Інформаційна політика - Почепцов Г.Г. - Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації.

Основна сфера діяльності Комітету з питань свободи слова та інформації (http://www.rada.gov.ua/svobodaslova/) – розроблення та вдосконалення законодавчої бази держави, що регулює відносини в інформаційній сфері, діяльність засобів масової інформації, сприяє утвердженню свободи слова. Комітет здійснює підготовку законодавчих актів, що стосуються діяльності електронних та друкованих засобів масової інформації, правовідносин у сфері реклами, розвитку мережі Інтернет.

У своїй діяльності Комітет співпрацює з Державним комітетом телебачення і радіомовлення України, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Державним комітетом зв'язку та інформатизації України. Для підготовки законопроектів Комітет залучає провідних вітчизняних фахівців у сфері інформаційного законодавства, співпрацює з Громадською радою з питань свободи слова та інформації. Комітет регулярно ініціює та організовує парламентські слухання, присвячені проблемам інформаційних відносин та свободі слова в Україні, реагує на звернення громадян щодо порушення їх права на інформацію та свободу слова.

Громадська Рада з питань свободи слова та інформації є постійно діючим консультативно-дорадчим органом у сфері співпраці громадських організацій з Комітетом Верховної Ради з питань свободи слова та інформації. Рада у своїй діяльності керується чинним законодавством України, цим Положенням та іншими рішеннями Ради.

Основними завданнями Ради є:

· подання на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації пропозицій щодо основних засад національної інформаційної політики, розвитку інформаційного простору, забезпечення інформаційної безпеки України;

· попередній розгляд, фахова експертиза проектів законодавчих та інших нормативних актів з питань, віднесених до відання Комітету, зокрема на предмет відповідності положенням законодавства Європейського Союзу;

· підготовка довідок про виконання Україною своїх зобов'язань у рамках міжнародних угод та зобов'язань у сфері інформаційних відносин, внесення пропозицій щодо покращення стану дотримання міжнародних зобов'язань України у сфері інформаційних відносин;

· відстеження та аналіз діяльності центральних і місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, пов'язаної з реалізацією національної інформаційної політики, дотриманням свободи слова та права на доступ до інформації;

· регулярне інформування Комітету про ситуацію в інформаційному просторі України, її регіонах, діяльність центральних та місцевих органів державної влади, пов'язану з реалізацією національної інформаційної політики, дотриманням свободи слова та права на доступ до інформації;

· надання експертно-аналітичної допомоги Комітету в його діяльності;

· проведення досліджень, необхідних для наукового обґрунтування питань, пов'язаних із внесенням змін до законодавства України у сфері інформаційних відносин;

· ведення роз'яснювальної роботи, популяризація у суспільстві перспективних ідей, пов'язаних зі зміною законодавства України у сфері інформаційних відносин;

· залучення фінансової допомоги для вирішення питань розробки сучасної нормативно-правової бази.

Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі. Державним комітетом телебачення і радіомовлення України розроблено положення про Національну експертну комісію України з питань захисту суспільної моралі для затвердження його Кабінетом Міністрів України. Цим положенням передбачається створення Національної комісії як постійного позавідомчого державного експертного і контролюючого органу. Національна комісія у своїй діяльності буде керуватися Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також відповідним Положенням і відповідати за утвердження здорового способу життя, належного стану моральності суспільства, контролювати обіг продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру.

Основними завданнями Національної комісії є:

· координація роботи міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, які виконують виховні, інформаційні, освітні та оздоровчі функції;

· аналіз процесів і тенденцій, що відбуваються у сфері захисту суспільної моралі, розробка рекомендацій для органів державної влади та місцевого самоврядування щодо їх правового регулювання;

· контроль за дотриманням законодавства України у сфері захисту суспільної моралі;

· участь у підготовці проектів законів та інших нормативно-правових актів, національних програм міжнародних договорів України у сфері захисту суспільної моралі;

· посилення науково-методичного та інформаційного забезпечення роботи, спрямованої на розвиток духовності та моральності громадян, використання можливостей засобів масової інформації у пропаганді національних і загальнолюдських духовних та моральних цінностей;

· залучення дитячих і молодіжних громадських організацій до виконання заходів щодо розвитку духовності та зміцнення моральних засад, виховання трудової моралі.

Передбачаються такі обов'язки Національної комісії:

· аналіз теле-, радіо-, відеопродукції, репертуару кінотеатрів, кіно- і відеоустановок, відеозалів, друкованої продукції засобів масової інформації, а також видовищних заходів стосовно їх відповідності вимогам законодавства у сфері захисту суспільної моралі;

· попередження розповсюдження та заборона демонстрації фільмів, програм, інформаційних матеріалів, видовищних заходів тощо, які можуть завдати шкоди моральності суспільства;

· консультативна допомога органам державної влади і місцевого самоврядування, установам і організаціям всіх форм власності, фізичним і юридичним особам з питань державного регулювання і контролю за обігом продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру;

· створення бази даних (каталогу) всіх видів продукції сексуального чи еротичного характеру і продукції, що містить елементи порнографії, насильства і жорстокості;

· створення архіву та бібліотеки матеріалів порнографічного характеру та матеріалів, що пропагують насильство і жорстокість;

· моніторинг практики застосування законодавства з питань захисту суспільної моралі, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення тощо.

Відповідно до покладених завдань Національна комісія буде мати правої

· отримувати від органів державної влади і місцевого самоврядування, засобів масової інформації документи, інформацію щодо їх діяльності;

· отримувати копії фільмів, аудіо-, відеозаписи теле- і радіопрограм, продукцію друкованих засобів масової інформації, які необхідні для виконання її завдань та проведення експертизи;

· проводити у межах своєї компетенції перевірки діяльності засобів масової інформації, установ і організацій всіх форм власності, що займаються діяльністю з обігу продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру, а також продукції, що містить елементи, порнографії, насильства і жорстокості;

· вносити пропозиції стосовно притягнення до відповідальності засобів масової інформації та їх керівників, які порушують законодавство у сфері захисту суспільної моралі; ініціювати питання про припинення дії ліцензії на діяльність з обігу продукції і видовищних заходів сексуального характеру, за умови виявлення порушень законодавства у сфері захисту суспільної моралі тощо.

Національна комісія буде формуватися з провідних діячів культури, мистецтва, науки і освіти, психіатрів, сексопатологів, фахівців у галузі інформації та інших, які рекомендуються для участі у роботі Національної комісії установами і організаціями, в яких вони працюють. Члени Національної комісії не зможуть бути засновниками (співзасновниками) чи мати фінансову зацікавленість у жодному засобі масової інформації чи телерадіокомпанії. Організаційне забезпечення роботи Національної комісії здійснюватиме секретаріат, який функціонує у складі центрального апарату Державного комітету телебачення і радіомовлення України. Фінансування Національної комісії забезпечуватиме Державний комітет телебачення і радіомовлення України за рахунок коштів державного бюджету.

4.4. Концепції державної інформаційної політики
Концепція національної інформаційної політики України.
Концепція розвитку державної інформаційної інфраструктури.
Концепція державної інформаційної політики Росії.
Література
Розділ 5. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
5.1. Правове середовище діяльності засобів масової інформації
5.2. Доступ до інформації (документів) та його структурні аспекти
5.3. Регулювання концентрації засобів масової інформації
Велика Британія
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru