Теорія і методика виховання - Омеляненко В.Л. - Мануальне спілкування

2. Мануальне спілкування (лат. manualis — ручний). Засобом спілкування є рухи руками (жести). Цей вид слугує доповненням до вербального спілкування. Він широко використовується людьми, які мають вади слуху. Та більшість людей, які повноцінно користуються словом, доповнює його жестами. Наприклад, у спортивних іграх (футбол, волейбол, баскетбол та ін.) судді в переважній більшості вдаються до мануального спілкування. Вони володіють "міжнародною мовою жестів", яку розуміють усі учасники ігор. Це дає змогу керувати іграми міжнародного масштабу без перекладачів.

Мануальний вид спілкування використовують і педагоги. Жести доповнюють вербальне спілкування, сприяють економії фізичного і психологічного ресурсів.

Наприклад, учитель попросив учня відповісти на поставлене запитання. Учень підвівся за партою, відповів. Учитель, не вдаючись до слів, показує рукою (витягнута рука в бік учня долонею вниз і рухом згори вниз), що учень може сідати. Іще: учень на уроці літератури розповідає про особливості композиційної побудови роману Олеся Гончара "Собор". У ході розповіді вчитель без коментарів і не перериваючи учня звертає увагу однокласників на важливість окремих аспектів (підносить руку з піднятим угору вказівним пальцем: мовляв, "зверніть увагу: це важливо").

Матеріальне спілкування

3. Матеріальне спілкування. Одна людина спілкується з іншою за допомогою певних матеріальних речей (іграшки, одяг, продукти харчування та ін.). За допомогою цього виду спілкування багатьох людей різної статі, професій, родинних зв'язків перетворюються на своєрідних, інколи навіть незнайомих партнерів.

Наприклад, мама учениці приготувала пиріжки, коли та збиралася у туристичний похід. Смакуючи пиріжки за багато кілометрів від домівки, дочка своєрідно спілкується з мамою.

Технічне спілкування

4. Технічне спілкування: радіо, телебачення, кіно, телефон та ін. Тут технічні пристрої допомагають людям спілкуватися один з одним, з колективом, зближуючи між собою багатьох людей.

Наприклад, президент країни виступає по радіо чи по телебаченню. Син навчається далеко від дому і час від часу телефонує своїм батькам.

Біоенергетичне спілкування

5. Біоенергетичне спілкування. Пов'язане зі сприйняттям біологічних полів партнерів безпосередньо або на відстані. Кожна людина у своєму житті, напевне, відчувала вплив біологічної енергії своїх рідних на відстані. Особливо це стосується матерів, батьків. Подібний вплив викликає в одного із партнерів певну психоемоційну реакцію. Цей вид спілкування ще мало вивчений і приховує у собі багато загадок.

Наведемо приклад своєрідного біоенергетичного спілкування матері зі своєю дитиною.

Районний центр. Тут живе хороша сім'я: тато, мама, два сини — Сергійкові 8 років, Петрику— 11. Мама працює в районному відділенні Ощадбанку, а тато — інженером на одному із заводів обласного центру. Сини з раннього дитинства привчені до самостійності.

Зранку всі члени сім'ї зайнялись справами — батьки на роботу, діти в школу. О другій годині Петрик зателефонував мамі і повідомив, що він із Сергійком уже дома, пообідали, приготують домашні завдання і підуть гратися на вулицю.

Мама продовжувала працювати за комп'ютером. Але десь о 16-й годині чомусь почала нервувати, допускати помилки. Весь час думки переключались на Сергійка і Петрика. Навіть кидало в жар.

Не витримала, попросила завідувача відділу, щоб дозволив відлучитися, їхній будинок був за 400—500 метрів. Уже не йшла, а бігла. І весь час думки лише про синів. Коли підбігла до свого будинку, побачила машину швидкої допомоги, гурт людей. Люди розступились: на ношах лежав Сергійко з поламаною ногою, на яку лікарі накладали шину. Сергійко глянув на маму, заплакав, промовивши: "Мамусю, я кликав тебе...". А мама від побаченого зомліла. Коли лікарі привели маму до тями, Петрик розповів, що тільки-но вони з братиком вийшли на подвір'я і Сергійко сідав на свій велосипед, із-за рогу вискочив мотоцикл і збив Сергійка...

У контексті міркувань щодо біоенергетичного спілкування характерним є випадок, який трапився з відомою російською акторкою Мариною Ладиніною.

Після розлучення з кінорежисером Іваном Пир'євим, Ладиніна не знялася ні в одному фільмі. Працювала в Театрі-студії кіноактора, їздила по країні з концертами. Однієї ночі їй приснився сон, ніби вона підходить до вікна своєї квартири і бачить, що внизу стоїть Пир'єв. Як часто буває уві сні, вона розуміє, що він шукає очима її вікно. Коли їх погляди зустрічаються, він підбігає ближче і ...падає. Вона вибігає на сходи, дзвонить сусідам, кричить: "Допоможіть! Лікаря! Викличте швидку допомогу!" Біжить вниз. Пир'єв лежить на землі із закритими очима і вона стає перед ним на коліна. Не відкриваючи очей, він піднімає руки, і вона їх цитує...

Проснулась з тягарем на душі. На вулиці розвиднялось. Пішла на кухню, щоб поставити чайник, і сказала: "Іване, Іване... Що ж ти зі мною робиш? Ніяк не хочеш залишити мене в спокої...". Того ж дня вранці Марина Олексіївна приїхала на "Мосфільм" на переозвучення кінофільму "Кубанські козаки". "На душі в мене було неспокійно, — пригадувала вона потім, — я знала, що в останній час Іван Пир'єв часто хворів. Запитую нашого постійного звукорежисера Валю Ладижну: "Ти не знаєш, що з Іваном? Мені сьогодні такий тривожний сон приснився". Вона відповідає: "Помер". Я спочатку навіть не зрозумію. "Хто помер?" Вона говорить: "Іван. Сьогодні вночі". І назвала той передсвітанковий час, коли я прокинулась...".

Названі види спілкування не завжди діють автономно. У багатьох випадках люди використовують одночасно різні його види, тим самим збагачуючи своє спілкування.