Теорія і методика виховання - Омеляненко В.Л. - Колективні творчі справи (КТС)

Чільне місце в системі позакласної виховної роботи загальноосвітніх навчально-виховних закладів посідають колективні творчі справи (КТС). Головним їх організатором є класний керівник.

Методика організації колективних творчих справ є результатом багаторічних творчих пошуків педагогів. Систематизував і дав наукове обґрунтування цій методиці дослідник І.П. Іванов.

Колективна творча справа — це вияв життєво-практичної соціальної турботи про поліпшення умов суспільного життя. Це сукупність певних дій, спрямованих на загальну користь. Це справа колективна, оскільки в її плануванні, підготовці, проведенні, обговоренні беруть участь усі члени колективу. Це творча справа, оскільки на кожній стадії її здійснення всі вихованці разом із вихователем мають змогу виявити свої творчі можливості у пошуку засобів, методів, прийомів, які б забезпечили успіх.

Колективні творчі справи є важливим фактором розв'язання виховних завдань. Виховні завдання, які висуваються педагогами у процесі КТС, розв'язуються непомітно: члени колективу визначають ці завдання і вони стають для них вимогами до самих себе. У процесі КТС одночасно розв'язується багато виховних завдань морального, фізичного, трудового, розумового, естетичного рівнів. КТС розвивають у єдності три сторони особистості: пізнавально-світоглядну (знання, переконання, погляди, ідеали), емоційно-вольову (почуття, інтереси, потреби), дійову (вміння, навички, здібності, риси характеру). Участь вихованців у підготовці та проведенні КТС якнайкраще сприяє їх залученню до активної соціальної діяльності, а отже, створює оптимальні умови для набуття соціального досвіду.

Колективні творчі справи різняться передусім пізнавально-практичною спрямованістю на розвиток кожної особистості зокрема і творчого колективу загалом. Виділяють такі групи КТС: суспільно-політичні, трудові, пізнавальні, художньо-естетичні, спортивно-оздоровчі. Процес підготовки та проведення колективних творчих справ має кілька етапів.

Попередня робота вчителів-вихователів. Визначаються виховні завдання КТС; шляхом бесіди, розповіді педагог має захопити учнів цікавістю, привабливістю, перспективністю майбутньої справи. Тут не може бути менторського тону, нав'язування вихованцям власної думки щодо теми КТС. Це має бути доброзичлива, цікава товариська розмова.

Колективне планування. Вихованці разом із педагогом складають план майбутньої КТС. При цьому враховується думка окремих груп дитячого колективу і окремих вихованців, визначаються можливі виконавці тих чи інших доручень, обговорюються альтернативні варіанти.

Підготовка КТС. Створений проект справи уточнюється організаційною групою; визначаються мікрогрупи, які працюватимуть над виконанням конкретних доручень як складових колективної справи; проводяться періодичні обговорення процесу підготовки, переглядається і перевіряється рівень готовності мікрогруп до участі у справі, коригуються дії мікрогруп і окремих вихованців. Дуже важливо на цьому етапі враховувати інтереси і творчі можливості учнів, підбадьорювати їх, додавати впевненості у власних силах, допомагати оволодіти методами і прийомами виконання тих чи інших завдань. Цей етап є головним, оскільки вимагає від кожного члена колективу напруженої діяльності.

Проведення КТС. Це головний етап роботи. На цій стадії кожен член колективу має можливість виявити свої творчі здібності, показати результати колективної творчої діяльності.

Колективні підсумки. Цей етап передбачає ретельний аналіз усього ходу підготовки і проведення КТС з метою позитивної оцінки дій мікрогруп, окремих членів колективу, виявлення утруднень, помилок, які були на всіх етапах, визначення шляхів подолання труднощів і недоліків у подальшій роботі. Колективні творчі справи насичені виховними можливостями. Але вони можуть бути реалізовані за умов дотримання таких вимог:

• необхідно ретельно дотримуватися послідовності дій ПІД час підготовки та проведення будь-якої КТС, не порушуючи функцій педагога в системі діяльності "вихованці-вихователь";

• не можна розглядати кожний з видів КТС у чистому варіанті. При плануванні, підготовці та проведенні будь-якого виду КТС мають використовуватись досвід, методи і засоби в діях, набутих під час попередніх КТС;

• КТС мають бути складовою навчально-виховного процесу в школі;

• всебічний розвиток стосунків творчої співдружності вихователів і вихованців, спрямованих на спільне розв'язання соціальних завдань; організація цих стосунків на рівні педагогічного співробітництва;

• розвиток відносин творчої співдружності між вихованцями різних вікових груп із метою збагачення молодших школярів соціальним досвідом вихованців старшого покоління;

• створення оптимальних умов для розвитку творчих здібностей кожного члена колективу, а також творчої співдружності вихованців.

Орієнтовна технологічна карта організації та проведення колективних творчих справ подана у додатку Б.

Основний зміст роботи класного керівника з проведення позакласної виховної роботи відображено на рис. 3.16.

Як бачимо, педагогічна діяльність класного керівника як педагога-вихователя багатогранна, вимагає наполегливої творчої праці, яка спрямована на фізичний, психічний, соціальний розвиток особистості, наповнена глибоким моральним змістом і задовольняє пізнавальні інтереси вихованців. А це вимагає від класного керівника постійної праці над собою.

Ефективність роботи класного керівника багато в чому зумовлюється тим, наскільки він знає особливості анатомо-фізіологічного і соціально-психологічного розвитку особистості та учнівського колективу. Актуальною залишається думка К.Д. Ушинського: "Якщо педагогіка хоче виховувати людину в усіх відношеннях, то вона повинна попереду пізнати її також в усіх відношеннях". І в іншому місці: "Вихователь повинен прагнути пізнати людину такою, якою вона є в дійсності, з усіма її слабостями і в усій її величі, з усіма її буденними, дрібними потребами і з усіма її великими духовними вимогами... Тоді тільки буде він спроможний черпати в самій природі людини засоби виховного впливу, — а засоби ці величезні!".

Класний керівник у своєму педагогічному тезаурусі повинен мати значну кількість ефективних методик вивчення учнів і вивчення та формування учнівських колективів, володіти технологіями їх використання у практичній роботі. Окремі методики подані у додатках В, Г, Д, Б.