Соціальна педагогіка - Пальчевський С.С. - Стратегія соціально-педагогічної роботи з клієнтами у світлі гуманістичної теорії особистості А.Маслоу

Один із основоположників гуманістичної теорії А.Маслоу (1907-1970) головним в особистості вважав потяг до самоактуалізації, розкриття потенцій до творчості та любові, в основі яких - гуманістична потреба творити людям добро. Інстинкт збереження своєї популяції змушує людей допомагати один одному. Кожній здоровій людині властива потреба в самоактуалізації своїх можливостей. Тому умовою процвітання суспільства є повноцінний розвиток здорових і сильних особистостей. Поступ суспільства відбувається не в результаті соціальних перетворень, а внаслідок задоволення гуманістичних потреб.

Ядро особистості, на думку А.Маслоу, складають потреби в добрі, любові, моральності. З ними людина народжується і за певних умов здатна реалізуватися. Однак потреби в самоактуалізації задовільняються лише після потреб нижчого порядку представленої вченим ієрархії:

1) фізіологічні потреби;

2) потреби в безпеці;

3) потреби в любові й прихильності;

4) потреби у визнанні та оцінці;

5) потреби в самоактуалізації - реалізації здібностей і талантів.

Більшість людей не в змозі досягти задоволення навіть нижчих потреб, а потреби в самоактуалізації реалізують лише сильні цілеспрямовані особистості. Психолого-педагогічні умови їх формування детально висвітлені нами на основі філософських підходів екзистенціалізму та нестабільності у підрозділі 1.3. Основні стратегії цього формування складають такі позиції: 1) діагностика внутрішньоінтенційної спрямованості особистості; 2) визначення лінії близької перспективи розвитку; 3) створення ситуацій успіху в первинних референтних групах; 4) визначення ліній подальших перспектив розвитку; 5) допомога клієнту в створенні ситуацій успіху у вторинних та вищого порядку референтних групах із паралельним десуґестування напластованих у нього уявлень про норми людських можливостей та формуванням рефлексу цілі з відповідними йому змінами в рефлексі свободи.

Як змістову основу для необхідних у цьому випадку суґестивних установок можна використати слова німецького психолога і соціолога Еріха Фромма: "Головне життєве завдання людини-дати життя самій собі, стати тим, чим вона є потенційно. Найважливіший плід її зусиль - її власна особистість".

Стратегія соціально-педагогічної роботи з клієнтами у світлі теорії особистості П.Жане - представника французької соціологічної школи

П.Жане (1859 - 1947) відомий в історії психології своєю теорією "психологія способу дії". Відповідно до неї психіка людини розвивається під час співпраці з іншими людьми. Спочатку кожний працює з іншими, а вже потім діє сам. Таким чином, розвиток людської особистості відбувається через спілкування.

Кожний поведінковий акт три етапний: 1) внутрішня підготовка до дії, 2) виникнення зусилля до виконання дії, 3) завершення дії. Регуляцію дій від першого до третього етапу здійснюють психічні процеси. На думку П.Жане, основним критерієм оцінки людини є її здатність до "трудового зусилля" - психологічної напруги як домінанти дії. Головною ж ознакою інтелектуальної діяльності є не використання речей, а їхнє виготовлення. У поведінці людини виділяється сім рівнів: 1) рефлекторні акти; 2) відкладені перцептивні дії; 3) елементарні соціальні акти; 5) маніпулювання різними об'єктами, що призводить до формування інтелектуальних дій; 6) розумова діяльність, мислення; 7) творча, трудова діяльність.

Процес переходу від нижчого рівня поведінки до вищого здійснюється за допомогою мови, яка, опосередковуючи процеси регуляції, засвідчує здатність людини до саморегуляції, що і є найвищим критерієм розвитку особистості.

Стратегія соціально-педагогічної роботи з клієнтами у світлі цієї теорії включатиме в себе такі складові: 1) допомога у формуванні відповідних психологічних установок для прикладання зусилля під час виконання доцільних дій; 2) установка на урізноманітнення видів професійної діяльності з метою виходу клієнта на найвищий рівень його поведінки - творчу, трудову діяльність; 3) знайомство клієнта з різноманітними методиками, стратегіями і тактиками творчої діяльності; 4) паралельний до цих складових розвиток почуттів завершеності, порядку, краси та гармонії.

Змістовою основною для формування необхідних психологічних установок можуть бути вислови великих людей світу, авторитет яких сприяє відповідному сугестивному впливу.

Російський учений-фізіолог І.Павлов (1849 - 1936): "Найважливіше у будь-якій справі - пересилити момент, коли не хочеться працювати".

Французький письменник Ромен Роллан (1866 - 1944): "Робота вбирає і сором і біль, як губка. Робота оновлює і шкіру, і кров душі".

"Одне тільки і є щастя - творити. Живе лише той, хто творить... Всі радощі життя - радощі творчі".