стандартизованого контролю. Згодом учитель призначає учневі день тематичного заліку, під час складання якого вія отримує вказівки щодо вивчення наступного розділу та ін. Практичні роботи учень здійснює під керівництвом учителя. Після завершення вивчення курсу відбувається заключний контроль з використанням тестів;

г) учитель лаконічно викладає матеріал теми, а учень самостійно вивчає її, звертаючись у разі потреби за роз'ясненням до вчителя. Після кожної теми учень контролює себе за допомогою стандартизованого контролю, практичні заняття виконує він під керівництвом учителя;

ґ) увесь матеріал факультативу учитель разом з учнями послідовно розглядає на заняттях. Учні систематично отримують консультації. У процесі засвоєння змісту факультативного курсу учитель використовує систематичний, тематичний і завершальний контроль.

Кожен із цих варіантів відрізняється рівнем пізнавальної активності учня і втручання вчителя у цей процес.

Рівень знань учнів оцінюють у процесі факультативних занять, а залік проводять наприкінці курсу. Підсумкові оцінки вносять до атестату про середню освіту.

Ефективність системи навчання значно зростає, якщо набуті на факультативних заняттях знання та вміння учні активно використовують на уроках, коли здійснюється взаємозв'язок завдань, змісту і методів навчання в усіх організаційних формах класно-урочної системи.