А. Органи влади президентського рівня:
А.1. Рада Безпеки РФ
Головою Ради Безпеки, відповідно до законодавства, є Президент Російської Федерації.
Структура апарату Ради безпеки:
1. Секретар Ради Безпеки, два заступники, три помічники секретаря;
2.Секретаріат Ради Безпеки складається із семи управлінь Є державної і громадської безпеки; міжнародної безпеки; інформаційної безпеки; економічної і промислової безпеки; військового будівництва; військової інспекції; з проблем безпеки у Північнокавказькому регіоні; Відділу економіки і прес-служби).
3. Міжвідомчі комісії Ради Безпеки: 1) з федеральної конституційної безпеки; 2) з інформаційної безпеки; 3) з економічної безпеки; 4) з міжнародної безпеки; 5) з прикордонної політики; 6) з оборонної безпеки; 7) з мобілізаційної підготовки і мобілізації; 8) з проблем оборонно-промислового комплексу; 9) із захисту прав громадян і суспільної безпеки, 10) боротьби зі злочинністю і корупцією; 11) з охорони здоров'я населення; 12) з екологічної безпеки.
Рада безпеки РФ була утворена відповідно до Наказу Президента від 3 червня 1992 р. № 547, в якому зазначено: "Для забезпечення реалізації функцій Президента Російської Федерації з управління державою, формування внутрішньої, зовнішньої і військової політики в сфері безпеки, збереження державного суверенітету Росії, підтримання соціально-політичної стабільності в суспільстві, захисту прав і свободи громадян утворюється Рада Безпеки Російської Федерації".
Засідання РБ за законом мають проводитися не рідше одного разу на місяць. Рішення Ради Безпеки приймаються на його засіданні постійними членами РБ простою більшістю голосів від їхньої загальної кількості та стають чинними після затвердження головою Ради Безпеки (Президентом РФ).
Рішення Ради Безпеки оформляються наказами Президента, а рішення, які стосуються організаційно-технічного та інформаційного забезпечення діяльності РБ, розпорядженнями Президента.
Основним документом, що визначає статус РБ, є Положення про Раду Безпеки Російської Федерації, затверджене наказом Президента РФ.
Нині правове положення Ради Безпеки визначається Конституцією Російської Федерації (ст. 83, п. "ж"); Законом Російської Федерації від 5 березня 1992 р. "Про безпеку" (розд. III), у тій частині, в якій вона не суперечить чинній Конституції; Положенням про Раду Безпеки Російської Федерації, затвердженим Наказом Президента Російської Федерації від 2 серпня 1999 р. № 949 (у ред. наказів Президента Російської Федерації від 15 листопада 1999 р. № 1528 і від 28 грудня 2000 р. № 2105), а також чинними пунктами інших указів Президента Російської Федерації, які регламентують її діяльність тощо.
А.2. Департамент правових питань з безпеки Державно-правового управління Адміністрації Президента РФ.
Департамент виконує дорадчу і технічну функцію та доручення президента, готує відповідні проекти документів з проблем безпека, в тому числі й у сфері інформаційної безпеки держави.
Б. Органи влади парламентського рівня
Б.1. Комітет з безпеки Державної Думи РФ очолює Голова Комітету. Засідання проводяться у складі 22 членів Комітету.
Виконавча структура Комітету з безпеки Державної Думи РФ складається з шести підкомітетів із законодавства у сферах; 1) забезпечення національної безпеки, діяльності розвідувальних і спеціальних служб; 2) фінансування правоохоронних органів, спецслужб і соціального захисту військовослужбовців, співробітників і членів їхніх родині; 3) боротьби з транснаціональною злочинністю, тероризмом і міжнародним співробітництвом у цій сфері; 4) забезпечення суспільної безпеки і діяльності правоохоронних органів; 5) забезпечення регіональної, транспортної безпеки, діяльності єдиної системи попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; б) контролю за обігом зброї, наркотичних засобів і психотропних речовин, боротьби з нелегальною міграцією.
Б.2. Комітет Ради Федерації з питань безпеки і оборони складається з Голови, першого заступника голови, трьох заступників Голови і восьми членів комітету. Зазначений Комітет має такі ж структурні підкомітети, як і Комітет з безпеки Держдуми РФ.
Кожен із підкомітетів Державної думи і Ради Федерації РФ відповідає за загальне керівництво політикою формування відповідної нормативної бази правового забезпечення організації і реалізації політики держави в інформаційно-психологічній сфері. За напрямками своєї компетенції комітети визначають основні принципи і правила взаємовідносин у сфері нормотворення, правозастосування і правової освітньо-виховної роботи серед населення.
Г. Виконавчі суб'єкти
РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА
5.1. Особливості формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері
5.2. Загальна характеристика системи забезпечення національної безпеки, захисту національних інтересів та інформаційного простору Франції
5.3. Тактичні особливості забезпечення інформаційної безпеки та реалізації національних інтересів Франції
РОЗДІЛ 6. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА
РОЗДІЛ 7. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА
7.1. Характеристика чинників впливу на формування особливостей політики Китаю
7.1.1. Ідеологічні основи зовнішньої політики КНР