Інформаційна політика України - Губерський Л.В. - Електронні мас-медіа

Пріоритетними в розвитку електронних мас-медіа визнано: наукову підтримку галузі, з урахуванням світових тенденцій розвитку телебачення і радіомовлення, через удосконалення нормативно-правової та нормативно-технічної бази телерадіомовної сфери, а також створення національної сучасної метрологічної служби телебачення та радіомовлення; здійснення цільових заходів щодо інтеграції телерадіоінформаційної сфери України в загальноєвропейський медіа-простір; переозброєння і модернізацію основних ланок суспільного телерадіомовлення з метою піднесення його технічного стану до рівня сучасних світових вимог; розвиток Національного супутникового каналу ДТРК "Всесвітня служба "Українське телебачення і радіомовлення"", що сприятиме підвищенню міжнародного іміджу України; добудову апаратно-студійного комплексу Національної телекомпанії України, що є об'єктом загальнонаціонального значення; реконструкцію апаратно-студійного комплексу Національної радіокомпанії України, його технічну модернізацію; розбудову обласних і регіональних мереж теле- і радіомовлення, що може стати структурою суспільного мовлення.

Вирішення вказаних завдань забезпечить докорінне поліпшення технічного стану телерадіомовлення, сприятиме інтеграційним процесам у телерадіоінформаційній сфері України, що дасть можливість українським мовникам стати рівноправними партнерами зарубіжних аудіовізуальних засобів масової інформації.

Разом із тим національний телерадіоінформаційний простір в Україні стикається з низкою викликів об'єктивного характеру. Це насамперед: вичерпання радіочастотного ресурсу; невідповідність кількості телерадіоорганізацій можливостям ринку телерадіоінформаційних послуг України; моральна застарілість і спрацьованість мереж поширення теле- та радіопрограм основного оператора трансляцій телерадіопрограм — Концерну радіозв'язку, телебачення та радіомовлення (РРТ); збитковість підгалузі проводового мовлення та відсутність її підтримки державою.

Предметом дискусій і суперечок була й залишається ситуація в телерадіопросторі України. Вона складна, але тут уже чимало зроблено, аби електронні засоби масової інформації й надалі посідали домінантну позицію. Для виправлення ситуації необхідне беззастережне виконання вимог статті 9-ої Закону України "Про телебачення і радіомовлення" в частині мовлення, де чітко зазначено: "Телерадіоорганізації ведуть мовлення державною мовою".

Слід звернути увагу й на той факт, що поряд із зареєстрованими телерадіоорганізаціями функціонують також незареєстровані кабельні мережі, які без ліцензії транслюють програми практично всіх телекомпаній Російської Федерації та окремі програми інших держав.

Стратегія упорядкування українського інформаційного простору й прискорення темпів просування в напрямі інформаційної цивілізації виглядає так, що переважна більшість його учасників робить ставку на входження України в єдиний інформаційний простір із Росією (57 %); значна частина їх не вважає це для себе проблемою (18%); на підтримку Заходу загалом розраховують 25% респондентів, із них 15% мають на увазі наукову, технічну та іншу (не фінансову) допомогу, і лише 10% запропонували брати зовнішні кредити.

Немає сумніву, що лише завдяки співпраці держави і громадськості, вкладенню державних коштів та інформаційних ресурсів і залученню приватних інформаційних систем, що входять до українського інформаційного простору, можна створити необхідні передумови у сфері суспільних інформаційних комунікацій, що на сьогодні є актуальними й надзвичайно важливими.