Соціально-правові основи інформаційної безпеки - Петрик В.М. - 7.4. Принципи організації сучасної інформаційно-аналітичної діяльності

інформаційно-аналітична робота щодо інформаційного забезпечення заходів безпеки, процесу оборонної, правоохоронної, зовнішньополітичної діяльності - це збір (придбання, добування), накопичення, обробка, аналіз і передача необхідної інформації її споживачам для обслуговування всіх видів діяльності держави чи суб'єктів господарювання. А саме, для: 1) підготовки умов розробки, прийняття і реалізації рішень щодо проведення спеціальних загальнодержавних заходів у галузі оборони, громадської і державної безпеки, а також відомчого рівня - профілактичних спеціальних пропагандистських, правоохоронних, контррозвідувальних, політико-дипломатичних і розвідувальних заходів; 2) вдосконалення, підвищення ефективності, координованості системи та окремих елементів механізму реалізації як публічної, так і негласної внутрішньої (оперативно-розшукової, контррозвідувальної) та таємної (розвідувальної) зовнішньої політики.

Зазначена діяльність має дві головні (стратегічні) мети:

1) забезпечення процесу управління (створення сприятливих умов виконання власних функцій і реалізації поставлених завдань) публічною (владною), оперативною (адміністративно-розпорядчою) І оперативно-розшуковою діяльністю структур виконавчого механізму держави і суб'єктів господарювання шляхом постачання необхідної відкритої та закритої інформації всім зацікавленим ланкам державної влади і управління (держави, організації, суб'єктам господарювання); 2) надання консультативно-прогностичної допомоги посадовим особам структур управління державою (органом) чи господарській структурі при прийнятті ними рішень в межах їх функціональних повноважень і обов'язків, моделювання тактики їх поведінки (іміджмейкерські аспекти діяльності осіб, що приймають рішення).

7.4. Принципи організації сучасної інформаційно-аналітичної діяльності

Основними рисами організації інформаційно-аналітичної роботи на сучасному етапі є: 1) централізація інформаційно-аналітичної роботи, здійснюваної в загальнодержавному масштабі;

2) відокремлення інформаційно-аналітичної функції від оперативно-виконавчих; 3) широке використання електронно-обчислювальної техніки в інформаційно-аналітичних процесах; 4) спеціалізація інформаційно-аналітичної діяльності відповідно до основних завдань держави та суб'єкта господарювання у галузі правоохоронної і господарської діяльності, науково-технічного та економічного співробітництва, внутрішньої і зовнішньої політики; економічної та військової стратегії, оборони і безпеки; 5) перетворення інформаційно-аналітичних підрозділів у головну ланку в механізмі інформаційного обслуговування державного апарату, керівництва транснаціональної чи національної неурядової структури - суб'єктів міжнародно-правових відносин чи простих учасників міжнародних відносин, світогосподарських зв'язків.

У результаті перебудови організаційної структури механізму інформаційно-аналітичної діяльності в ряді провідних іноземних держав і транснаціональних фінансово-економічних і промислових корпорацій з'явилися важливі передумови для створення в межах "загальної" розвідки, контррозвідки чи навіть цілого розвідувального співтовариства єдиної системи інформаційно-аналітичного обслуговування Центрального банку даних (ЦБД), відповідної мережі електронної пошти та локальних автоматизованих робочих місць (ЛАРМ).