Політологія - Гелей С.Д. - ФОРМИ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ВІДПОВІДНО ДО ЗАСАД БОЛОНСЬКОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ

Перехід вищих навчальних закладів на засади Болонської декларації має забезпечити визнання національних дипломів на міжнародному ринку праці, радикальну зміну всіх компонентів освіти. Йдеться не тільки про зміну змісту та форми навчально-методичного процесу, а й статусу викладача, структури і функцій управління. Ці зміни повинні забезпечити інтеграцію національної освіти у європейський та світовий освітянський простір. У зв'язку з цим зростає роль викладача як творця інтелектуального продукту високої якості" який у конкурентних умовах підносить не тільки свій власний престиж, а й престиж навчального закладу.

В Україні цей процес проходить повільно і незбалансовано, незважаючи на те, що окремі ВНЗ досягли значних результатів як у плані підготовки нормативної бази, так і навчально-методичного забезпечення. Така ситуація зумовлена тим, що органи державного управління — Кабінет Міністрів і Міністерство освіти та науки України не розробили стратегії реформування освіти відповідно до стандартів і критеріїв Болонської декларації. Чинна нормативно-правова база унеможливлює поки ШР впровадження таких стратегічних напрямів Болонського процесу, як:

— автономія університетів, що дає змогу самостійно формувати навчальні плани підготовки фахівців для потреб ринку праці і присвоювати вчені ступені та звання (доктора філософії та професора);

— широке самоврядування, в рамках якого зросте роль спостережних рад у визначенні та реалізації стратегії розвитку навчального закладу шляхом активного залучення до цього процесу професорсько-викладацького складу, студентів та роботодавців;

— державний реєстр напрямів підготовки та спеціальностей відповідно до Міжнародної стандартної класифікації освіти (МСКО-96 та 97) і Міжнародної стандартної класифікації занять (МСКЗ-88);

— загальноприйнята порівняльна система кваліфікації і наукових ступенів, які передбачають два кваліфікаційні рівні вищої освіти — бакалавр, магістр, і один вчений ступінь — доктор філософії;

— методика розрахунку педагогічного навантаження викладачів і студентів, адаптованої до кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП);

— європейська система трансферу кредитів (ЕСГS), яка включає сім основних оцінок успішності студентів; А ("відмінно"), В ("дуже добре"), С ("добре"), D ("задовільно"), Е ("достатньо"), FХ ("незадовільно") означає необхідність виконати певну додаткову роботу, F ("незадовільно") — означає необхідність значної подальшої роботи;

— приєднання до європейської системи гарантування якостей (ЕМQА), яка в першу чергу передбачає якісні критерії оцінки діяльності ВНЗ (рейтинг фірм, в яких працюють випускники та їх оклад, а також рейтинг видань, в яких опубліковані праці викладачів, тощо);

— скасування вступних іспитів до вищих навчальних закладів і перехід на зовнішнє тестування в повному обсязі;

— сучасний механізм мотивації до навчання, який би передбачав для найбільш успішних студентів винагороду з фондів підтримки талановитої молоді у вигляді високої стипендії або часткової компенсації оплати за навчання і додаткову оплату для студентів із незадовільними оцінками;

— норматив оптимального співвідношення обов'язкових і факультативних (варіативних) дисциплін;

— перехід на два типи вищих навчальних закладів: коледж, який має право присвоювати кваліфікаційний рівень бакалавра, і університет — бакалавра, магістра і доктора філософії;

— вільний вибір студентами варіативних дисциплін як у межах основного закладу навчання, так і за його межами;

— скасування відомчої підпорядкованості ВНЗ, яка сприяє монополізації освітянського процесу і гальмує застосування уніфікованих цивілізованих стандартів у вищій школі.

Отже, для повноцінного впровадження стандартів Болонського процесу необхідно радикально змінити нормативно-правову базу, яка дасть змогу ВНЗ успішніше рухатись у цьому напрямі. В Україні поки що реалізують два напрями Болонського процесу: перехід на двоступеневу вищу освіту (бакалавр, магістр) та кредитно-модульну систему.

Для ефективного впровадження КМСОНП необхідно застосувати такі навчально-методичні процедури;

— видання повного навчально-методичного забезпечення дисципліни (НМЗД);

— перевірка і нарахування балів за виконання завдань у рамках поточного модульного контролю (ПМК);

— перевірка і нарахування балів у рамках підсумкового контролю — іспиту.

Навчально-методичне забезпечення в оптимальному варіанті має включати (друковану й електронну версії): навчальні підручники або посібники; курси лекцій; пакети завдань, які охоплюють тести закритого і відкритого типів, контрольні питання, вправи і задачі. Відповідно до стандартів сучасної вищої школи НМЗД має бути індивідуальним і розміщуватися на окремих сайтах із використанням анотації іноземними мовами. Такий підхід забезпечить вільний доступ студентів до інтелектуальних надбань ВНЗ і піднесення престижу викладачів шляхом рекламування їхньої інтелектуальної продукції у національній і світовій мережі Інтернет.

Якісний рівень навчально-методичної літератури у сфері гуманітарних наук, у тому числі й політології, визначається насамперед самостійною концептуальною позицією викладача і зрозумілою, чіткою та доступною формою висвітлення тематичного змісту. Ця особливість полягає в тому, що предмет політології як гуманітарної науки, на відміну від природничих чи навіть економічних наук, є більш гнучким і динамічним. Його зміст важко розкрити, використовуючи усталені терміни, поняття та ідеї. Тому якість НМЗД має виражатися за допомогою таких критеріїв:

— формулювання власної концепції або моделі, яка передбачає застосування нових понять для більш точного й повного з'ясування суті та структури політичних інститутів і процесів;

— використання найновіших досягнень світової та національної політичної думки, що дозволяють осмислити сучасні тенденції та закономірності політичного розвитку в глобальному контексті;

— максимальне узгодження змісту завдань зі змістом навчального підручника чи посібника, що має забезпечити системне засвоєння студентами знань, вироблення у них навиків самостійного політологічного аналізу і прогнозування;

— поєднання різноманітних форм (усних, тестових, науково-дослідних) в рамках проведення як поточного, так і підсумкового контролю з метою найбільш об'єктивного оцінювання знань студентів.

Виходячи зі сказаного, пропонуємо декілька власних видань посібника з політології (четверте, 2001 р.; п'яте, 2004 р.; шосте, 2007 р.), а також пакет завдань, які включають тестові завдання і різноманітні процедури нарахування балів у рамках КМСОНП. Лекції проводяться у формі діалогу та постановки проблемних завдань. Така форма лекції не передбачає детального викладу змісту матеріалу з кожної теми, а спрямована на з'ясування проблемних питань цієї теми та ілюстрацію фактів, виокремлених з політичного процесу для обґрунтування концептуальних ідей. Студенти на такій лекції можуть ставити запитання і висловлювати свою думку після висвітлення викладачем кожного окремого питання лекції.

Нарахування балів у рамках ПМК передбачає виконання завдань двох модулів. Перший модуль включає два змістових модулі, кожний із яких складається з окремих тем тематичного плану курсу. Формами ПМК щодо виконання завдань пертого модуля є усні опитування і тестові завдання після кожного змістового модуля. Усне опитування, як правило, проводиться на семінарських заняттях, хоч студент може отримати також бали за опрацьовані теми, винесені на самостійне вивчення. У процесі усного опитування можуть використовуватися такі форми контролю, як виступ з окремого питання теми; участь у дискусіях — "круглих столах", прес-конференціях, ток-рингах, загальногрупових бліц-опитуваннях. Типовий виступ студента на семінарі передбачає не тільки стисле висвітлення питання своїми словами, але і вміння дати відповідь на запитання, поставлені викладачем чи студентом. Такі виступи оцінюються від 3 до 5 балів. Окрім цього студент може отримати бали за поставлені запитання (за одне проблемне запитання — 1 бал) іншим студентам, а також критичний аналіз їх виступів — 2 бали.

Кількість балів, отриманих шляхом усного опитування може складати 15 від загальної суми (60 балів), відведеної для ПМК.

За дещо іншими критеріями оцінюється участь студентів у семінарах, які мають проблемно-дискусійний характер: круглі столи, прес-конференції, ток-ринги, загальногрупове бліцопитування. На таких заняттях студент, виконуючи різні ролі (політика, журналіста, експерта), демонструє не тільки знання, а й уміння самостійно мислити і вести себе в певних політичних ситуаціях. Успішна участь у таких формах занять оцінюється значно вище, ніж типовий виступ на семінарі: студент тут може отримати від 5 до 10 балів. Так, наприклад, семінар у вигляді "круглого столу" передбачає участь п'яти-шести студентів, які мають різні позиції (дві або більше) щодо висвітленої проблеми, а також ведучого (ним може бути викладач або студент), який ставить проблемні запитання, оцінює ті чи інші позиції, узагальнює концептуальні ідеї дискусії. Семінар у вигляді прес-конференції передбачає, що два студенти виконують роль політиків з протилежними позиціями щодо тієї чи іншої проблеми, а п'ять-шість студентів — ролі журналістів. Журналісти мають задати декілька незручних запитань з даної проблематики обом політикам. Час має бути строго регламентований як для відповіді, так і запитань.

Ток-ринги передбачають дебати двох студентів, які виконують ролі політиків — представників тієї чи іншої ідеологічної течії. Учасники дебатів у рамках обговорюваної проблематики стисло формулюють тези своїх позицій і задають один одному запитання (ліміт часу для кожного учасника дебатів однаковий). Експертна група визначає переможця, який отримує максимальну кількість балів, а переможений — на третину менше.

Загальногрупове бліц-опитування передбачає відповідь студентів на запитання, поставлені викладачем (за кожну правильну відповідь студент може отримати 1—2 бали).

Тестові завдання сформульовані в цьому посібнику у вигляді двох типів — закритого і відкритого. Тести закритого типу передбачають тільки один варіант відповіді із запропонованих чотирьох. Тут правильна відповідь оцінюється одним балом. Стосовно тестів відкритого типу, то їх розв'язування має дещо іншу специфіку. Тут студент сам дає відповіді на поставлені запитання. Тільки повна і точна відповідь па всі поставлені запитання оцінюється двома балами. В іншому випадку студент не отримує жодного бала. Наприклад, студенту пропонується назвати десять категорій політиків державного рівня, а він назвав тільки дев'ять. Зрозуміло, що відповідь не буде зараховано. Серед цього типу тестів є проблемні запитання, які передбачають відповідь одним реченням і оцінюються одним балом.

Тестові завдання в рамках кожного змістового модуля включають 10 тестів закритого типу, 2 тести відкритого і одне проблемне запитання. Отже, за кожне завдання по кожному змістовому модулю студент максимально може набрати ЗО балів (по 15 балів за кожний модуль).

Другий модуль охоплює індивідуальне завдання, яке покликане виявити науково-дослідні та практичні навики студента. Індивідуальне завдання може бути поліваріантним і застосовуватися у таких формах, як реферат, стаття, інтерв'ю, аналітичні довідки, комбіновані завдання — аналітичні довідки і десять тестів закритого типу (за правильне розв'язання яких виставляється в рамках цієї форми — 10 балів), виступи на наукових конференціях та олімпіадах.

Написання реферату передбачає такі вимоги: обсяг матеріалу — не менше 15 сторінок електронного набору. Структура реферату складається із плану, вступу, трьох або чотирьох розділів і висновків та списку використаної літератури. У вступі обґрунтовується актуальність теми, мета та завдання дослідження, аналіз використаної літератури. У тексті автор посилається на джерела інформації. Висновки мають бути сформульовані у вигляді резюме з концептуальних аспектів змісту кожного розділу. Реферат оцінюється від 12 до 20 балів. Стаття на політичну тематику, опублікована у періодичних виданнях, оцінюється у 10 балів за 4—5 сторінок і 20 балів за 10 сторінок електронного набору.

Інтерв'ю, яке студент повинен взяти в політика будь-якого рівня (державного, регіонального чи місцевого) з окремої проблеми, має відповідати критеріям відповідного політолого-публіцистичного жанру. Інтерв'ю має бути оформлене на чотирьох сторінках з посиланням на диктофонний запис. Така форма оцінюється у 10 балів.

Аналітичні довідки з політологічної тематики мають охоплювати такі текстові елементи: чітке формування проблеми, аналіз двох або більше позицій у рамках даної проблематики, формулювання власної думки у вигляді не менше п'яти пунктів. Аналітична довідка, розміром не менше чотирьох сторінок електронного тексту, оцінюється від 7 до 10 балів.

Виступи на наукових студентських конференціях залежно від рівня їхньої організації (національного, регіонального, в межах ВНЗ) можуть оцінюватися від 10 до 20 балів. Переможці і призери різних наукових конкурсів, олімпіад отримують найвищий бал у рамках ПМК.

Підсумковий контроль у вигляді іспиту включає виконання завдань із 20 тестів закритого типу, 9 тестів відкритого типу, 2 проблемні запитання.

Отже, тести двох типів, подані у цьому посібнику, можуть бути ефективно використані в рамках вищеназваних форм поточного і підсумкового контролю. При цьому слід зауважити, що тести закритого типу доцільно застосовувати шляхом використання комп'ютерного програмного забезпечення, а тести відкритого типу — виконання письмових завдань.