Комітетом начальників штабів США розроблено та затверджено Об'єднану доктрину щодо проведення інформаційних операцій (joint Doctrine for information Operation - JDIO). У ній узагальнюється досвід щодо створення концепції інформаційної війни та безпеки, закріплюються чіткі поняття й визначення з метою розроблення однакового підходу і координації зусиль командуванням збройних сил усіх рівнів. JDIO містить наступальний та оборонний компоненти, які складаються з таких розділів: 1) операційної безпеки; 2) дезінформації; 3) психологічної операції; 4) електронної зброї; 5) фізичного руйнування об'єктів: в) спеціальних інформаційних операцій.
Особливе місце в доктрині приділяється проведенню наступальної інформаційної операції, що є невід'ємною частиною будь-якої військової кампанії та може бути застосована як під час здійснення "акцій на підтримку миру", так і в період ескалації кризи. Елементи наступальної інформаційної операції можуть реалізовуватися за різних обставин самостійно чи в сукупності з проведенням воєнної операції на стратегічному і тактичному рівнях. У процесі організації комплексу заходів для нападу на комп'ютерні системи та мережі велике значення надається людському чиннику щодо психологічного впливу на процес ухвалення рішення компетентними посадовими особами супротивника, позиції і думки політичних партій та поводження окремих лідерів держави-об'єкта розвідувальних спрямувань.
Оборонні аспекти JDIO передбачають розширене фінансування програм у сфері інформаційної безпеки, а також здійснення комплексу організаційних заходів. Зокрема, передбачається:
1. Розробити основні напрямки політики у сфері забезпечення національної безпеки з урахуванням новітніх інформаційних технологій.
2. Домогтися стратегічного інформаційного домінування, яке визначене як один з ключових напрямків державної політики у сфері національної безпеки, з постійним розвитком і впровадженням нових інформаційних технологій.
8. Забезпечити надійне та стійке функціонування мереж і систем для федерального та місцевого урядів у випадку можливої ІВ.
4. Підвищити ефективність взаємодії державних структур і приватного сектора для підготовки до можливих інформаційних атак. При цьому приватні компанії та фірми повинні взяти на себе частку відповідальності за забезпечення власної інформаційної безпеки.
На вирішення цих завдань спрямовано ресурси насамперед міністерства оборонні розвідувального співтовариства США. Нині у підрозділах міністерства розробляється стратегія і тактика застосування інформаційної зброї, здійснюються відповідні організаційні заходи щодо підготовки до ІВ, проводяться НДОКР з удосконалення наступальних та оборонних систем інформаційної зброї. При цьому американські експерти керуються тим, що у І пол. XXI ст, у США можливе доповнення національної доктрини "ядерного стримування" доктриною * спрямованої сили " {Force Projection), одним з елементів якої, як очікується, стає інформаційна зброя.
В основу концепції ІВ, що розробляється МО США, закладаються результати аналізу численних командно-штабних навчань із відпрацьовування завдань щодо інформаційної війни, проведених останніми роками. Відповідно до цієї концепції, у забезпеченні операцій із застосуванням інформаційної зброї залучатимуться всі системи управління, зв'язку і розвідки збройних сил - космічного, повітряного, морського та наземного базування. Для координації дій планується створити автоматизовану систему управління бойовими операціями в ІВ та розробити стратегічний план її ведення, подібний до плану ведення ядерної війни - SIOP (Strategic integrated operation plan).
3.2.7. Характеристика виконавчих суб'єктів інформаційної війни
РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА
4.1. Теоретико-правові аспекти концептуального підходу Російської Федерації до визначення геостратегії та тактики її реалізації у сфері глобального і регіонального інформаційно-психологічного протиборства
4.1.1. Загальна характеристика парадигми побудови концептуальних основ теорії інформаційної війни та державної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства
4.1.2. Особливості російського бачення пріоритетів геополітичної конкуренції в сучасному інформаційному суспільстві
4.1.3. Загальна характеристика основних понять теорії забезпечення РФ протидії агресивному інформаційно-психологічному впливу іноземних держав, організацій і фізичних осіб
4.2. Теоретико-правові та організаційні принципи, формування у РФ виконавчого механізму для реалізації державної політики інформаційного протиборства
4.2.1. Теоретико-правові основи визначення поняття "державна система інформаційного протиборства РФ"
4.2.2. Організаційні особливості системи забезпечення безпеки РФ в інформаційно-психологічному протиборстві