Аудит: організація і методика - Огійчук М.Ф. - 2.3. Одержання основної інформації про клієнта

Основну інформацію про клієнта можна поділити на:

o яка отримана до від'їзду на підприємство;

o яка отримана після приїзду в офіс клієнта.

До приїзду на підприємство аудитор (аудиторська фірма) приймає заяву на проведення аудиту.

У цей період необхідно провести збір загальної інформації:

o де знаходиться підприємство;

o склад управлінського персоналу;

o загально виробничий напрямок підприємства;

o вид аудиторських робіт;

o порядок оплати аудиторських робіт.

Після приїзду в офіс клієнта можна проводити збір загальної інформації та з обов'язків клієнта з питань права, оцінки суттєвості та аудиторського ризику. Також необхідно провести ознайомлення з системою бухгалтерського обліку та внутрішньогосподарського контролю.

Крім того необхідно:

o провести огляд підприємства і службових приміщень;

o розглянути політику компанії;

o вивчити взаємні господарські операції компанії і взаємопов'язаними з нею сторонами;

o оцінити потреби в спеціалістах;

o вивчити інформацію з юридичних обов'язків клієнта:

- свідоцтво про присвоєння статусу підприємства і статут;

- протоколи зборів (об'яву про дивіденди), санкціонування з придбання майна, затвердження інновацій, санкціонування довгострокових кредитів та ін.).

У цей період може розглядатися склад договорів (контрактів). Якщо у перший період ще до від'їзду на підприємство договір не був укладений, його укладають після приїзду в офіс клієнта.

2.4. Знання бізнесу в аудиторській діяльності. Визначення суті і змісту ділової активності клієнта

Одержання знань про бізнес під час проведення аудиторської перевірки фінансових звітів для аудитора є важливим аспектом, адже виникає необхідність розуміння виявлених подій та операцій, які суттєво впливають на фінансові звіти, перевірку або аудиторський висновок. При оцінці властивого ризику і ризику контролю, а також при визначенні характеру, розрахунку часу та обсягу аудиторських процедур виникає необхідність застосування аудитором відповідних знань.

Для проведення аудиторської перевірки рівень знань аудитора обмежується загальним знанням економіки, галузі дії суб'єкта господарювання і конкретними знаннями про діяльність підприємства. І це є набагато нижчим рівнем знань, якими володіє персонал підприємства.

Порядок і поступовість одержання знань є таким. Перш ніж розпочати виконувати завдання, аудитор повинен одержати попередні дані про галузь, форму власності, управлінський персонал і діяльність суб'єкта господарювання, який підлягає аудиту, і визначити, чи можна забезпечити адекватний рівень знань про бізнес під час проведення аудиту.

Після того, як аудитор приймає завдання до виконання, необхідно зібрати додаткову докладнішу інформацію. Необхідний обсяг знань аудитор отримує на початку виконання завдання, а вже потім, у процесі аудиторської перевірки ця інформація оцінюється, доповнюється і уточнюється.

Одержання необхідних знань про бізнес є безперервним і сукупним процесом збирання й оцінювання інформації та співвіднесення набутих знань з аудиторськими доказами та інформацією на всіх стадіях аудиторської перевірки. Незважаючи на те, що інформація зазвичай збирається на стадії планування, вона уточнюється і доповнюється на інших стадіях у процесі того, як аудитор та його асистенти одержують більше інформації про бізнес.

Під час повторення знань аудитор оновлює і переоцінює інформацію, що була одержана раніше, у тому числі, й інформацію з робочих документів за попередній рік. Аудитор повинен також виконати процедури, призначені для виявлення істотних змін, що відбулися після проведення останньої аудиторської перевірки.

Джерелами одержання відомостей про галузь і суб'єкт господарювання для аудитора можуть бути:

* попередній досвід роботи з цим суб'єктом господарювання в його галузі;

* спілкування з працівниками суб'єкта господарювання (директорами і провідними спеціалістами);

* спілкування з внутрішніми аудиторами, огляд звітів внутрішніх аудиторів;

* спілкування з іншими аудиторами, юристами та іншими консультантами, які надавали послуги цьому суб'єкту господарювання;

* спілкування з компетентними особами, які не працюють на цьому суб'єкті господарювання (галузеві економісти, представники регулювальних органів галузі, замовники, постачальники, конкуренти);

* публікації, що стосуються галузі (офіційна статистика, оглядові матеріали, статті, професійні журнали, звіти, підготовлені банками і дилерами, що мають справу з операціями з цінними паперами, фінансові газети);

* законодавство та нормативні акти, які суттєво впливають на діяльність суб'єкта господарювання;

o відвідування адміністративних будівель і виробничих приміщень суб'єкта господарювання;

o документи, підготовлені суб'єктом господарювання.

При встановленні результатів бізнесу необхідна компетентність аудитора. Професійне судження допомагає аудитору оцінювати ризики та виявляти проблеми, планувати і проводити аудиторську перевірку, ефективно і раціонально оцінювати аудиторські докази, забезпечувати краще обслуговування замовника.

Знання бізнесу аудитор використовує на всіх стадіях аудиторської перевірки. А саме, при:

o оцінці властивого ризику і ризику контролю;

o розгляді комерційних ризиків і дій управлінського персоналу у зв'язку з ним;

o розробці загального плану аудиту програми перевірки;

o визначенні рівня суттєвості і оцінці того, чи залишається відповідним обраний рівень суттєвості;

o оцінці аудиторських доказів для визначення їх відповідності і встановлення достовірності відповідних тверджень у фінансових звітах;

o оцінці пояснення управлінського персоналу і облікової оцінки;

o визначенні ділянок, які потребують особливого розгляду та спеціальних навичок аудитора;

o установленні пов'язаних сторін та господарських операцій з ними;

o виявленні суперечливої інформації (наприклад, суперечливі пояснення);

o виявленні незвичайних обставин (шахрайства, невідповідності законам і нормативним актам, несподіваного зв'язку операційних, статистичних даних з відображеними в обліку даними про фінансові результати);

o здійсненні запиту і оцінці обгрунтованості відповідей;

o аналізі відповідності облікової політики і інформації, яка розкривається у фінансових звітах.

Аудитор повинен забезпечити одержання асистентами, призначеними для проведення аудиторської перевірки, достатнього обсягу знань про бізнес, що дає їм змогу виконувати доручену роботу. Аудитор повинен також забезпечити розуміння ними необхідності бути готовими сприймати додаткову інформацію і повідомляти цю інформацію аудитору та іншим асистентам.

Для ефективного використання знань про бізнес аудитор повинен з'ясувати, як бізнес впливає на фінансові звіти в цілому і чи відповідають твердження у фінансових звітах знанням аудитора про цей бізнес.

Існує багато питань щодо бізнесу, які слід розглянути. Цей перелік охоплює широке коло питань, які застосовуються в багатьох аудиторських завданнях. Розглянемо деякі з них:

o загальні економічні фактори;

o галузеві питання, пов'язані з умовами, що впливають на бізнес замовника;

o питання, пов'язані з досліджуваним суб'єктом господарювання;

o управління і структура власності;

o діяльність суб'єктів;

o продукція, ринки, постачальники, витрати, виробнича діяльність;

o характер господарської діяльності (виробництво, оптова торгівля, фінансові послуги, імпорт, експорт);

o місце розташування виробничих приміщень, складів, офісів;

o працівники;

o продукція (послуги) і ринки;

o важливі постачальники товарів і послуг; товарно-матеріальні запаси;

o франшизи, ліцензії, патенти;

o важливі статті витрат;

o дослідження і розробки;

o активи, зобов'язання та операції в іноземній валюті за грошовими одиницями;

o фінансові показники-фактори, що стосуються фінансового стану і прибутковості суб'єкта господарювання;

o умови, відповідно до яких складається звітність - зовнішні фактори, які впливають на управлінський персонал у процесі підготовки фінансових звітів;

o законодавство.

При вивченні суті і змісту ділової активності, клієнти, крім знання бізнесу, оцінюють:

o систему бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю;

o величину можливого ризику і суттєвості;

o порядок упровадження нових технологій виробництва;

o порядок ведення ділової документації;

o порядок ефективності роботи структури управління.

2.4. Знання бізнесу в аудиторській діяльності. Визначення суті і змісту ділової активності клієнта
2.5. Загальний план аудиторської роботи за напрямками
2.6. Складання програми аудиту
2.7. Суттєвість в аудиті
2.8. Стадії виробництва
Процес постачання (заготівлі)
Процес виробництва
Процес збуту
2.9. Класифікаційна система об'єктів аудиторської діяльності
РОЗДІЛ 3. РЕГУЛЮВАННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru