Економічна теорія - Чепінога В.Г. - 21.1. Поняття перехідної економіки

Економіка України як і інших країн колишніх республік СРСР, знаходиться в стані переходу від командної системи до ринкової. В цих умовах виникають нові економічні форми і економічні відносини, зазнають трансформації загальні закономірності розвитку економіки, змінюється роль держави в економічному житті суспільства. Нові процеси в економіці потребують з'ясування причини, що їх зумовили, розкриття закономірностей нового стану економіки. Саме це дає змогу обгрунтувати соціально-економічну політику держави щодо регулювання перехідних процесів в економіці.

ТЕМА 21. Основні риси і закономірності перехідної економіки

Розвиток людського суспільства є процесом історично висхідним. Відбувається перехід від одного типу цивілізації до іншого. В цьому процесі важливе місце посідає економічна сфера суспільства. У процесі її висхідного розвитку відбувається заміна однієї системи іншою. Особливістю цих замін є те, що вони опосередковуються перехідними процесами, коли економіка набуває перехідного характеру. Розглянемо її основні риси.

21.1. Поняття перехідної економіки

Виникнення перехідних економік у суспільстві є закономірним явищем розвитку економічних систем. Економічна система як будь-яке об'єктивне явище суспільного життя проходить етапи становлення, досягнення зрілості, старіння і відмирання, тобто заміни новою системою. В такому процесі стадія відмирання старої системи водночас стає стадією становлення нової системи. В цей період економіка перебуває в перехідному стані.

Такий стан означає, що економічна система, досягнувши своєї зрілості під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факторів, починає вичерпувати ресурси свого самовідтворення і вступає у період відмирання. Оскільки економічна, насамперед виробнича, діяльність не може зупинятись, то починається процес зародження і формування елементів нової системи, що діють одночасно і поряд з елементами старої системи. Тому протягом певного періоду часу функціонування економіки відбувається при одночасній взаємодії елементів двох систем - тієї, що відмирає, і тієї, що зароджується і зміцнюється. Такий стан триває до того моменту, коли нова економічна система витісняє стару, перетворюється на панівну економічну систему, що досягла своєї зрілості. її подальший розвиток здійснюється на власній основі. Тому період відмирання старої економічної системи є періодом зародження і становлення нової економічної системи, а економіка має перехідний характер.

Це зумовлено становленням нового технологічного способу виробництва, поглибленням поділу праці, які ведуть до істотних змін у виробництві, його структурі і характері розвитку.

Отже, перехідна економіка - це особливий етап в еволюції економіки, коли вона функціонує в період переходу суспільства від одного історичного ступеня до іншого. Вона характеризує проміжний стан суспільства, епоху соціально-економічних і політичних перетворень. Це процес, в якому одна економічна система перебуває у стадії формування, а інша - у стадії розпаду. Він охоплює всі сторони економіки: відносини власності, форми економічних зв'язків, механізм регулювання економіки, форми розподілу і обміну, тип відтворення. Звідси і особливий характер перехідної економіки, що відрізняє її від економіки, яка функціонує на власній основі, або звичайної економіки. Найхарактернішим для неї є дія двох типів економічних форм і зв'язків - тих, що відмирають і які притаманні старій системі, і нових, що виникають і є основою формування нової економічної системи.

Перехідна економіка характеризується рядом ознак (див. схему 21.1).

По-перше, перехідній економіці притаманні особливі перехідні економічні форми. Для перехідної економіки характерна наявність поєднання старого і нового, тобто старих і нових економічних форм і зв'язків. У результаті взаємодії між ними виникають нові перехідні економічні форми. їм властивий змішаний зміст, поєднання старих

Схема 21.1. Основні ознаки перехідної економіки

і нових якостей. Цим змішані форми виражають суперечність з традиційними факторами, виступають своєрідним сигналом про процес відмирання попередньої системи. Поява таких форм засвідчує зародження та існування перехідної економіки. Однак цим роль перехідних форм не обмежується. Вони, будучи по суті перехідними, не можуть бути законсервовані. їх найхарактерніша суть - у змінюваності, зумовленій боротьбою старих і нових економічних зв'язків і відносин. Причому ця боротьба здійснюється таким чином, що нові відносини та зв'язки поступово відтісняють старі, замінюючи їх. Тому перехідні економічні форми показують направленість розвитку економіки в перехідний період і свідчать про його невідворотність.

Другою ознакою перехідної економіки є її нестійкість. У будь-якій економічній системі в процесі її функціонування відбуваються різні зміни. Але вони виступають своєрідним засобом реалізації мети, притаманної даній системі, як засіб приведення її в стійкий, рівноважний стан. Перехідна економіка характеризується змінами іншого порядку. Вони не просто тимчасово порушують стійкість системи, щоб через інші зміни остання повернулась у рівноважний, стійкий стан. Зміни у перехідній економіці мають незворотній характер, а тому посилюють нестійкість існуючої системи, примушують її втрачати рівновагу і тим самим сприяють витісненню її новою системою. А це призводить до скорочення обсягів виробництва, зростання безробіття, підвищення цін та інших явищ, що свідчать про нестійкість діяльності в перехідний період. Такий стан характерний для економіки України 1990-х років і початку XXI ст.

Третьою ознакою перехідної економіки є альтернативний характер її розвитку. Він полягає у тому, що результати розвитку перехідної економіки багатоваріантні. Альтернативність перехідної економіки зумовлена її природою, що виражається у поєднанні елементів старого і нового типів економічної системи. Велику роль відіграє і та обставина, що розвиток економіки в перехідний період відбувається під впливом багатьох факторів, нерідко різнонаправлених і суперечливих. Альтернативність перехідної економіки означає, що вона обов'язково повинна перерости в якийсь інший, але неминучий, етап. Просте повернення в її попередній стан виключається, бо інакше перехід до нової економічної системи не зміг би розпочатись. Альтернативний характер перехідної економіки означає, що суспільство має можливість впливати на перехідні процеси, щоб спробувати забезпечити найсприятливіший для цього варіант. Вибір варіанта розвитку значною мірою зумовлюється співвідношенням соціально-економічних факторів суспільства.

Перехідній економіці властива і така ознака, як особливий характер її суперечностей. Вони є суперечностями не функціонування, а розвитку, тобто суперечностями нового і старого, суперечностями різних соціальних сил суспільства, що є суб'єктами цих суперечливих відносин. Перетворення, на які орієнтована перехідна економіка, мають революційний характер, бо відбувається зміна однієї економічної системи іншою. За певних умов такі суперечності можуть призвести і до соціально-політичних революцій.

Перехідна економіка характеризується і такою ознакою, як її історичність, що зумовлена двома обставинами. По-перше, перехідна економіка має обмежений характер у часовому вимірі, тобто є її визначений початок і кінець. По-друге, історичність полягає в тому, що перехід відбувається в певну історичну епоху. Це може бути перехід від традиційної до індустріальної ринкової економіки, що здійснюється в одну історичну епоху, тоді як перехід від командної економіки до ринкової - в іншу епоху. У цих випадках різними є і вихідні етапи, і остаточні результати, і суперечності у суспільстві. Залежно від історичних умов навіть загальні для перехідної економіки закономірності виступають у різних формах.

Перехідній економіці притаманна і така ознака, як інерційність відтворення. Вона пов'язана з безперервністю економічної діяльності. Будь-яка економіка є процесом, що постійно відновлюється, відтворюється. Тому неможливо повністю змінити стару економічну систему, а після цього створювати нову. Інерційність передбачає збереження в економіці старих форм, що відмирають, і зв'язків протягом тривалого періоду. Це, насамперед, стосується структури виробництва, для зміни якої потрібен тривалий час. Тому неможливе швидке перетворення однієї економічної системи в іншу. Суть інерційності і полягає в забезпеченні спадковості перехідної економіки з вихідним етапом і її плавної трансформації в нову цілісну систему. Інерційність відтворення об'єктивно зумовлює неможливість зворотної еволюції перехідної економіки.

Перехідна економіка характеризується і такою рисою, як інтенсивний переважаючий розвиток нових економічних форм і відносин. Ці форми виникають у надрах старої системи і в силу інерційності відтворення розвиваються швидше, інтенсивніше порівняно із старими. В результаті починається витіснення цими формами старих, що приводить до формування спочатку елементів нової економічної системи, а на певному етапі на їх основі - і механізму її функціонування.

Такими є найхарактерніші ознаки перехідної економіки. За характером перехідних процесів можна виділити два типи перехідної економіки. Перший тип - природно-еволюційний. Він характеризується природним ходом історичної еволюції і притаманний глобальним перехідним процесам, що відбуваються у межах усього світового господарства. Заміна однієї економічної системи іншою при цьому типі відбувається виключно під впливом об'єктивних економічних закономірностей без втручання зовнішніх щодо економіки сил.

Другий тип перехідної економіки - реформативно-еволюційний. Для нього характерним є регулювання перехідних процесів у певному напрямі на основі свідомо створюваних програм регулювання суспільства. За допомогою таких програм створюється можливість прискорити природні процеси переходу до нової системи, не ігноруючи об'єктивних закономірностей. При цьому успіх реформування залежить значною мірою від того, наскільки пізнані такі закономірності і як вони враховані у реформаторських програмах. До цього типу належить перехід від командної до ринкової економіки, що характерно і для України.