Інформаційна політика - Почепцов Г.Г. - "Україна – розвиток через Інтернет"

Розроблена Державним комітетом зв'язку та інформатизації України. Її презентація відбулася у грудні 2002 року. У програмі зазначається, що з метою більш повного використання інформаційних і комунікаційних технологій в державі прийняті і діють Комплексна програма створення єдиної національної системи зв'язку, Державна програма комп'ютеризації сільських шкіл, державна програма щодо створення Єдиної державної автоматизованої паспортної системи, щорічно приймається Національна програма інформатизації, інші програми впровадження ІКТ в повсякденне життя суспільства, в діяльність всіх гілок влади.

Україна оголосила про свій європейський вибір як довгострокову стратегію соціального й економічного розвитку. Метою цієї стратегії є перетворення нашої країни у сучасну, розвинену демократичну державу з потужною ринковою економікою, державу, в якій інтереси всіх без винятку верств населення гідно представлені і захищені. Дії Уряду України спрямовані на реалізацію завдань, що відповідають цій стратегії.

Загальнодержавна програма "Електронна Україна" визначає стратегічні завдання Національної програми інформатизації соціально-економічного, науково-технічного, національно-культурного розвитку країни з урахуванням світових досягнень у сфері інформатизації і спрямована на розв'язання таких найважливіших загальносуспільних проблем, як забезпечення розвитку освіти, науки, культури, охорони довкілля та здоров'я людини, державного управління та демократизації суспільства, національної безпеки та оборони держави, створення умов для інтеграції України у світовий інформаційний простір.

Основною метою Програми є сприяння побудові сучасної ринкової економіки в Україні, забезпечення підвищення її конкурентоспроможності шляхом впровадження сучасних та перспективних ІКТ в усі сфери життєдіяльності українського суспільства, з урахуванням реального стану його розвитку, а також готовності та спроможності громадян до впровадження цих технологій.

За своїми головними цілями та пріоритетами Програма тотожна програмі "Електронна Європа Плюс", що реалізується країнами-кандидатами для вступу до ЄС. Застосування критеріїв оцінки поточного стану виконання програми "Електронна Європа Плюс" до Загальнодержавної програми "Електронна Україна", дозволить порівнювати стан її виконання зі ста- ном виконання відповідних національних програм країн-кандидатів і, за необхідності, вносити відповідні корективи до її завдань.

Головні цілі. Програма передбачає вирішення комплексу завдань, результатом виконання яких буде позитивний вплив як на економіку в цілому, так і на підвищення ефективності функціонування органів державної влади, а також сприяння впровадженню нових механізмів взаємовідносин між громадянами і владою, громадянами і підприємствами та громадськими організаціями.

1. Закладення підвалин інформаційного суспільства

1.1. Розбудова сучасної телекомунікаційної інфраструктури, доступної всім.

1.2. Створення системи національних електронних інформаційних ресурсів.

1.3. Створення нормативно-правових засад для функціонування Інформаційного суспільства.

2. Більш дешевий, швидкий та надійний Інтернет

2.1. Забезпечення надання доступу до Інтернету як універсальної інформаційно-комунікаційної послуги.

2.2. Забезпечення швидким Інтернетом науковців та студентів.

2.3. Створення захищених мереж та застосування інтелектуальних карток.

3. Розвиток людського потенціалу

3.1. Забезпечення комп'ютерної грамотності молодого покоління.

3.2. Створення умов для розвитку економіки, що базується на знаннях.

3.3. Створення нових інформаційних технологій навчання.

3.4. Створення загальнодержавної системи навчання населення основам використання продуктів та засобів інформаційно-комунікаційних технологій.

3.5. Створення умов використання можливостей інформаційного суспільства для кожного громадянина.

4. Впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій

4.1. Розвиток електронної інформаційної системи "Електронний Уряд" — від інформування до надання послуг.

4.2. Прискорення розвитку електронної комерції.

4.3. Створення електронної системи охорони здоров'я.

4.4. Розбудова інтелектуально насичених транспортних систем.

4.5. Створення електронних систем інформаційного забезпечення захисту навколишнього природного середовища.

4.6. Створення Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

4.7. Розвиток індустрії розроблення програмного забезпечення та технологій.

Терміни виконання окремих заходів. Програма передбачає виконання конкретних завдань (проектів) і складається з двох етапів – три і п'ять років відповідно. Спочатку передбачається реалізувати першочергові заходи зі створення засад інформаційного суспільства, а потім приступити до впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. З урахуванням того, що інформаційно-комунікаційні технології розвиваються стрімкими темпами, терміни виконання завдань (проектів) Програми є орієнтовними і можуть переглядатися під час її виконання.

Завдання (проекти) Програми за її головними цілями

1. Закладення підвалин Інформаційного суспільства

1.1. Розбудова сучасної телекомунікаційної інфраструктури, доступної всім. Забезпечення умов для надання універсальних інформаційно-комунікаційних послуг для всіх без винятку громадян України, збільшення швидкості та покращання якості доступу до Інтернету на всій території України, вимагає виконання завдань, які стосуються, зокрема:

· активізації розвитку телекомунікацій на базі цифрових технологій у сільській місцевості;

· забезпечення стовідсоткового покриття території країни мережами мобільного стільникового зв'язку;

· забезпечення доступу до Інтернету різними шляхами (через мобільний зв'язок, радіодоступ, через супутник, кабельне телебачення, цифрове телебачення та радіо тощо).

Виконання цих завдань розширить можливості і поліпшить умови доступу громадян до інформаційних мереж, систем і ресурсів, що дозволить їм, зокрема, більш активно користуватися усіма перевагами, які можна отримати від застосування сучасних продуктів та послуг ІКТ, підвищити ефективність своєї праці, залучитися до процесу управління державою через електронну інформаційну систему "Електронний Уряд".

1.2. Створення системи національних електронних інформаційних ресурсів. Формування системи національних електронних інформаційних ресурсів для задоволення інформаційних потреб громадян, суспільства, держави вимагає виконання завдань щодо створення таких основних її складових:

· національного реєстру електронних інформаційних ресурсів;

· системи інформаційних ресурсів органів державної влади;

· загальнодоступних інформаційно-пошукових систем щодо історії України та національного культурного надбання;

· веб-порталів державних архівів України та державної статистичної інформації;

· інтерактивної консультаційної служби з реформування земельних відносин та розвитку ринку землі в Україні;

· репозитарію національних електронних інформаційних ресурсів для забезпечення впровадження електронного документообігу та інших видів діяльності, пов'язаної зі створенням та обробкою інформації.

Вирішення цих завдань забезпечить підвищення рівня інформаційної безпеки держави, ефективності діяльності органів державної влади шляхом широкого використання електронних інформаційних ресурсів. Забезпечить подальший розвиток національної культури, освіти, науки, поширення української мови, розвиток та гармонізацію нормативно-правової бази з міжнародним правом, розвиток структури та інфраструктури електронних інформаційних ресурсів, зростання обсягів послуг, наданих з використанням національних електронних інформаційних ресурсів, а також зниження витрат на користування ними за рахунок систематизації.

1.3. Створення нормативно-правових засад функціонування інформаційного суспільства. Для розбудови інформаційного суспільства в Україні необхідно запроваджувати відповідні регулятивні засади згідно з вимогами законодавства ЄС. Ефективне функціонування сучасної економіки, побудованої на знаннях, є можливим тільки за наявності належної нормативно-правової бази, що потребує розроблення концепції розвитку і кодифікації законодавства з врахуванням діючих норм законодавства ЄС, прийняття нормативно-правових актів України, що стосуються, зокрема:

· розроблення механізму захисту персональних даних;

· порядку надання універсальних послуг зв'язку;

· забезпечення впровадження електронної комерції;

· розвитку галузі програмного забезпечення.

В подальшому на базі цих та інших, вже діючих законів України буде необхідно розробити проект Кодексу законів України про інформацію (Інформаційного кодексу України). Вдосконалення нормативно-правової бази сфери ІКТ дозволить вирішити питання формування і використання національних інформаційних ресурсів, використання радіочастотного ресурсу, телекомунікацій, стандартизації, захисту персональних даних тощо.

2. Більш дешевий, швидкий та надійний Інтернет для всіх

2.1. Забезпечення доступу до Інтернету як універсальної інформаційно-комунікаційної послуги. Створення умов для надання громадянам, підприємствам та органам державної влади можливості використання сучасних телекомунікаційних мереж та послуг, що з ними пов'язані, потребує виконання завдань, які передбачають, зокрема: забезпечення доступу до мережі Інтернет на основі створення телекомунікаційної інфраструктури, необхідної Інформаційному суспільству, особливо в регіонах з нижчим рівнем розвитку ІКТ; перехід до використання нової 6 версії Інтернет-протоколу (Ipv6) в українському сегменті мережі Інтернет, що забезпечить більш високий рівень інтеграції України в світовий інформаційних простір. Виконання цих завдань надасть можливість доступу до мережі Інтернет на першому етапі виконання Програми з усіх міст України, а на наступному – з усіх населених пунктів України.

Забезпечення швидким Інтернетом науковців та студентів. Створення умов для міжнародного науково-технічного співробітництва, які сприятимуть залученню українських науковців до участі у проектах, що можуть бути реалізовані у будь-якій країні світу без обмеження доступу, вимагає виконання таких завдань:

· створення національної інформаційної мережі наукових та вищих навчальних закладів UNREN, інтегрованої до європейської загальноосвітньої мережі GEANT, та підключення до неї всіх вищих навчальних закладів, закладів культури, архівів тощо;

· впровадження експериментальних обчислювальних майданчиків у наукових та вищих навчальних закладах з використанням технології World-Wide Grid (Всесвітня науково-обчислювальна мережа);

· створення надпотужних засобів обчислювальної техніки (суперкомп'ютерів) на базі кластерних технологій.

Завдяки виконанню цих завдань стане можливим також використання ресурсів найпотужніших закордонних (а в майбутньому і українських) суперкомп'ютерів, що яких немає в Україні, для проведення біологічних, метеорологічних, фізичних та інших наукових експериментів.

2.3. Створення захищених мереж та застосування інтелектуальних карток. Розвиток інфраструктури ІКТ на базі захищених телекомунікаційних мереж є необхідним для поступового переходу до використання інтелектуальних карток – посвідчень особи, які мають містити інформацію про особистий ключ електронного цифрового підпису, стан здоров'я, фінансову та іншу інформацію, відігравати роль посвідчення водія та інше, і вимагає вирішення таких завдань: створення системи попередження кіберзлочинів, як проти держави, так і проти громадян, комерційних структур та громадських організацій; розроблення проектів державних стандартів для інтелектуальних ідентифікаційних карток та створення інфраструктури для використання інтелектуальних ідентифікаційних карток громадянами. Виконання цих завдань забезпечить регламентування об'єму, форми та порядку доступу до інформаційних ресурсів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також захист персональних даних в українському сегменті мережі Інтернет.

3. Розвиток людського потенціалу

3.1. Забезпечення комп'ютерної грамотності молодого покоління. Створення умов для здобуття умінь роботи із засобами ІКТ у всіх студентів вищих навчальних закладів, а в найближчому майбутньому – у всіх випускників середніх та професійно-технічних закладів освіти залежить від виконання завдань, що стосуються, зокрема:

· комп'ютеризації загальноосвітніх навчальних закладів з поступовим оновленням обчислювальної техніки;

· створення системи центрів дистанційної освіти з основних спеціалізацій та забезпечення поширення її;

· створення мережі сервісних центрів підтримки комп'ютеризації загальноосвітніх навчальних закладів в адміністративному центрі АРК, усіх обласних центрах, містах Києві, Севастополі.

Вирішення цих завдань сприятиме зростанню інтелектуального потенціалу держави через підвищення кваліфікації фахівців всіх без винятку галузей економіки, суттєвому зростанню надходження іноземних інвестицій та забезпеченню українських споживачів продукцією світової якості від національних товаровиробників.

3.2. Створення умов для розвитку економіки, що базується на знаннях. Забезпечення громадян нашої держави можливістю безперервної освіти з метою підвищення кваліфікації за рахунок використання телекомунікацій, обчислювальної техніки та Інтернету вимагає виконання завдань, що стосуються, зокрема:

· розробки концепції розвитку системи дистанційної освіти, яка передбачає впровадження центрів освіти з основних спеціальностей та підвищення кваліфікації і в майбутньому – здобуття вищої освіти;

· створення курсів в адміністративному центрі АРК, усіх обласних центрах, містах Києві, Севастополі;

· поширення телероботи, тобто нової форми зайнятості працівників, коли вони працюють вдома за комп'ютером і надсилають по Інтернету до підприємства результати своєї праці та отримують нові завдання.

Виконання цих завдань надасть додатковий імпульс для розвитку економіки, оскільки як система безперервної освіти, так і система розвитку телероботи сприяють підвищенню продуктивності праці і позитивно впливають на зростання конкурентоспроможності української економіки.

3.3. Створення нових інформаційних технологій навчання. Підвищення якості, доступності та ефективності освіти в інформаційному суспільстві неможливо без створення та впровадження в навчальний процес нових інформаційних технологій навчання. Вони передбачають широке використання у процесі вивчення навчальних дисциплін педагогічних програмних засобів, тренажерів, експертно-навчальних систем, демонстраційно-навчальних комплексів та інших засобів.

3.4. Створення загальнодержавної системи навчання населення основам використання продуктів та засобів інформаційно-комунікаційних технологій. Вирішенню питань, що стосуються забезпечення всіх громадян України можливістю користуватись мережею Інтернет (враховуючи те, що не всі матимуть у приватній власності потрібні їм засоби обчислювальної техніки) сприятиме виконання таких завдань:

· впровадження в усіх регіонах держави системи громадських комп'ютерних центрів (далі – ГКЦ), оснащених комп'ютеризованими робочими місцями, підключеними до мережі Інтернет;

· створення регіональних та місцевих теле- і радіопрограм з отримання початкових знань щодо ІКТ.

· створення у межах країни мережі ГКЦ забезпечить усіх бажаючих громадян України можливістю навчання основам роботи із засобами ІКТ, користуватися мережею Інтернет за соціально прийнятними цінами та отримувати послуги, надання яких буде забезпечено внаслідок виконання Програми.

3.5. Створення умов для кожного громадянина використовувати можливості Інформаційного суспільства. У ході розвитку економіки, побудованої на знаннях, все більш гострим ставатиме питання цифрового розриву для тих, хто буде не в змозі скористатися перевагами Інформаційного суспільства. На подолання такого розриву і забезпечення появи нових видів послуг для громадян внаслідок більш гнучкого, порівняно з традиційним, механізму отримання інформації, спрямовані завдання: відкриття пунктів колективного доступу до мережі Інтернет та центрів з обміну передовим досвідом щодо використання ІКТ; забезпечення інвалідів комп'ютерами з доступом до мережі Інтернет та створенням електронних робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Для довідки. Державним комітетом зв'язку та інформатизації України започатковано розробку проекту щодо створення системи пунктів колективного доступу до мережі Інтернет. Метою цієї роботи є пошук шляхів створення в Україні системи пунктів колективного доступу до мережі Інтернет (далі – ПКД) для надання через них безкоштовно або за порівняно невелику плату доступу до мережі Інтернет пересічним громадянам з метою забезпечення їхніх громадянських конституційних прав, зокрема забезпечення доступу до державної інформації і до управлінських послуг, що мають надаватись у межах створення електронного уряду, отримання послуг: електронного поштового зв'язку, дистанційної освіти, телемедицини тощо. Створення розгалуженої мережі пунктів надання послуг електрозв'язку та поштових послуг, яка охопить всю територію України, надасть можливість забезпечити захист прав громадян та юридичних осіб України на отримання інформації. У зв'язку з початком створення в Україні системи електронного уряду проблема розгортання мережі ПКД набуває ще більшої гостроти. Це зумовлено тим, що лише незначна частина громадян України має вдома комп'ютер з виходом у мережу Інтернет. Для оптимізації процесу створення системи ПКД і забезпечення її подальшого ефективного функціонування можна розпочати цю роботу з розробки відповідного системного проекту, яким мають бути визначені оптимальна структура та конструктивне вирішення пунктів колективного доступу до мережі Інтернет, призначених для використання в різних умовах, а також визначено, в яких закладах культури, освіти, транспорту, сільських населених пунктах України можливе створення самоокупних ПКД, а в яких – дотаційних. Ці рішення потім могли б бути реалізовані по усій країні силами домінуючих операторів зв'язку ВАТ "Укртелеком" та ДП "Укрпошта", а також іншими підприємствами різних форм власності на комерційній основі. Враховуючи викладене, метою роботи є розробка технічних вимог до системи пунктів колективного доступу до мережі Інтернет та основних принципів створення системи пунктів колективного доступу до мережі Інтернет.

4. Впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій

4.1. Розвиток електронної інформаційної системи "Електронний Уряд" – від інформування до надання послуг. З метою забезпечення громадян України оперативною та неупередженою інформацією щодо діяльності органів державної влади має бути створена система "Електронний уряд". Забезпечення розвитку електронного уряду від першого ступеня – системи інформування громадян щодо діяльності органів державної влади, до другого – інтерактивної взаємодії громадян із владою у процесі формування своїх пропозицій щодо різних проблем, що ініціюються урядом, голосування з тих чи інших питань до найбільш складної третьої стадії – обслуговування громадян засобами Інтернету (надання довідок, реєстрація цивільно-правових актів, прийняття податкових декларацій та ін.) потребує виконання завдань стосовно:

· функціонування Інтернет-приймальні органів державної влади всіх рівнів, з доступом до електронних інформаційних ресурсів органів виконавчої влади;

· використання електронного цифрового підпису державними службовцями з забезпеченням надійної та захищеної інформаційної взаємодії між органами виконавчої влади;

· впровадження електронної системи закупівель товарів та послуг за державні кошти для органів державної влади.

4.2. Прискорення розвитку електронної комерції. Електронна комерція – це торговельна діяльність, яка здійснюється за допомогою електронного документообігу з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Забезпеченню умов для функціонування систем електронної комерції, здійснення операцій купівлі-продажу в електронній формі з урахуванням забезпечення безпеки електронних транзакцій в Інтернет сприятиме виконання завдань, які стосуються, зокрема: механізмів використання електронного цифрового підпису; створення та підтримки системи інформаційно-маркетингових центрів. Світовий досвід свідчить про те, що використання сучасних телекомунікацій сприяє розвитку економіки найменш розвинених регіонів окремих країн, збільшує надходження капіталів та інвестицій. Електронна комерція має розглядатися як інструмент підвищення ефективності функціонування національної економіки в цілому, її інтеграції зі світовою економічною системою.

Створення електронної системи охорони здоров'я. Електронна система охорони здоров'я – це організаційно-технічна система, яка використовує сучасні ІКТ у загальній системі охорони здоров'я. До е-здоров'я належать дистанційні: діагностика; консультації з лікування; телекомунікаційна взаємодія спеціалістів; медичні дослідження; здійснення епідеміологічного нагляду; організаційно-адміністративна діяльність у сфері охорони здоров'я та інші види медичної діяльності у разі, якщо використання ІКТ є суттєвою складовою їх забезпечення.

Створення сучасної електронної системи охорони здоров'я або системи медичної телематики має сприяти підвищенню рівня медичного обслуговування, розвитку медичної науки та освіти за рахунок надання споживачам послуг та фахівцям галузі доступу до медичної інформації засобами ІКТ та вимагає виконання завдань, і в першу чергу: розроблення концепції створення загальнодержавної системи медичної телематики та створення такої загальнодержавної системи.

Впровадження електронної системи охорони здоров'я сприятиме розвитку традиційної медицини за рахунок зменшення собівартості звернення до закладів охорони здоров'я, прискорення отримання консультацій, довідок про ліки, підвищення якості призначення лікування, зменшення навантаження на стаціонарні заклади охорони здоров'я та ін. Створення системи медичної телематики має відбуватися в контексті загального реформування системи охорони здоров'я.

4.4. Розбудова інтелектуально насичених транспортних систем. Реалізація політики інтеграції України до світової транспортної системи, забезпечення ефективного функціонування національної транспортної системи та міжнародних транспортних коридорів на території держави зумовлюють необхідність розвитку та удосконалення інформаційної системи забезпечення управління транспортно-дорожнім комплексом шляхом виконання завдань, що стосуються, зокрема:

· створення державної інтегрованої інформаційної системи забезпечення управління рухомими об'єктами (зв'язок, навігація, спостереження);

· впровадження інтелектуально насичених систем транспорту загального користування;

· створення діючого макету керування роботою міського транспорту загального користування.

Створення єдиного інформаційного простору транспортно-дорожнього комплексу на основі впровадження сучасних інформаційних технологій сприятиме оптимізації пасажиропотоків та здійсненню дистанційного контролю за рухом транспорту загального користування. Розбудова інтелектуально насичених транспортних систем дасть можливість підвищити рівень безпеки руху до встановленого нормами міжнародного права, забезпечить ефективність функціонування транспортних систем за рахунок впровадження передових ІКТ, а також сприятиме запровадженню інвестицій до транспортної, інформаційної та інших галузей національної економіки.

Створення електронних систем інформаційного забезпечення захисту навколишнього природного середовища. Захист навколишнього природного середовища стає однією з найбільш актуальних проблем сьогодення в усьому світі. Використання ІКТ створює великі можливості щодо впровадження нових підходів до вирішення цієї проблеми. На створення умов для прогнозування розвитку навколишнього природного середовища, що матиме позитивний вплив на сільське господарство, інші сфери економічної діяльності, і одночасно має попереджати стихійні лиха, зменшувати негативний вплив від діяльності людей на природу, спрямовані завдання: створення та розвиток національної мережі збирання екологічної інформації; приєднання національних інформаційних мереж у сфері екології до Європейської мережі обміну інформацією щодо навколишнього природного середовища.

Створення Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів державної влади та органів місцевого само врядування. З метою підвищення ефективності роботи органів державної влади та місцевого самоврядування передбачається об'єднання у єдиний інформаційно-аналітичний комплекс – Інтегровану інформаційно-аналітичну систему органів державної влади та органів місцевого самоврядування України (ПАС), існуючих в цих органах інформаційних систем та тих, що будуть розроблятися у майбутньому, що має бути забезпечено виконанням відповідних завдань, а саме:

· поетапне створення ІІАС з поступовим вирішенням питань щодо вдосконалення та модернізації існуючих інформаційно-аналітичних систем органів державної влади та органів місцевого самоврядування і їх інтеграції в НАС;

· формування і впровадження ІІАС за типовими проектними рішеннями для всіх рівнів інформаційно-аналітичних систем галузевого, регіонального і функціонального спрямування;

· забезпечення створенням відповідних телекомунікаційних, програмних, технічних та інформаційних компонентів ІІАС.

У результаті виконання цих завдань, з одного боку, буде підвищено рівень державного управління та оперативної взаємодії органів державної влади між собою та з органами місцевого самоврядування, а з іншого – зроблено крок до демократизації діяльності органів державної влади за рахунок забезпечення реалізації прав громадян на доступ до інформації і забезпечення надання ефективних і зручних у використанні послуг громадянам, організації інтерактивного зв'язку громадян з відповідними органами.

4.7. Розвиток індустрії програмного забезпечення та технологій. Для активізації розвитку вітчизняної індустрії програмних продуктів та обладнання необхідно забезпечити підтримку вітчизняних виробників та створити сприятливі умови для їх діяльності. Серед іншого, має бути вирішеним питання створення можливостей та сприятливих умов для отримання компаніями-розробниками програмного забезпечення сертифікатів відповідності міжнародним стандартам, для цього потрібно: створити гармонізовану з міжнародними систему сертифікації програмних продуктів; розробити систему заходів щодо сприяння створенню випробувальних центрів та їх міжнародному визнанню, що дозволить розробляти конкурентоспроможні програмні продукти; створити механізм стимулювання підприємств, які запроваджують системи управління якістю; розробити та впровадити сучасні стандарти на програмне забезпечення та технологію його виробництва, які базуються на міжнародних стандартах. Іншим важливим заходом є створення нових технопарків та заохочування розробників програмного забезпечення до взаємодії з існуючими технопарками. Вирішення цих завдань сприятиме розвитку вітчизняного наукоємного виробництва, а також за рахунок створення конкурентоспроможних вітчизняних програмних продуктів дасть можливість підвищити експортний потенціал держави.

Додаток 4 до Програми Впровадження сучасних інформаційних технологій