У 1977 р. було створено Міжнародну федерацію бухгалтерів (МФБ). Цьому сприяла ініціатива Міжнародного конгресу бухгалтерів у Мюнхені.
Мета МФБ - розвиток та вдосконалення бухгалтерської професії на міжнародному рівні за допомогою гармонізованих стандартів для надання бухгалтерам стабільно високоякісних послуг в інтересах суспільства. Вона є неприбутковим, недержавним, неполітичним міжнародним об'єднанням бухгалтерських організацій - МФБ ініціює, координує і спрямовує зусилля на видання міжнародних стандартів з професійної практики, етики та освіти для професійних бухгалтерів.
Членство у МФБ є відкритим для бухгалтерських організацій.
До складу ради входять по одному представнику з кожної країни-члена МФБ, яка обирає членів Правління, а також встановлює основні положення щодо фінансових внесків членів і приймає зміни до Конституції МФБ.
Правління наглядає за загальною робочою програмою МФБ, бюджетом та за конкретними проектами комітетів.
Робочу програму ради впроваджують невеликі робочі групи або постійні технічні комітети: з питань відповідності вимогам МФБ, з питань освіти, з питань етики, з фінансового та управлінського обліку, з інформаційних технологій, з Міжнародної практики аудиту.
Обов'язки Комітету з Міжнародної практики аудиту - удосконалення якості та одноманітності практики в усьому світі.
Для рішення даних завдань застосовуються такі шляхи:
o Публікація Міжнародних стандартів
o Публікація рекомендацій, щодо застосування Міжнародних стандартів з аудиту;
o Сприяння прийняттю стандартних положень Комітету;
* Сприяння прийняттю Міжнародних стандартів аудиту законодавцями та фондовими біржами;
o Сприяння обговоренню фахівцями-практиками, користувачами та регулювальними органами у всьому світі для визначення потреб користувачів у нових стандартах та рекомендаціях.
Кожна країна, яка має члена в Комітеті, матиме один голос. Для ухвалення запропонованого тексту для обговорення або остаточного-тексту для публікації треба 2/3 голосів країн, але не менше десяти присутніх на засіданні.
1.12. Концептуальна основа міжнародних стандартів аудиту
Комітет міжнародної практики аудиту надав цю основу міжнародних стандартів аудиту у стандарті 120. В якому вказується, що КМПА уповноважений видавати міжнародні стандарти аудиту (МСА).
Основу документації аудиту складає фінансова звітність. Вона, як правило, готується і подається щорічно. Дані звітів призначені для задоволення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів. Фінансові звіти є основним джерелом інформації. В цьому зв'язку фінансову звітність треба готувати відповідно до деяких вимог та документів: міжнародних стандартів бухгалтерського обліку; національних стандартів бухгалтерського обліку; інших авторитетних та всеохоплюючих основ фінансової звітності, призначених для підготовки фінансової звітності та зазначених у фінансових звітах.
Другу концепцію складає основа аудиту та супутніх послуг. Ця концептуальна основа розрізняє аудиторські перевірки та супутні послуги. Супутні послуги включають огляди, погоджені процедури та підготовку інформації. Аудиторські перевірки та огляди призначені для того, щоб аудитор міг надати високий або помірний рівень упевненості.
До інших послуг відносяться послуги з оподаткування, консультування з питань фінансів та бухгалтерського обліку.
Значну основу при перевірці звітності складає також рівень впевненості. Термін "впевненість" означає переконаність аудитора в достовірності твердження, зробленого однією стороною для іншої. Впевненість досягається в результаті ретельно зібраної інформації з питань досліджуваного об'єкту. Аудитор при цьому впевнюється, що отримана інформація не має викривлень. На основі отриманої інформації аудита складається аудиторський висновок.
При аудиторській перевірці фінансових звітів аудитор повинен бути впевнений, що складені звіти відповідно до визначеної концептуальної основи фінансової звітності. Аудитор повинен при цьому використовувати терміни: "справедливо і достовірно відображає" або "подає достовірно в усіх суттєвих аспектах".
Для формування аудиторської думки аудитор повинен отримати достатні відповідні аудиторські докази. При впевненості аудитора щодо якості звіту підвищується і довіра до нього. При перевірці звітності впевненість недосяжна внаслідок таких чинників, як необхідність судження, використання тестування, обмеження, властиві будь-яким системам бухгалтерського обліку, внутрішнього контролю та інше.
Рис. 1.12.1. Призначення аудиторських перевірок та оглядів
Метою огляду фінансових звітів є встановлення, чи складені вони в усіх суттєвих аспектах згідно визначеної концептуальної основи фінансової звітності. І вимоги пред'являються також до іншої інформації, яка підготовлена згідно з відповідними критеріями.
При огляді фінансових звітів використовуються аналітичні процедури, запити.
Аудитор використовує необхідні методи, зібрані свідчення, оцінює систему бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, дає відповіді на запити.
Він використовує усі процедури огляду, які характерні для аудиторської перевірки, були погоджені аудитором, суб'єктом господарювання і будь-якою відповідною третьою стороною.
Теоретичною і практичною основою дій, при підготовці інформації аудитором, є його професійний досвід по збиранню та узагальненню фінансової інформації.
Структура міжнародних стандартів аудиту та положень з міжнародної практики аудиту має наступний вигляд:
100-199 Вступна частина
100 Завдання з надання впевненості
120 Концептуальна основа Міжнародних стандартів аудиту
200-299 Відповідальність
200 Мета та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів
210 Умови завдань з аудиторської перевірки 230 Контроль якості аудиторської роботи під час аудиторської перевірки фінансових звітів
240 Шахрайство та помилки
250 Врахування законів та нормативних актів при аудиторській перевірці фінансової звітності
260 Повідомлення інформації з питань аудиторської перевірки найвищому управлінському персоналу
300-399 Планування
300 Планування
310 Знання бізнесу
Суттєвість в аудиті
Внутрішній контроль
400 Оцінка ризиків та внутрішній контроль
401 Аудит у середовищі комп'ютерних інформаційних систем
402 Аудиторські міркування стосовно суб'єктів господарювання, звертаються до організацій, що надають послуги
500-599 Аудиторські докази 500 Аудиторські докази
502 Аудиторські докази: додаткові міркування щодо окремих статей
505 Зовнішні підтвердження
510 Перше завдання: залишки та початок періоду
520 Аналітичні процедури
530 Аудиторська вибірка та інші процедури аудиторської перевірки
540 Аудиторська перевірка облікових оцінок
550 Зв'язані сторони
560 Подальші події
570 Безперервність
580 Пояснення управлінського персоналу
600-699 Використання роботи інших фахівців
600 Використання роботи іншого аудитора
610 Розгляд роботи внутрішнього аудиту
620 Використання роботи експерта
700-799 Аудиторські думки та звітність
700 Аудиторський висновок про фінансову звітність
700 Аудиторський висновок про фінансову звітність
710 Порівнювані дані
720 Інша інформація в документах, що містять перевірені фінансові звіти
800-899 Спеціалізовані сфери
800 Аудиторський висновок при виконанні завдань аудиту спеціального призначення
810 Перевірка прогнозної фінансової інформації
900-999 Супутні послуги
910 Завдання з огляду фінансових звітів
920 Завдання з виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації
930 Завдання з підготовки фінансової інформації
1000-1100 Положення з міжнародної практики аудиту
1000 Процедури міжбанківського підтвердження
1001 Середовище IT: автономні персональні комп'ютери
1002 Середовище IT: онлайнові комп'ютерні системи
1004 Середовище ГТ: системи баз даних
1005 Взаємовідносини інспекторів з банківського нагляду та зовнішніх аудиторів
1006 Особливості аудиту малих підприємств
1007 Аудит фінансових звітів банків
1008 Повідомлення інформації управлінському персоналу: вилучено у червні 20.. р.
1008 Оцінювання ризиків та внутрішній контроль: характеристика та особливості в КІС
1090 Комп'ютеризовані методи аудиту
1010 Розгляд питань пов'язаних з охороною довкілля, при аудиторській перевірці фінансової звітності
1011 Наслідки "Проблеми 20.. р." для управлінського персоналу та аудиторів
1012 Аудит похідних фінансових інструментів
1013 Електронна комерція: вплив на аудиторську перевірку фінансових звітів.
1.14. Різниця: "ревізія" та "аудит"
1.15. Взаємозв'язок аудиту з іншими економічними дисциплінами
РОЗДІЛ 2. ПЛАНУВАННЯ АУДИТУ
2.1. Планування аудиту
2.2. Стадії, етапи і процедури аудиту
2.3. Одержання основної інформації про клієнта
2.4. Знання бізнесу в аудиторській діяльності. Визначення суті і змісту ділової активності клієнта
2.5. Загальний план аудиторської роботи за напрямками
2.6. Складання програми аудиту