Соціально-правові основи інформаційної безпеки - Петрик В.М. - 6.1.6. Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

Як відомо, ЗМІ та МК є активними суб'єктами інформаційної взаємодії, які беруть участь в інформаційно-психологічних відносинах сучасного суспільства. Внаслідок цього в інформаційно-психологічному протиборстві вони набувають подвійного статусу суб'єктів і об'єктів негативних посягань. У такому випадку ЗМІ та МК стають об'єктами перетинання інтересів держави-ініціатора і держави-жертви АЗА і СІО, що вносить відповідні нюанси у взаємовідносини на напрямку "держава - ЗМІ та МК".

У сучасних умовах розвитку демократії особливу увагу має привертати процес поступової надмірної концентрації влади у ЗМІ, чому сприяють об'єктивні економічні та технічні причини. Відзначається боротьба за посилення впливу у сфері ЗМІ. У цьому зв'язку в більшості держав Західної Європи введено контроль за злиттям друкарських підприємств, введено обмеження щодо питомої ваги загального тиражу видавництв на ринку. Так, у Німеччині встановлено гранично припустиму питому вагу загального тиражу. У Швеції проводиться політика економічної підтримки дрібних і середніх видавництв. У Франції в 1984 р. Національні збори прийняли Закон "Про обмеження концентрації та забезпечення фінансових коштів і плюралізму друкарських підприємств".

Доступ до ЗМІ і вплив на них для реалізації таємних запланованих функцій і цілей полегшується тим, що вони великою мірою виступають не як суто інформаційно-передавальна ланка, а як творець інформації, політики, ідеології. А оскільки наші знання про реальність опосередковані ЗМІ, то відрізнити продукцію ЗМІ від явища, що вивчається, стає скрутним. Те, що реально відбувається, стає "суспільною подією" тільки через своє відображення, надаючи тим самим змогу вносити в це відображення широкий набір "коректив", зокрема прихованої цілеспрямованості.

Специфіка діяльності ЗМІ в умовах ринкового конкурентного середовища (максимізації норми прибутку, прагнення до монополії, реалізації програмних настанов власників засобів ЗМІ) відрізняється від звичайного життя через звернення до таких принципів:

o орієнтація на максимальне досягнення прибутку як керівна основа діяльності;

o вибір пріоритетної - у плані одержання прибутку і надання потрібного впливу на аудиторію - тематики;

o схильність до сенсаційної інформації, зокрема негативного характеру;

o показ політичних успіхів, лідерів, переможців, рейтингів;

o високий суспільний статус виведених на екран персон;

o мала доступність ЗМІ для виходу в них простої людини.

Реалізація цих принципів, утрудняючи адекватне відображення дійсності, призводить до того, що справжні глибокі причини, процеси, реалізації у сфері політичних явищ випадають, тобто сутнісні зв'язки не розкриваються. Ці принципи діяльності ЗМІ - основні причини залучення їх у інформаційно-психологічні конфлікти.

Емоційний вплив ЗМІ, придушуючи розум і раціональність людини, призводить до високої ефективності використання їх з метою маніпулювання - прихованого керування свідомістю і поведінкою людей для того, щоб примусити їх діяти всупереч власним інтересам. Переваги таких дій - непомітність для керованих, відсутність жертв, економічність. Інформаційна "наркотизація" сприяє нав'язуванню Ілюзорних ідей І міфів, які сприймаються без раціонального осмислення. Для укорінення міфів існує безліч спеціально розроблених прийомів нейролінгвістич-ного програмування і методів впливу на людей з урахуванням закономірностей масової психології. Характерним прикладом служить набір технологій створення образу - іміджмейкинг.

Концентрація й монополізація ЗМІ, утворення могутніх національних і транснаціональних корпорацій, що контролюють інформаційний простір, підпадіння основних засобів ЗМІ під контроль закордонних, транснаціональних угруповань чи "місцевих" груп, неорієнтованих на загальнонаціональні інтереси, полегшує культурно-інформаційну експансію інформаційних корпорацій далекого і ближнього зарубіжжя, посилювану впровадженням нових інформаційних технологій, а також засобів та методів інформаційної війни. Наслідком цього стає створення і розгортання плацдарму для інформаційного домінування Заходу чи Сходу у світовому інформаційному просторі.

Для СНД, де йде активний процес становлення вітчизняних ЗМІ в атмосфері жорсткої конкуренції і при недостатніх можливостях її контролю в умовах ідеологічної, фінансової та організаційної незабезпеченості національно-державного сектору ЗМІ, проблема захисту від західного чи іншого іноземного інформаційного домінування набуває загостреного характеру.

Вирішення завдань маніпулювання свідомістю вітчизняної аудиторії з боку західних та інших іноземних партнерів сприяє формуванню неадекватної внутрішньої реальності потреб і ціннісних орієнтацій.

Відсутня національна концепція наймогутнішого засобу вітчизняних ЗМІ - телебачення. Реалізація такої концепції, що змогла б працювати на спільну національну ідею (у випадку успіху її формування) і протистояти у разі потреби зовнішньому інформаційному тиску, є важливою проблемою організації протидії АЗА та СЮ. Національне телебачення має відповідати, як мінімум, характеристикам, які закладаються в державній політиці інформаційно-психологічної безпеки особи, суспільства і держави:

o технічно - забезпечувати максимально повне охоплення громадян;

o політично - жити життям регіонів, активно цікавитися зовнішнім світом і місцем власної держави у співтоваристві країн і народів;

o творчо - бути активним пошукачем і джерелом культури і мистецтва.

Одночасно з процесом монополізації вітчизняних ЗМІ фінансовими угрупованнями відбувається процес розриву єдиного інформаційного простору держави. Центральна преса втрачає провідні позиції, різко скорочується річний тираж періодики, зокрема загальнодержавною мовою, за рахунок зменшення кількості передплатників, переважно центральних видань. Падіння тиражу центральних ЗМІ ставить під загрозу збереження єдиного інформаційного простору держави.

Заданими соціолінгвістичних досліджень, мова, якою спілкуються у різних регіонах, приміром України, РФ, інших держав СНД, помітно відрізняється. Звертає на себе увагу те, що діючі в центрах різні неурядові комітети, фонди, центри, комісії із захисту свободи інформації та прав журналістів фінансуються, як правило, закордонними джерелами (Агентством міжнародного розвитку держдепартаменту США, Інформаційним бюро НАТО; Міжнародними фондами Джорджа Сороса, Зайделя, Аденауера, Горбачова, Форда, Фондом "Євразія", фондами медіа-магнатів Гусинського, Березовського тощо).

Масштабний характер мають порушення законодавства щодо відповідальності редакцій за зловживання наданим їм правом видавати, поширювати та передавати інформацію. Серйозну стурбованість викликають факти зловживань свободою слова, заангажованості, підкупу журналістів, спроб маніпулювання громадською думкою, поширення насильства, жорстокості, расової і національної винятковості чи нетерпимості, порнографії, втручання в особисте життя громадян.

З розвитком телекомунікаційних і комп'ютерних технологій збільшується коло юридичних і фізичних осіб, для яких стають доступними технічні засоби, які дають змогу створювати базові конфігурації вузлів радіо- і телемовлення, провайдерські вузли міжнародних комп'ютерних мереж, видавати газети і журнали. У зв'язку з цим виникає реальна загроза поширення спрямованої інформації, яка може завдати шкоди національним інтересам в усіх сферах.

Одним із найважливіших завдань інформаційно-аналітичних підрозділів органів державного управління у сфері національної безпеки є розглядання ЗМІ та KM як першочергових об'єктів оперативної уваги! здійснення постійного моніторингу, оцінювання й аналіз процесів, що відбуваються в діяльності не лише іноземних, а й національних ЗМІ та KM, з метою виявлення і своєчасного інформування керівництва держави щодо можливих ознак залучення ініціаторами інформаційно-психологічного протиборства до підготовки та реалізації заходів АЗА і СЮ.

6.2. Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки
6.3. Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту
Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії
7.1. Визначення поняття "організація інформаційного і аналітико-прогностичного забезпечення"
7.1.1. Організація
7.1.2. Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)
7.1.3. Інформаційно-аналітичне забезпечення як основа для прийняття рішень у внутрішній та зовнішній політиці щодо протидії АЗА і СІО
7.2. Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності
7.3. Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності
7.4. Принципи організації сучасної інформаційно-аналітичної діяльності
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru