Соціально-правові основи інформаційної безпеки - Петрик В.М. - 7.1.3. Інформаційно-аналітичне забезпечення як основа для прийняття рішень у внутрішній та зовнішній політиці щодо протидії АЗА і СІО

Від якості Інформаційно-аналітичного забезпечення багато в чому залежить безпека не лише таких загальних об'єктів захисту як держава, суспільство, народ, а й будь-якого іншого об'єкту захисту, меншого за масштабом значення - недержавна юридична особа, громадянин тощо.

Головна мета ІАЗ (кінцевий результат) полягає у вирішенні інформаційно-аналітичними засобами не лише проблем захисту від загроз, що виникають, а, насамперед, завчасному викритті і попередженні суб'єкта управління про причини та умови, що можуть сприяти виникненню ранніх ознак цих загроз, а саме: ризиків, небезпек і викликів.

8 епоху інформаційно-психологічної боротьби, безлічі акцій меншого масштабу з дезінформації, здійснюваних супротивниками чи конкурентами, на противагу інформаційній зброї, спрямованої на дестабілізацію та руйнування опорних елементів цілісної системи світогляду, існують засоби, що стабілізують і упорядковують мислення та надають цілеспрямованості процесу пізнання істини. Саме таким найефективнішим засобом протидії інформаційній зброї є аналітичні технології. Але для того, щоб інформаційно-аналітичні технології насправді змогли працювати як система засобів протидії інформаційній зброї, необхідно, щоб аналітик безупинно здійснював контроль за станом свого "модельного світу". Цей "модельний світ", у голові аналітика, є основою для реалізації всіх процесів цілеспрямованого пізнання істини.

Таким чином, із визначеної вище соціальної користі діяльності в сфері інформаційно-аналітичного забезпечення формується саме той очікуваний суспільно значущий кінцевий результат - мета (ціль) інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності. Ціль ІАЗ полягає в тому, щоб особа, яка приймає рішення, мала у своєму розпорядженні необхідний і достатній обсяг інформації у вигляді інформаційних одиниць (повідомлень, довідок, розрахунків, схем, діаграм тощо) та максимально можливих варіантів вирішення проблеми (пропозицій, порад чи рекомендацій) з оцінкою реально прогнозованих як позитивних, так і негативних наслідків.

Завдання (тобто шляхи та способи) реалізації зазначеної мети ІАЗ: 1) на державному рівні покладено на інформаційно-аналітичні служби, управління, центри; 2) на рівні суб'єктів адміністративно-господарської та економічної діяльності -- на інформаційно-аналітичні відділи, експертні групи, ради директорів та інші організаційні одиниці.

Проте, основою цих всіх структур є людина -- інформаційний співробітник і фахівець-аналітик.

7.1.3. Інформаційно-аналітичне забезпечення як основа для прийняття рішень у внутрішній та зовнішній політиці щодо протидії АЗА і СІО

Оскільки керівник будь-якого органу влади чи господарської структури і аналітик завжди поруч, аналітик своїми рекомендаціями суттєво, а часом і визначально впливає на процеси управління. Будь-які радикальні реформи, що стосуються суспільства в цілому, проведені без належної підготовки і системної розробки призводять до великих втрат і негативних наслідків, що яскраво демонструють події 1980-1990 рр. - загострення ситуації, перехід її у системну кризу, і далі розпад СРСР.

Аналітик - це поняття більш широке, ніж просто експерт у певній галузі знань, його інтелектуальний інструментарій та досвід практичної діяльності набагато ширше і не обмежується рамками однієї предметної області.

Аналітик володіє сукупністю інтелектуальних технологій, що дає йому змогу: 1) адекватно відбивати суть явищ і процесів, 2) виявляти основні тенденції їх розвитку, 3) прогнозувати та створювати наукову основу для управлінських рішень.

Сучасний аналітик професійно оперує широким спектром різноманітних знань і методик, багатьма іншими інтелектуальними якостями. Завдяки енциклопедичним знанням, він краще інших розуміє суть процесів, що відбуваються в житті суспільства і в світі. Напрацьований життєвий досвід та знання дають йому можливість винаходити варіанти найефективніших способів і варіантів виходу із кризових ситуацій і вирішувати проблемні питання з реально прогнозованими ризиками.

У зв'язку з цим результати праці співробітників інформаційних підрозділів та фахівців-аналітиків складають основу, підґрунтя, для практичної повсякденної управлінської роботи осіб, які приймають відповідальні рішення в державних органах, господарських структурах.