Національна безпека України - Ліпкан В.А. - 8. Концепція національної безпеки Республіки Білорусь

Як і в Молдові, Білорусь має власну Концепцію національної безпеки.

Концепція національної безпеки Республіки Білорусь становить собою систему поглядів щодо напрямів, засобів і способів захисту життєво важливих інтересів особи, суспільства й держави. Вона містить методологічну основу побудови системи забезпечення національної безпеки Республіки Білорусь і призначена для використання при плануванні і здійсненні діяльності державних органів по забезпеченню національної безпеки.

Національна безпека — стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від внутрішніх і зовнішніх загроз.

Життєво важливі інтереси — сукупність потреб, задоволення яких забезпечує існування і можливості розвитку особи, суспільства і держави.

Загроза національній безпеці — дії, явища і процеси (або їх сукупність), що перешкоджають реалізації життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави.

Забезпечення національної безпеки — діяльність державних органів, організацій, зокрема суспільних об'єднань, а також окремих громадян по захисту життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави.

Забезпечення національної безпеки включає:

• визначення життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави;

• виявлення чинників, що створюють загрозу національної безпеки;

• формування системи протидії негативним чинникам і виникаючим погрозам.

Принципи забезпечення національної безпеки:

• законність — полягає у дотриманні норм міжнародного права і національного законодавства;

• "загальної безпеки", що припускає взаємне врахування і дотримання інтересів всіх суб'єктів відносин у сфері безпеки як усередині країни, так і на міжнародному рівні;

• дотримання балансу життєво важливих інтересів і взаємної відповідальності особи, суспільства і держави з питань забезпечення національної безпеки;

• постійне інформування громадян республіки з питань стану національної безпеки.,

На відміну від КНБ Республіки Молдова і КНБ Республіки Білорусь виділяються не складові національної безпеки, а сфери життєдіяльності, при чому не національної безпеки, безпеки Республіки Білорусь.

До сфер безпеки Республіки Білорусь належать: 1) політична, 2) економічна, військова, 3) екологічна, 4) інформаційна, 5) гуманітарна.

При чому структурно, розглядаючи кожну сферу безпеки Республіки Білорусь, в концепції визначаються:

1) життєво важливі інтереси Республіки Білорусь (РБ) саме в цій сфері;

2) чинники, що створюють загрозу безпеці РБ в цій сфері;

3) пріоритетні напрями забезпечення безпеки Республіки Білорусь в конкретній сфері.

Система забезпечення національної безпеки становить собою сукупність суб'єктів забезпечення національної безпеки, об'єднаних цілями і завданнями по захисту життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави, які здійснюють узгоджену діяльність в рамках законодавства.

Суб'єктами системи забезпечення національної безпеки є державні органи, організації, суспільні об'єднання, а також громадяни.

Новими у порівнянні з багатьма концепціями національної безпеки є вимоги, які висуваються до системи забезпечення національної безпеки. До них належать:

1. Здатність системи до своєчасного реагування на зміни зовнішньої і внутрішньої обстановки і самоудосконалення в міру накопичення інформації про загрози і досвід їх попередження і нейтралізації.

2. Повнота і достовірність інформації про реальні і потенційні загрози, здатність створення організаційних механізмів забезпечення національної безпеки, наявність сил і засобів.

3. Здатність виконання системою заданих функцій в умовах неповної, суперечливої і такої, що нерегулярно поступає, інформації про загрози.

4. Поєднання централізації управління системою забезпечення національної безпеки з самостійністю її окремих елементів.

5. Оперативність вироблення і ухвалення рішень, їх адекватність загрозам національної безпеки.

6. Здатність ефективного використання сил і засобів системи забезпечення національної безпеки і координації зусиль всіх її елементів.

До функцій системи забезпечення національної безпеки належать:

1) аналіз і оцінка поточного стану національної безпеки;

2) визначення пріоритетних напрямів зміцнення національної безпеки в основних сферах життєдіяльності особи, суспільства і держави;

3) розробка і здійснення оперативних і довготривалих заходів по попередженню, виявленню і прогнозуванню внутрішніх і зовнішніх загроз, а також ухвалення заходів по їх нейтралізації або локалізації;

4) підтримка сил і засобів системи забезпечення національної безпеки в готовності, розробка і здійснення заходів по їх ефективній взаємодії і використанні в повсякденних умовах і при надзвичайних ситуаціях;

5) контроль за діяльністю державних органів, організацій, зокрема суспільних об'єднань, а також громадян, зайнятих у сфері забезпечення національної безпеки;

6) інформування громадян республіки з питань забезпечення національної безпеки.

В пункті 5 чітко простежується недемократичність концепції безпеки РБ, оскільки держава залишає за собою право на здійснення контролю за громадськими об'єднаннями, а також громадянами, які беруть участь у забезпеченні національної безпеки. Відтак фактично, дана концепція є не стільки знаряддям забезпечення національної безпеки, тобто безпеки не лише держави, а й суспільства і окремих громадян, скільки інструментом контролю за ними, відтак тоталітарною машиною поневолення громадян держави. Роль останньої має зводитись не до контролю, а до організації діяльності, виробленні механізмів взаємодії, наданні допомоги, включенні громадян у процес забезпеченні безпеки. Лише такі форми участі громадян можуть розглядатися як демократичні. Ті ж форми, які будуються на контролі, не відповідають гуманістичним прагненням європейської цивілізації до свободи і демократії, які сповідує Україна.

Застарілість багатьох положень даної Концепції обумовлена тим, що вона була прийнята ще 27 березня 1995і.р., і тоді в цілому достатньо повно визначала напрями політики у області забезпечення безпеки держави.

Разом з тим, за останні роки відбулися значні зміни в республіці і в світі в області внутрішньої і зовнішньої політики. Що зумовило необхідність в розробленні нової Концепції національної безпеки.

У проекті конкретизовано визначення концепції національної безпеки як системи сучасних поглядів щодо напрямів, засобів і способів захисту життєво важливих інтересів суспільства.

При розробленні даної концепції враховувалися передусім сучасні геополітнчні тенденції.

Зокрема, враховувався той факт, що Німеччина, Франція й інші країни упевнені в своїй економічній, у тому числі і військовій потужності, вважають, що вони можуть вирішувати питання власної безпеки самостійно. Більш того, заяви адміністрації президента СИТА про необхідність підтримки демократії в Білорусі, фактично створили в найближчій перспективі умови для впливу на реалізацію Республікою Білорусь стратегічних національних інтересів.

Як резюме можна зазначити, що характерною ознакою Концепції національної безпеки Республіки Білорусь є те, що фактично вона становить собою не стільки концепцію національної безпеки, скільки концепцію державної безпеки, тобто концепцію безпеки держави Білорусь. Це потрібно для розуміння джерел формування як загроз безпеці, так і пріоритетних напрямів забезпечення безпеки держави, а також органів, що беруть в ній участь.

Громадська участь у забезпеченні національної безпеки фактично лише декларується, жодного механізму, окрім можливості здійснення контрою державою над ними, не передбачено. Саме це надає можливість зробити висновок, що у методологічному плані в Республіці Білорусь відсутня концепція національної безпеки, у дійсному розумінні цього слова.