Педагогіка - Фіцула М.М. - Особливості внутрішкільного контролю

У керівництві школою важливим є внутрішкільний контроль.

Внутрішкільний контроль - систематична, цілеспрямована перевірка роботи вчителя адміністрацією школи.

Його мета полягає в забезпеченні оптимальної відповідності діяльності школи державним стандартам. Внутрішкільний контроль планують заздалегідь. Керівники школи розподіляють між собою сфери діяльності для контролю залежно від свого фаху. Тому директорові школи, якщо його спеціальність, наприклад, фізика, доцільніше зосередитися на контролі вчителів, що викладають предмети фізико-математичного циклу. Якщо його заступник з навчальної роботи - історик, він перевіряє діяльність учителів гуманітарних предметів; заступник з виховної роботи - роботу класних керівників тощо. Кожен з них вивчає також роботу всіх учителів і вихователів, що потребує детальної підготовки до кожного контрольного заходу.

Для забезпечення системи єдності вимог внутрішкільного контролю директор спільно зі своїми заступниками складає плани контролю (на півріччя, місяць, тиждень), в яких зазначає, хто із керівних працівників школи, коли і з якою метою, який вид перевірки і якими методами здійснюватиме. У таких планах передбачають спільне відвідування уроків і позакласних занять керівниками школи, залучення до участі в контролі керівників методичних об'єднань, досвідчених учителів, класних керівників.

Організація перевірки будь-якого з аспектів навчального процесу передбачає визначення мети, складання плану перевірки, вибір форм і методів контролю, констатування, об'єктивну оцінку стану справ, висновків, пропозицій щодо вдосконалення навчально-виховного процесу або усунення недоліків, контроль за виконанням пропозицій.

Внутрішкільний контроль повинен мати індивідуальний характер, що потребує здійснення контролю за роботою кожного члена колективу. Він має бути систематичним, раціональним, всебічним. Важливо забезпечити єдність вимог і об'єктивність, що унеможливлює суб'єктивні оцінні судження і висновки, а також диференційований підхід, який враховує специфічні особливості та індивідуальні якості контрольованих.

Залежно від мети виокремлюють такі види внутрішкільного контролю:

1) класно-узагальнюючий контроль. Передбачає виявлення рівня знань і вихованості учнів класу, якості та методів викладання, якості роботи класного керівника, виконання батьківських обов'язків у вихованні дітей;

2) фронтальний контроль. Спрямований на вивчення стану викладання окремих предметів, роботи класних керівників у всіх або окремих класах;.

3) тематичний контроль. Його метою є перевірка роботи всього колективу над певною проблемою, рівня знань і вмінь учнів з окремої теми або предмета, стану роботи класних керівників у певному напрямі та ін.;

4) персональний контроль. Полягає в перевірці продуктивності викладацької діяльності, методичного рівня роботи учителя загалом або окремого її аспекту;

б) оглядовий контроль. Предметом перевірки є стан шкільної документації, трудової дисципліни, навчального обладнання.

Вид перевірки обирають з огляду на її мету і стан об'єкта, що є її предметом.

В управлінні діяльністю школи використовують різноманітні форми внутрішкільного контролю:

а) колективний контроль. Залучають до нього всі ступені управління: адміністрацію, керівників кафедр, досвідчених учителів, учнів, батьків;

б) взаємоконтроль. До нього залучають керівників кафедр, досвідчених учителів і класних керівників через наставництво, взаємовідвідування навчальних занять і виховних заходів;

в) самоконтроль. Таким правом користуються найдосвідченіші учителі і класні керівники з обов'язковим періодичним звітуванням за пропонованими схемами;

г) адміністративний плановий контроль. Здійснюють директор, його заступники, керівники кафедр відповідно до плану внутрішкільного контролю;

ґ) адміністративний регулювальний (позаплановий) контроль. Здійснюють директор і його заступники у разі виникнення непередбачених планом проблем.

Об'єктивність будь-якого виду чи форми перевірки залежить від умілого використання методів внутрішкільного контролю, до яких належать:

- спостереження. Передбачає відвідування уроків, позакласних заходів з наступним їх обговоренням;

- перевірка документації. Охоплює роботу з класними журналами, щоденниками учнів, планами уроків, особовими справами учнів та ін.;

- опитування. Усне опитування здійснюють під час невимушеної або цілеспрямованої бесіди за спеціально підготовленою програмою, письмове - за допомогою контрольної роботи (зріз), яка може передбачати відповіді на запрограмовані запитання або закрите анкетування, коли варіанти відповідей обмежені;

- тестування. Використання методу психологічної діагностики для вимірювання індивідуальних відмінностей;

- ретроспективний розбір. Полягає в оцінюванні діяльності школи випускниками минулих років, викладачами вищих навчальних закладів на основі аналізу вступних іспитів та ін.

За логічною послідовністю внутрішкільний контроль поділяють на поточний, попередній, проміжний, підсумковий, а також епізодичний і періодичний.

Важливими умовами успішного використання методів контролю є компетентність перевіряючого, його здатність вникнути в суть питання, яке перевіряється, і надати вчителю конкретну допомогу.

Змістом внутрішнього контролю є основні види діяльності школи:

- навчальний процес, який передбачає вивчення стану виконання навчальних програм, рівня знань і навичок учнів, продуктивності праці вчителя, індивідуальної роботи з обдарованими дітьми, якості позаурочної предметної діяльності, наявності в учнів навичок самостійної роботи;

- виховний процес, коли перевіряють рівень вихованості, громадської активності учнів, якість роботи класних керівників, участь батьків у виховному процесі, якість загальношкільних традиційних заходів, рівень здоров'я і фізичної підготовки учнів, профілактичну роботу з педагогічно занедбаними дітьми;

- методична робота, коли визначають методичний рівень кожного вчителя, кожного класного керівника, механізм поширення педагогічного досвіду, підвищення кваліфікації вчителів;

- наукова і експериментальна діяльність, коли визначають її відповідність концепції розвитку школи, ступінь наукової обґрунтованості нововведень, їх результативність, рівень наукової освіченості педагогів, науково-дослідницької роботи учнів;

- психологічний стан, коли виявляють ступінь психологічного комфорту (дискомфорту) учнів, учителів, психологічну підготовленість колективу до розв'язання, певної проблеми, запровадження нової структури та ін.;

- забезпечення необхідних умов навчально-виховного процесу (охорона праці, санітарно-гігієнічний стан, забезпеченість навчальною і методичною літературою, навчально-технічним обладнанням).

Контроль є не лише перевіркою, а й наданням допомоги вчителям у поліпшенні навчально-виховної роботи в школі. Отримана під час перевірки інформація стимулює внесення коректив, пошук нових рішень. Про результати перевірки має знати весь колектив, а не лише учитель, якого перевіряли. Дієвість її залежить від того, наскільки чітко виражені її результати і накреслені перспективи роботи. Вона має бути доброзичливою, тактовною, запобігати можливій емоційній напрузі, конфліктним ситуаціям.

Запитання. Завдання

1. Охарактеризуйте основні принципи управління освітою.

2. Обґрунтуйте взаємозв'язок між принципами управління освітою.

3. Охарактеризуйте особливості діяльності різних ланок структури управління освітою і розкрийте зміст їх управлінської діяльності.

4. Чим відрізняються функціональні обов'язки директора школи від функціональних обов'язків його заступників?

5. У чому полягає відмінність діяльності заступника директора школи з навчально? роботи і заступника директора школи з виховної роботи?

6. У чому полягає участь громадськості в управлінні школою?

7. Розкрийте структуру і зміст річного плану роботи школи.

8. Ознайомтеся з планом роботи школи, проаналізуйте, наскільки ґрунтовно він охоплює різні сфери діяльності школи.

9. Охарактеризуйте види, форми і методи внутрішнього контролю.

Література

Бегей В. М. Управління загальноосвітньою школою на демократичних засадах. - Львів, 1995.

Державна національна програма "Освіта" ("Україна XXI століття"). - К., 1994.

Калініна Л., Дорошенко Ю., Латиський в. Інформаційні ресурси як складова управління ЗНЗ // Освіта. - 2003. - № 49.

Москалець в. П. Психологічне обґрунтування української національної школи. - К., 1994.

Онишків З. М. Основи школознавства. - Тернопіль, 1996.

Островерхова Н. М., Даниленко Л. І. Ефективність управління загальноосвітньою школою: соціально-педагогічний аспект. - К., 1996.

Пикельная в. С. Теоретические основы управления (школоведческий аспект). - М.. 1990.

Планування в закладах освіти. - Тернопіль. 1998.

Суїменко Е. І. та ін. Керівник-організатор І вихователь / За ред. 6. і. Суїменка. - К., 1985.

Сухомлинський в. О. Розмова з молодим директором школи. - К.,1977.

Сухомлинський в. О. Серце віддаю дітям. Вибр. твори: У 5-ти т. - К.. 1976. - Т. 3.

Яремчук в. Д. Національні проблеми загальноосвітньої школи України: історія і сучасність. - К., 1993.