Соціально-правові основи інформаційної безпеки - Петрик В.М. - 6.1.2. Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

Бурхливий розвиток відкритих інформаційно-телекомунікаційних систем (ВІТКС) і мережних технологій можна розглядати як безсумнівне благо для людства. Це зовсім інший підхід до роботи з інформацією як щодо можливостей її одержання та обробки, так і щодо можливостей обміну цією інформацією практично з необмеженою кількістю абонентів. Чи давно папір, що виходить з надрукованим текстом з факсимільного апарата, викликав подив? Нині мало кого здивуєш можливостями Інтернету та інших інформаційно-телекомунікаційних технологій.

Проте новітні досягнення в інформаційно-телекомунікаційній сфері, психології та інших галузях наук, як правило, беруться на озброєння спецслужбами для використання їх у заходах таємних операцій щодо об'єктів розвідувальних спрямувань.

Саме з цієї причини бурхливий розвиток ВІТКС і мережних технологій спричинив до можливості могутнього як прихованого, так і відкритого впливу на свідомість не лише окремих людей чи груп, а й суспільства в цілому.

З одного боку, йдеться про можливу ідеалізацію ВІТКС і мережних технологій аж до їх обожнювання.

У свідомості деяких людей формується думка, що роль людини у вирішенні найбільш складних і відповідальних проблем зводиться нанівець, що управління всіма процесами в сучасному суспільстві може здійснюватися винятково за допомогою ВІТКС і мережних технологій. Тільки на перший погляд у такому випадку для зміни свідомості немає нічого небезпечного. Насправді як у бізнесі, так і в суспільних процесах неможливо вирішувати абсолютно всі проблеми тільки за рахунок ВІТКС і мережних технологій. Заниження у свідомості ролі людського чинника може призвести до формування комплексу неповноцінності, сформувати стійку залежність від сучасних телекомунікаційних технологій. Це розуміють фахівці спецслужб, тому, поряд із розвитком розвідувальних технологій із застосуванням новітніх науково-технічних досягнень, активно удосконалюється методика застосування (особливо політичною розвідкою) агентурних (тобто людських) засобів під час проведення складних оперативних інформаційно-психологічних заходів у межах таємних операцій щодо конкурентів, супротивників і навіть партнерів.

Зворотною стороною зазначеного процесу може бути також сформованість зайвої довіри до інформації, що надходить для ухвалення рішення, отриманої з використанням ВІТКС і мережних технологій. Уже нині світова практика має чимало сумних прикладів, коли технічні збої призводили або до прийняття неадекватних, неправильних рішень, або до паралічу систем управління всілякого рівня. Залежність від якості ВІТКС і мережних технологій також очевидна, якщо великі обсяги інформації, необхідні для аналізу, перед прийняттям того чи іншого рішення знаходяться винятково в електронному вигляді, оскільки будь-який збій може призвести не лише до перекручування, а й до фізичної втрати необхідної інформації. Якщо до цього додаються спрямовані таємні підривні дії іноземних спецслужб, то природні проблеми ще більше ускладнюються.

Усвідомлення цієї обставини формує у деяких людей страх перед ВІТКС і мережними технологіями. Це іноді призводить до формування стійкого небажання користуватися можливостями ВІТКС і мережних технологій, що на кілька порядків знижує ефективність управління, особливо систем безпеки держави.

Ще однією помітною обставиною, що характеризує зміни в свідомості як сучасної ділової особи, окремого політика, відповідального співробітника спецслужб, державного службовця в системі забезпечення безпеки тощо, так і суспільства в цілому, є різко зростаючі можливості прихованого вторгнення в ділове, політичне, державне, громадське й особисте життя з використанням можливостей ВІТКС і мережних технологій.

Фахівці з розробки таємних операцій спецслужб добре усвідомлюють, що у людей формується уявлення про те, ЩО начебто все їхнє життя, буквально кожен крок відслідковується кимсь, і таємниці ділового, політичного, громадського й особистого життя не існує. Це явище підсилюється ще і за рахунок могутньої інформаційної інтервенції з боку засобів кіно, телебачення, друкованих ЗМІ. Насправді можливості сучасних ВІТКС і мережних технологій досягли такого рівня, що здійснити вторгнення у сферу професійного й особистого життя, довідатися секрети тієї чи іншої держави, не кажучи вже про пересічну підприємницьку структуру, практично безмежні, і тотальне використання цих можливостей стримується поки тільки відносною дорожнечею їх застосування.

В одних людей формується стійке небажання використовувати ВІТКС і мережні технології, інші намагаються застосовувати засоби захисту від несанкціонованого доступу до їхньої інформації, у третіх формується ефект психологічного заміщення, тобто вони розуміють, що вторгнення в їхнє професійне й особисте життя можливе, але ніяких заходів захисту не застосовують і нічого не змінюють у способі власного життя.

Ще один аспект порушеної проблеми не може не представляти інтерес для безпекознавців. Йдеться про зміни у свідомості людей, пов'язаних із формуванням стійкого уявлення про те, що вони можуть робити проникнення в сферу професійного, політичного, громадського й особистого життя будь-коли, як тільки їм цього заманеться. З одного боку, це - спроба задоволення хворобливої цікавості, з другого боку, - усвідомлення практичної безкарності, з третього - формування переконання власної винятковості та значимості, що нерідко призводить до серйозних психічних захворювань.

Фахівці зі спеціальних інформаційно-психологічних операцій вважають, що відбувається деяка трансформація визначених принципів моралі та етики. Насправді можливості сучасних інформаційно-телекомунікаційних мереж і мережних технологій у деяких людей і цілих співтовариств формують думку про вседозволеність і безкарність, та чим далі це буде тривати, тим глибше такі зміни будуть відбуватися. А це призводить до бажання у фахівців зі спецслужб організовувати і здійснювати таємні операції з маніпулювання професійною діяльністю й особистим життям окремих людей та суспільними процесами на державному і міждержавному рівнях за "умови оперативної доцільності", зокрема таємної операції з вигідного прихованого впливу не лише на перших осіб і населення іноземної держави, а й на перших осіб І громадян власної держави, як це сталося свого часу з "касетними скандалами" в США, Україні тощо.

Загроза корпоратизації інтересів представників спецслужб і ТНК та узурпації права прийняття рішення щодо проведення таємних операцій з впливу на вищих посадових осіб і населення не лише іноземних держав і організацій, а й власних держав нині є реальністю. 6 умовах глобалізації міжнародних відносин зазначені процеси спостерігаються на рівні так званих міжнародних чиновників, спеціальних координаційних органів міжнародних організацій, міждержавних військово-політичних структур, керівних органів систем колективної безпеки, штабів, груп, комітетів, рад з питань розвідки, контррозвідки, боротьби з організованою злочинністю і тероризмом, спецслужб транснаціональних фінансово-економічних утворень і транснаціональних науково-технічних корпорацій.

Зазначені складні умови висувають не менш складні вимоги до інформаційно-аналітичних підрозділів різних ланок державного управління, науково-дослідних установ, навчальних закладів України щодо підготовки високого класу фахівців-інформаційників, аналітиків і науковців з безпекознавства, на яких безпосередньо покладаються непрості завдання щодо інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення розробок відповідних програмних! нормативно-правових документів, створення сприятливих умов прийняття і реалізації рішень структурами державного управління у сфері національної безпеки.

Тому у цьому розділі автор виклав концентровані висновки щодо основних напрямків дослідження проблем розробки та реалізації державою інформаційної політики в умовах загроз використання іноземними державами та Іншими учасниками інформаційного протиборства акцій, заходів інформаційно-психологічної агресії і спеціальних Інформаційних операцій інформаційно-психологічної війни в політичних цілях.

Соціальна небезпека СЮ та АЗА вимагає створення могутньої державної системи забезпечення інформаційної безпеки, що можливо тільки при розробці ясної і чіткої державної стратегії інформаційного протиборства в особливих умовах СЮ та АЗО, а також максимальної напруги сил усієї системи державної влади для якнайшвидшої реалізації положень цієї стратегії. У стратегічній концепції Інформаційного протиборства в умовах загроз використання іноземними державами та іншими учасниками АЗА, СЮ та ІВ у політичних цілях мають враховуватися наступні чинники, що формують вигляд сучасного світу, глобального інформаційного суспільства і системи соціальних інформаційно-психологічних відносин:

o глобальна інформатизація;

o глобалізація;

o інформаційна геополітика і геополітична конкуренція;

o інформаційна політика;

o інформаційна безпека;

o чинники, породжені взаємозв'язком процесів глобалізації і глобальної інформатизації;

o фактори, породжені взаємозв'язком змін в інформаційному суспільстві та інформаційній політиці, реалізованій у цьому суспільстві.