У Росії підготовка фахівців в галузі ІБ має більш ніж 50-річну історію, якщо вести відлік часу з початку підготовки криптографів на базі закритого відділення Механіко-математичного факультету МГУ ім. М. В. Ломоносова. Однак системною така підготовка почала вважатися завдяки розвитку нових інформаційних і телекомунікаційних технологій з 1992 року, коли державним комітетом з вищої освіти була сформована міжвузівська науково-технічна програма "Методи і технічні засоби забезпечення безпеки інформації". Тільки останнім часом у Росії стала вибудовуватися загальнодержавна система ІБ. До неї відноситься Доктрина інформаційної безпеки, підписана Президентом РФ 9 вересня 2000 р. Цей документ послужив поштовхом для великої кількості заходів щодо розробки шляхів реалізації даної доктрини, зокрема щодо кадрового забезпечення системи ІБ. Ним визначені принципи підготовки фахівців ІБ, які визначають особливості змісту підготовки кадрів у галузі ІБ і вимоги до ВНЗ, які реалізують таку підготовку:
- додержання Конституції і законодавства Російської Федерації у сфері національної безпеки і освіти;
- гармонійне сполучення інтересів особистості, суспільства і держави;
- раціональне визначення кількості ВНЗ, які здійснюють підготовку фахівців ІБ;
- ретельний підбір кадрів (тих, хто навчається, і науково-педагогічних працівників);
- цільова державна підтримка провідних ВНЗ, науково-педагогічних колективів, які здійснюють підготовку фахівців ІБ для міністерств і відомств Російської Федерації;
- обґрунтоване поєднання відкритих і закритих спеціальностей у галузі ІБ;
- гармонійний розвиток спеціальностей і змісту освітніх програми різних галузях наук (природничих, технічних, гуманітарних);
- єдність системи підготовки кадрів у галузі ІБ з урахуванням сукупності програмно-апаратних, криптографічних, технічних, інформаційно-психологічних, організаційних і правових методів захисту інформації;
- принцип сполученості освітніх траєкторій і освітніх програм у галузі ІБ.
До недавнього часу дослідження у галузі інформаційної безпеки та підготовка фахівців проводились тільки у закритих та окремих військових ВНЗ. Стрімкий розвиток інформаційних технологій та підвищення актуальності проблем ІБ визначили розуміння керівництва держави про необхідність організації більш масштабної та відкритої системи підготовки фахівців.
Доктрина констатує той факт, що проблеми ІБ вже не є виключно сферою компетенції спеціальних служб (держави), вони усе більше стають предметом уваги суспільства й особистості.
На сьогодні Міністерством освіти Росії разом із зацікавленими федеральними органами виконавчої влади створена основа державної системи підготовки фахівців з вищою освітою насамперед технічного профілю, здатних вирішувати задачі забезпечення ІБ країни.
До цієї системи входять:
* Координаційна Раду Міністерства освіти Росії з проблем підготовки кадрів у галузі захисту державної таємниці та інформаційної безпеки за участю представників зацікавлених міністерств і відомств (створена наказом Міністра освіти РФ від 25 лютого 2003 р. № 670);
* навчально-методичне об'єднання ВНЗ з підготовки фахівців у сфері ІБ на базі Інституту криптографії, зв'язку та інформації Академії ФСБ Росії (НМО ІБ) і Навчально-методична рада Російського державного гуманітарного університету (НМР РДГУ);
* група державних освітніх стандартів вищої професійної освіти (ДОС ВПО) 075000 "Інформаційна безпека", що включає сім спеціальностей:
"Криптографія"; "Комп'ютерна безпека";
"Організація і технологія захисту інформації"; "Комплексний захист об'єктів інформатизації"; "Комплексне забезпечення інформаційної безпеки автоматизованих систем"; "Інформаційна безпека телекомунікаційних систем"; "Протидія технічним розвідкам";
* освітні програми (програми спеціальностей, магістерські програми, програми спеціалізацій), суміжні з групою 075000, реалізовані в рамках інших НМО;
* освітні програми додаткової і післявузівської професійної освіти (підготовка кадрів вищої кваліфікації) у сфері ІБ, зокрема сформована наукова спеціальність 05.13.19 "Методи і системи захисту інформації. Інформаційна безпека". Діє 9 кандидатських і 12 докторських рад. За рекомендацією Наукової ради при РБ РФ Московський Університет розробив паспорти двох наукових спеціальностей гуманітарного профілю;
o орієнтовно більше 115 ВНЗ Росії різної відомчої приналежності, що здійснюють підготовку фахівців із зазначених спеціальностей;
o 12 міністерств і відомств та їхніх органів управління професійною освітою, а також наукові організації й установи, що ведуть наукові дослідження в цій сфері, зокрема два головних центри: МГУ ім. М. В. Ломоносова (Інститут проблем інформаційної безпеки - ІШБ) і Академія криптографії ФСБ РФ;
o 25 регіональних навчально-наукових центрів із проблем ІБ у системі вищої школи з головним центром на базі МІФІ;
o численні відомчі курси та комерційні навчальні центри перепідготовки і підвищення кваліфікації, в тому числі філії зазнач? них вище міжнародних компаній-виробників IT-продукції.
Для удосконалення підготовки фахівців ІБ в РФ активно реалізуються заходи міжгалузевої кооперації з питань:
створення стандартів освіти та навчально-методичного забезпечення навчального процесу;
розвитку навчально-матеріальної бази ВНЗ;
організації практичного навчання студентів безпосередньо в структурах потенційного замовника на підготовку фахівців;
обміну досвідом організації навчального процесу між ВНЗ;
перепідготовки і підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників.
Федеральні структури, міністерства і відомства, провідні університети дуже активно і цілеспрямовано організують міжвузівські та міжнародні наукові конференції з питань підготовки фахівців ІБ, що сприяє цивільним ВНЗ в інтенсивному накопиченні власного досвіду, створенні своїх наукових шкіл.
На сьогодні вже утворились наукові школи в галузі криптографії (Інститут криптографії, зв'язку та інформатики); з технічних засобів захисту (Московський інженерно-фізичний інститут); з правових питань захисту інформації (Московський державний університет); із захисту комп'ютерних систем від деструктивних програм (Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет, Таганрозький державний радіотехнічний університет).
Зокрема, для розробки нових стандартів підготовки фахівців ІБ у взаємодії двох структурних підрозділів Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова: Інституту проблем інформаційної безпеки та юридичного факультету університету були створені "моделі знань, необхідні для ефективного розкриття злочинів у сфері ІКТ", і на їх основі різні моделі навчання фахівців у галузі інформаційного права, до яких входять:
- базові поняття інформаційних технологій та їх правового регулювання;
- знання сучасного інформаційного обладнання;
- поняття про задачі, які вирішують інформаційні технології та їх програмне забезпечення;
- поняття про бази даних та інструментарії обробки даних групами користувачів;
- відомості про локальні та глобальні комп'ютерні мережі;
- розгорнута інформація про поточний стан правового регулювання інформаційного середовища;
- деталізований опис криміналістичної характеристики злочинів у інформаційній сфері;
- методика слідчих дій під час виявлення злочинів у інформаційній сфері тощо.
Практичною реалізацією цієї роботи є програма спецкурсу "Проблеми розслідування інформаційних злочинів", який читається на юридичному факультеті спільно з курсом правової інформатики на 5-му курсі. До нього входять такі розділи:
1. Базові поняття інформаційних технологій та їх правового регулювання.
2. Уявлення про сучасне інформаційне обладнання.
3. Завдання, які вирішуються за допомогою інформаційних технологій, та програмні інструменти їх вирішення.
4. Поняття баз даних та інструментарію обробки даних групами користувачів.
5. Інструментарій комунікаційних технологій.
6. Правове регулювання інформаційних технологій.
7. Криміналістична характеристика інформаційних злочинів;
8. Особливості слідчих дій під час виявлення інформаційних злочинів.
Досвід підготовки фахівців ІБ останнього десятиріччя об'єктивно визначив внесення до змісту навчання фахівців за певними напрямами (спеціальностями) навчальних курсів, в яких використовуються останні досягнення в суміжних напрямах (спеціальностях).
Так, у Таганрозькому державному радіотехнічному університеті під час підготовки бакалаврів за напрямом "Інформатика та обчислювальна техніка" викладається дисципліна "Інтелектуальні системи інформаційної безпеки".
Томський державний університет спільно з юридичним інститутом в межах спеціальності "Комп'ютерна безпека" відкрив спеціалізацію: "Розкриття і розслідування комп'ютерних злочинів". За навчальним планом цією спеціалізації студенти додатково до базових і спеціальних дисциплін вивчають курси: "Математичні і програмні засоби вторгнення в комп'ютерні мережі і системи виявлення вторгнень"; "Хакерскі атаки через Інтернет і методи їх відслідковування"; "Методи зламу банківських систем і криптографічні засоби захисту від них"; "Російське законодавство в галузі інформаційної безпеки"; "Законодавство провідних країн світу в галузі інформаційної безпеки".
Досвід РФ активно переймає й союзна їй Республіка Білорусь. Відповідно " Програми дій Російської Федерації і Республіки Білорусь для реалізації положень союзного Договору" вважається найпершим обов'язком відповідних органів Союзної держави і держав-учасників Союзу реалізація заходів захисту від засобів електронного й інформаційного нападу на інфраструктуру Союзної держави.
Водночас потреби у фахівцях ІБ задовольняються недостатньо. За даними Міносвіти РФ у 2002 році прийом студентів за групою спеціальностей 075000 становив 1 500 осіб на бюджетні місця і близько 1 тис. осіб на контрактні місця при прогнозованій потребі у фахівцях тільки для державних структур у 2007-2009 роках 5-6 тис. осіб щорічно. При цьому не враховані потреби недержавного сектора економіки та міграційні процеси, зокрема відтік фахівців ІБ за кордон.
Серед провідних ВНЗ Міністерства оборони РФ з питань інформаційної безпеки:
військовий інженерно-космічний університет ім. А. Ф. Монакського (м. Санкт-Петербург); Краснодарський військовий інститут;
факультет РЕБ та інформаційної безпеки Воронезького військового авіаційно-інженерного університету;
факультет зарубіжної воєнної інформації Військового університету Міністерства оборони (м. Москва).
З 2008 року підготовка офіцерів за замовленням Міністерства оборони Росії з найбільш наукоємких спеціальностей розпочата у навчальних військових центрах провідних університетів країни.
9.1.5. Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Україні
9.2. Напрями удосконалення системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки в Україні
9.2.1. Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки
9.2.2. Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки
9.2.3. Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА