Для підготовки рішення та висновків стосовно об'єкта аудиту, служби, програми, виду діяльності чи функції державний аудитор повинен мати можливість отримувати в межах виділених асигнувань на проведення перевірки достатні та відповідні докази.
Результати, висновки та рекомендації державний аудитора мають спиратися на докази. З огляду на те, що державні державний аудитори рідко мають нагоду враховувати всю інформацію про об'єкт аудиту, важливого значення набуває ретельна обробка зібраних даних і техніка відбору необхідних матеріалів. У випадках, коли відомості, що надаються інформаційною системою, відіграють велику роль у перевірці і є необхідними для досягнення цілей контролю, Державні державний аудитори обов'язково повинні особисто упевнитися, що такі дані є надійними та доречними.
Державні державний аудитори мають добре володіти технікою та процедурами збору доказів: інспекція, спостереження, розслідування та підтвердження. ВОФК повинен упевнитися, що застосовувана техніка дійсно дозволяє виявляти всі факти помилок та порушення законності.
Визначаючи методи та процедури, слід враховувати якість доказів, тобто вони повинні бути достатніми, доречними і одержаними в межах розумних асигнувань на проведення перевірок.
Державні державний аудитори мають збирати в архівах перевірки достатню кількість доказових документів, зокрема у тому, що стосується основи планування, перевірених питань, виконаної роботи та висновків аудиту.
Достатню кількість задокументованих доказів необхідно зібрати для того, щоб:
а) підтвердити висновки та звіти державний аудитора;
б) підвищити рентабельність та ефективність аудиту;
в) мати у розпорядженні інформацію, необхідну для підготовки звітів і відповіді на запитання підконтрольного органу (організації) чи будь-якої іншої сторони;
г) підтвердити застосування державний аудитором стандартів аудиту;
д) сприяти плануванню та управлінню контрольною діяльністю; є) сприяти підвищенню професійного рівня державний аудитора;
е) мати можливість упевнитися, що робота, доручена іншим особам, була виконана належним чином;
ж) зберегти архіви виконаної роботи та мати можливість звертатися до них в подальшому.
Державний аудитор має пам'ятати, що зміст і формат справи перевірки свідчать про рівень його компетентності, досвід і знання справи. Такі справи повинні бути достатньо повними і детальними для того, щоб будь-який досвідчений державний аудитор міг, не будучи навіть особисто причетним до цього конкретного контрольного заходу, точно встановити результати виконаної роботи для підготовки висновків.
2.3.3.6. Стандарт "Аналіз фінансових звітів"
Стандарти проведення аудиту передбачають, що у випадку фінансового аудиту, або в разі необхідності здійснення інших заходів, Державні державний аудитори повинні аналізувати фінансові звіти з метою встановлення, чи дотримувався об'єкт аудиту стандартів бухгалтерського обліку, які прийняті для подання або публікації фінансової інформації. Аналіз фінансових звітів має бути достатньо поглиблений і має надавати державний аудитору можливість виявлення об'єктивних елементів, на підставі яких він базуватиме свою точку зору
Цей аналіз має на меті встановити наявність зв'язків, що, як правило, мають бути між різними статтями фінансових звітів. Він повинен надавати можливість виявити необгрунтовані зв'язки між рахунками та нехарактерні тенденції розвитку. Тому державний державний аудитор має ретельно аналізувати фінансові звіти для того, щоб упевнитися, що:
а) фінансова документація ведеться із дотриманням прийнятих стандартів бухгалтерського обліку;
б) формат цієї документації відповідає конкретній ситуації об'єкта аудиту;
в) різні статті фінансових звітів супроводжуються всією необхідною інформацією;
г) показники в різних статтях фінансової документації були правильно оцінені, підраховані і представлені.
Методи та техніка аналізу фінансової звітності значною мірою залежать від питань контролю, характеру та цілей аудиту, а також від глибини знань і точки зору державний аудитора. Якщо ВОФК має підготувати доповідь щодо виконання законів про бюджет, аналіз повинен зосереджуватися:
у випадку аудиту прибуткової частини - на з'ясуванні стану дотримання вихідних бюджетних пропозицій. При цьому перевірка обчислених податковою службою податків і зарахованих прибутків може здійснюватися шляхом вивірки річних бухгалтерських звітів;
у випадку аудиту видаткової частини - на перевірці видатків, передбачених бюджетом, на перевірці законів щодо перегляду бюджетів, а у випадку трансферту статей - на перевірці бюджету минулого року.
Тема 3. Методика проведення органами державної контрольно-ревізійної служби фінансового аудиту
3.1. Мета, основні завдання та складові державного фінансового аудиту суб'єктів господарювання
3.1.1. Загальні положення
3.1.2. Планування державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання
3.1.3. Підготовка програми проведення державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання
3.1.4. Перевірка факторів ризику
3.1.5. Звітування про результати державного фінансового аудиту суб'єктів господарювання
3.2. Порядок проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту окремих господарських операцій
3.3. Методика організації та проведення державного аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ України