Загальний план аудиторської перевірки відноситься до робочої документації аудитора. Він складається в підготовчий період. Загальний план вимагає детальної розробки, оскільки на підставі нього розробляється робочій план і програма. Якщо паралельно загальному плану робочій план для кожного підприємства не складається, то загальний план аудиторської перевірки має бути досить детальним для того, щоб бути інструкцією для розробки програми аудиту. На його форму і зміст впливає вид праці і тип підприємства.
При складанні загального (робочого) плану необхідно враховувати:
o знання бізнесу;
o знання систем бухгалтерського обліку;
o знання систем внутрішнього контролю;
o визначення ризику і суттєвості;
o характер, час та обсяг процедур;
o координацію, керівництво, нагляд та перевірку;
o інші аспекти.
Щоб ознайомитись докладно з діяльністю підприємства необхідно вивчити його структуру бізнесу та виявити загальні економічні фактори й умови в галузі, які можуть впливати на його результати діяльності; вивчити економічні характеристики підприємства, його фінансові результати, стан звітності і ділову характеристику управлінського персоналу.
Перед складанням загального плану вивчають систему бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю. Звертають увагу на прийняту суб'єктом господарювання облікову політику, її функціонування; організацію внутрішнього контролю; вплив нових норм і методів бухгалтерського обліку і аудиту на роботу систем підприємства.
Від оцінки властивого ризику й ризику системи контролю залежить які ділянки господарської діяльності необхідно додатково перевірити.
Треба враховувати ефективність системи внутрішньогосподарського контролю підприємства.
При цьому треба також враховувати:
визначення порогу суттєвості помилок для цілей аудиту з кожного виду операцій;
ймовірність існування суттєвих помилок в обліку;
визначення складних бухгалтерських операцій.
Характер, час та обсяг процедур також береться до уваги при складанні загального плану. Тут враховується об'єм робіт, його можлива зміна, вплив інформаційних технологій на процес аудиту та якість роботи внутрішніх аудиторів.
Враховується також, що в процесі перевірки може бути координація робіт, участь в аудиті інших аудиторів, експертів та інших фахівців, підбір виконавців аудиту і розподіл між ними обов'язків.
У кінцевих положеннях плану звертається увага на безперервність діяльності підприємства-клієнта.
При не складанні робочого плану аудиту, загальний план буде таким (таблиця 2.5.1).
Таблиця 2.5.1. Загальний план аудиту
2.6. Складання програми аудиту
Якщо робочий план аудитора не складений, то аудитор складає програму аудиту. Програма, зазвичай, складається для перевірки окремого підприємства-замовника, або по одному з найбільш важливих тематичних розділів.
У преамбулі програми вказується: найменування організації-замовника; період аудиту; кількість часу, який буде затрачено; склад аудиторської групи, запланований аудиторський ризик і суттєвість.
У основному розділі програми необхідно вказати повний перелік майбутніх робіт (процедур), період проведення процедур перевірки, виконавець, назва робочих документів аудитора, примітки.
У робочі документи аудитор включає нормативні положення, тому програма аудиту є набором інструкцій, а також засобом контролю й документування належного виконання роботи.
При складанні програми аудитор розглядає конкретні оцінки власного ризику та ризику системи контролю. Аудитор також планує резерв часу для того, щоб скласти тести контролю.
У програмі може вказуватися порядок виконання тих чи інших робіт, методи перевірки, а також приблизні математичні розрахунки: наприклад, розрахунки по визначенню максимально допустимих втрат при зберіганні продукції, правильність розподілу загально виробничих витрат та інше.
Зразок програми аудиту показано в таблиці 2.6.1
Таблиця 2.6.1. Програма аудиту
2.8. Стадії виробництва
Процес постачання (заготівлі)
Процес виробництва
Процес збуту
2.9. Класифікаційна система об'єктів аудиторської діяльності
РОЗДІЛ 3. РЕГУЛЮВАННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
3.1. Головна мета і принципи аудиту
До методологічних принципів можна віднести:
3.2. Аудиторська палата України, її повноваження