Комунікація пристосовується до тих тем, які є основними для певного контексту. Наприклад, в історії колишнього СРСР у період перебудови такою темою була економічна: політичні вимоги в пропагандистських повідомленнях пов'язувалися з рівнем життя. Трохи гіперболізуючи, можна сказати, що такий об'єкт, як ковбаса став одним із основних факторів упровадження демократії. Це особливо вигідно в агресивному середовищі, під яким ми розуміємо комунікативне середовище, де діють повідомлення протилежного змісту. При насиченості аргументами однієї ніші відбувся перехід в іншу нішу, що була вільною. При цьому в масовій свідомості відбувся перехід від однієї ніші до іншої. Внаслідок лозунги типу "Хто з'їв моє м'ясо?" чи "Ковбаса по два двадцять" стали політичними аргументами. Тобто система комунікації оптимізується: вона знаходить свою реалізацію там, де слабкі позиції супротивника.
Фактор домінування форми.
У пропагандистському повідомленні "працює" як зміст, так і форма. У деяких випадках вдала форма повідомлення стає основним фактором впливу, оскільки на перших етапах досить важливим є привертання уваги до повідомлення, а це робить форма, яка також сприяє запам'ятовуванню повідомлення. У цьому можна побачити зближення із сакральними і поетичними текстами, які можуть впливати самою лише формою. Оскільки цей тип впливу застосовується людством з давніх-давен, він обов'язково має враховуватися і при плануванні сучасних інформаційних кампаній.
Фактор невідповідності власної та чужої комунікації.
Об'єкти впливу психологічних та інформаційних операцій – принципово "не власне населення". Існує відповідна нееквівалентність, яка не завжди враховується тими, хто планує такого типу комунікації. Наприклад, аналіз дії північнов'єтнамської пропаганди на американські війська показав неефективність використання в ній стандартних з погляду внутрішньої аудиторії термінів, наприклад "американські імперіалісти"*196. У німців під час другої світової війни такою темою, що не спрацювала при пропаганді був "капіталістичний/єврейський заколот". Втрачається ефективність дії пропаганди також при сильному завищенні своїх позицій (і відповідному заниженні позицій супротивника).
*196: { Herz M.F. Lessons form VC/NVA propaganda // Military propaganda. Psychological warfare and operations. – New York, 1982. – P. 126.}
Фактор неоднорідності аудиторії.
Навіть аудиторія супротивника тільки здається однорідною, насправді це не так. Наприклад, аналіз німецьких військовополонених під час Другої світової війни показав, що тільки 10% з них насправді є фанатичними нацистами, до них ще слід додати ще 25%, котрі можуть бути визнані як нацисти з деякими застереженнями*197.
*197: { Katz P.P. Intelligence for psychological operations // Military propaganda. Psychological warfare and operations. – New York, 1982. – P. 126.}
Фактор переведення в дію.
Йдеться про переведення комунікативного повідомлення в дію, тобто переведення вербального повідомлення в не вербальне. Це стосується не лише супротивника, цивільних осіб теж готують до можливих варіантів поведінки після укладення миру, щоб запобігти руйнуванню цивільних комунікацій і пограбуванню ресурсів. Для перекладу вербального повідомлення в невербальне характерним є зіткнення двох різних норм, що треба враховувати при створенні пропагандистських повідомлень.
Фактор спростування контраргументів.
Пропагандистське повідомлення слід формулювати таким чином, щоб спростувати можливі контраргументи, наперед передбачуючи їх. Тобто повідомлення має містити два принципово різні рівні: аргументацію і одночасно контраргументацію. Це дуже важливо, оскільки таке повідомлення потрапляє в масову свідомість за умов, коли проти нього діє багато інших повідомлень. Ми маємо лише одну можливість комунікативного контакту, котру має бути використано максимально, у тому числі покладаючи на неї функції другого етапу комунікативного контакту, відразу відповідаючи на можливі заперечення з боку аудиторії. Два варіанти комунікації мають бути присутніми вже у вихідному пропагандистському повідомленні, оскільки воно може виявитися єдиним.
Фактор спростування контраргументів.
Фактор деталізації контексту.
Фактор розбіжності візуальних і вербальних повідомлень.
8.5. Інформаційні війни у структурі сучасних цивілізацій
8.6. Інформаційна асиметрія у формуванні інформаційного простору
Література
ПЕРЕДМОВА
Розділ 1. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ЗА ДОБИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
ТРАНСФОРМАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У XXI ст.