Соціальна педагогіка - Богданова І.М. - Закономірності соціальної педагогіки.

Виходячи зі зв'язків соціально-педагогічної теорії й практики з іншими науками про людину, провідні закономірності цієї науки можна згрупувати таким чином:

— закономірності, які є загальними для філософії, соціології й соціальної педагогіки, — відповідність розвитку науки потребами практики, відносна самостійність формування науки, зумовленість соціальних явищ економічними і політичними чинниками тощо;

— закономірності, що є спільними для психології, загальної педагогіки й соціальної педагогіки, — виховання як фактор формування особистості, вплив мотивів діяльності на формування якостей особистості тощо;

— загальнопедагогічні, які стали основою для визначення принципів, — залежність ефективності виховання від активності особистості в діяльності, спілкуванні, єдність процесу виховання і самовиховання тощо;

— власне соціально-педагогічні закономірності — формування особистості під впливом довкілля, спільна зацікавленість фахівця з соціальної роботи і клієнта в кінцевому результаті їхньої взаємодії тощо.

Принципи соціально-педагогічної науки, які в сучасному наукознавстві поділяються:

а) на загальнонаукові — гуманістичної спрямованості виховання, розвитку, історизму, об'єктивності та деякі інші;

б) спеціально-наукові, які у свою чергу поділяються:

— на загальнопедагогічні — природо- та культуровідповідності, врахування індивідуальних та вікових особливостей тощо;

— соціально-педагогічні — принцип добровільності у прийнятті допомоги, додержання законності й захисту прав людини, відповідальності суб'єктів соціальної роботи за дотримання етичних і правових норм, вимог і правил здійснення соціальної роботи тощо.

Основними напрямами наукових досліджень у соціальній педагогіці є соціально-педагогічні засади формування особистості, її відповідальності за збереження життя, природи, культури; моральні норми та цінності як основи соціалізації особистості:

— соціально-педагогічний патронаж різних категорій населення: дітей, молоді, людей похилого віку; зміст, форми, методи та прийоми соціально-педагогічної підтримки;

— соціально-педагогічні фактори розвитку дитячо-підліткових і молодіжних ініціатив: історія, сучасний стан та перспективи розвитку.

Література

1. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи (модульний курс дистанційного навчання) / А.Й. Капська, О.В. Безпалько, Р.Х. Вайнола; За заг. ред. А.Й. Капської. — К., 2002. —164 с.

2. Бех ІД. Особистісно зорієнтоване виховання: Наук.-метод, посіб. — К.: ІЗМН, 1998. — 204 с.

3. Богданова І.М. Модульний підхід до професійно-педагогічної підготовки вчителя: Монографія. — О.: Маяк, 1998. — 284 с.

4. Касьяненко М.Д. Педагогіка співробітництва: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 1993. — 320 с.

5. Концепція національного виховання // Рідна школа. — 1996. — № 6. — С. 18—25.

6. Маслоу А. Самоактуализация: Пер. с англ. // Психология личности: Тесты. — М., 1982. — 231 с.

7. МудрикА.В. Социальная педагогика: Учеб. для студ. пед. вузов / Под ред. В.А. Сластенина. — 3-е изд., испр. и доп. — М.: Изд. центр "Академия", 2002. — 200 с.

8. Никитина Л.Е. Социальная педагогика: Учеб. пособие для вузов. — М.: Академический проект, 2003. — 272 с.

9. Психологический словарь / Под ред. В.П. Зинченко, Б.Г. Мещерякова. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Педагогика-Пресс, 1996. — 440 с.

10. Соціальна педагогіка: Підручник. — К.: Центр навч. л-ри, 2003. — 266 с.

11. Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова. — 4-е изд. — М.: Политиздат, 1981, — 445 с.

12. Фридман Л.М., Кулагина И.Ю. Психологический справочник учителя. — М.: Просвещение, 1991. — 288 с.

13. Штефан Л А. Становлення та розвиток соціальної педагогіки як науки в Україні (20—90-ті рр. XX ст.): Автореф. дис.... д-ра пед. наук: 13.00.01. — X., 2003. — 43 с.