Педагогіка вищої школи - Курлянд З.Н. - Громадянська зрілість академічної групи як умова формування готовності майбутнього вчителя до виховання гуманістичних відносин молодших школярів

Вивчення літератури з проблеми, багаторічне спостереження за формуванням готовності майбутніх учителів до педагогічної діяльності загалом і до формування гуманістичних відносин молодших школярів зокрема дало можливість визначити певні умови, які є оптимальними і сприяють швидшому та ефективному оволодінню всім тим, що необхідно вчителю для формування гуманістичних відносин молодших школярів. Умова — це те, що має деякий причинний вплив, деякий вплив на явище. Такими умовами формування громадянської зрілості є:

· громадянська зрілість академічної групи;

· педагогічне та дидактичне спілкування;

· розвиток творчого потенціалу студентів у процесі розв'язання комунікативних завдань;

· взаємодія викладачів ВНЗ зі студентами.

Громадянська зрілість академічної групи як умова формування готовності майбутнього вчителя до виховання гуманістичних відносин молодших школярів

Ця умова визначається тим, що критерії і показники рівня громадянської зрілості академічної групи, якісні характеристики рівнів слугують еталоном, моделлю для майбутніх учителів у процесі формування їхньої готовності до гуманістичних відносин молодших школярів. Студенти на прикладі своєї групи мають можливість побачити, якою вона повинна бути, у чому сутність гуманістичних відносин між членами групи.

Відомо, що група складається з особистостей, об'єднаних процесом пізнання, спілкування, діяльності. Особистість, перебуваючи у системі суспільних відносин, беручи участь у різноманітних видах діяльності, будучи представником різних соціальних груп, здебільшого виконує одночасно безліч соціальних ролей. Підкреслимо, що індивід є представником класу, нації, професійної групи, громадянином своєї країни, членом багатьох колективів, виступає в ролі суспільного діяча, студента, творця та ін. І природно, чим різноманітніше представлені соціальні ролі, чим ширші й багатші суспільні зв'язки і відносини, тим інтенсивніша активність особистості, тим багатший і більш насичений її внутрішній світ, тим багатогранніші її прояви, тим яскравіше виражена індивідуальність.

У суспільному плані змістом спрямованості групи в домінуючі стосунки, відбиті у свідомості її членів у формі потреб, інтересів, переконань. У реальному житті зазначені форми спрямованості виступають як мотиви, що визначають поведінку і діяльність групи.

Виникає питання, наскільки громадянська зрілість академічної групи, стосунки, що склалися між членами групи впливають на формування готовності майбутніх учителів до гуманістичних відносин школярів.

Визначають чотири критерії громадянської зрілості групи: соціальна спрямованість діяльності групи; організаційна єдність; емоційна єдність; вольова єдність. За кожним критерієм розроблено показники. За цими критеріями можна визначити рівень громадянської зрілості групи і дати якісну характеристику кожному рівню.

Критерій I

Показниками соціальної спрямованості діяльності групи такі: група активна, повна творчої енергії; група понад усе ставить позитивні духовні запити (заняття навчанням, працею, спортом, мистецтвом, літературою); усі вчинки і справи група оцінює з погляду моральної чистоти і моралі, прийнятої в суспільстві; група високо цінує чесність, безкорисливість, дружбу; у справах група ставить суспільно корисні цілі; групу поєднує одна загальна мета діяльності, а не просто подібні цілі кожного члена групи окремо; група здійснює суспільно корисну діяльність насамперед заради інтересів усього народу; досягнення суспільно-цінного результату захоплює всіх чи більшість членів групи; у групі більш за все поважають колективістів; члени групи прагнуть постійно спілкуватись один з одним; група прагне спілкуватись і співробітничати з іншими групами; у спільній з іншими групами діяльності група допомагає, готова поступитися своїми інтересами заради інтересів інших; у групі є велике бажання трудитися колективно; групу вирізняють стійкі інтереси; актив, ядро групи веде групу на суспільно корисні справи; лідери групи обрані самою групою відповідно до бажання більшості; у групі є справедливе ставлення до всіх членів групи, прагнення підтримувати слабких у загальній діяльності, почуття захищеності кожного; група прагне перевірити на командних посадах членів групи, лідери охоче поступаються своїм місцем іншим; при виборах активу групи враховують ділові якості її членів; група має чітку, єдину думку про можливості її діючих організаторів; усі члени групи прислуховуються до думки своїх товаришів і доходять одностайного судження; члени групи добре інформовані про все, що стосується групи (її завдання, внутрішньогрупові стосунки, її місце серед інших груп, результати її діяльності); група легко знаходить "спільну мову", взаєморозуміння під час розв'язання групових завдань; у мінливих життєвих ситуаціях група швидко оцінює зміни, створює нову суспільну думку; під час оцінювання подій навколишнього життя в групі є стійка єдність суджень; критичні зауваження з боку членів групи приймаються доброзичливо і сприяють створенню єдиної групової думки; критичні зауваження ззовні групи приймаються доброзичливо, самокритично і створюють прагнення до осмислення і виправлення недоліків.

Проблематичні якості групи такі: група інертна, пасивна; група понад усе ставить примітивні матеріальні блага, гроші, розваги; група орієнтується на свою вузькогрупову мораль, що суперечить прийнятній у сучасному суспільстві; заради корисливих цілей група готова поступитися честю; групу вирізняють суспільно шкідливі цілі; у групі об'єдналися люди, у яких лише подібні цілі, але вони не стали загальногруповими; у суспільно корисній праці група бачить лише спосіб задоволення своїх вузькогрупових інтересів; кожний захоплюється лише тим, що становить інтерес для нього, незважаючи на те, чи становить це інтерес для суспільства чи ні; популярні члени групи — егоїсти, що працюють лише для себе; у членів групи немає прагнення постійно спілкуватися один з одним; спостерігається прагнення групи відокремитися; у спільній з іншими групами діяльності група виявляє ворожість, заздрість, нездорове суперництво; у групи немає прагнення до колективної праці; групу вирізняє швидка зміна інтересів; актив веде групу на антигромадські справи; лідери групи нав'язують своє керівництво групі, незважаючи на її думку; група помітно розділяється на "привілейованих" і членів групи, якими нехтують; лідери групи будь-якими засобами усувають суперників; у виборах активу члени групи керуються не діловими якостями, а лише своїми симпатіями й антипатіями; група не має єдиної думки; члени групи не прислуховуються до думки своїх товаришів, думки — гостросуперечливі; у групі не знають про її завдання, внутрішньогрупові стосунки, ЇЇ місце серед інших груп, результати діяльності; група не здатна дійти єдиної думки під час обговорення питань; група не здатна оцінювати обстановку, що змінилася, сліпо підкоряється сформованим судженням; у групі мають місце явно суперечливі погляди; критичні зауваження з боку одних членів групи приймаються іншими вороже і сприяють роз'єднанню групової думки; критичні зауваження ззовні приймаються вороже і викликають прагнення до відсічі, групової упертості.