Аудит: організація і методика - Огійчук М.Ф. - РОЗДІЛ 3. РЕГУЛЮВАННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

3.1. Головна мета і принципи аудиту

В прийнятих стандартах аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів в якості національних стандартів аудиту (Витяг з протоколу засідання аудиторської палати України № 122 від 18.04.2003 р.) вказано, що мета аудиторської перевірки фінансових звітів полягає в наданні аудиторові можливості висловити свою думку стосовно того, чи відповідають підготовлені фінансові звіти в усіх суттєвих аспектах концептуальній основі фінансової звітності.

Для висвітлення аудиторської думки використовуються формування: "справедливо і достовірно відображає" або "відображає достовірно в усіх важливих аспектах".

У більш детальному розгляді у мету аудиторської перевірки можна включити більш детальний перелік процедур, в результаті проведення яких аудитор формує накопичення інформації для складання аудиторського висновку.

Тобто сюди можна включити формування матеріалу до перевірки:

o оцінку бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю;

o оцінку системи управління і організації підприємства;

o оцінку функціонування господарських засобів;

o законність приналежних активів і пасивів;

o правильне проведення господарських операцій;

o правильність вибору облікової політики підприємства;

o правильне застосування законодавчих та нормативних актів;

o стан бізнесу підприємства-клієнта.

До загальних принципів, які регулюють аудит відносять методологічні принципи та норми професійної етики.

До методологічних принципів можна віднести:

процес складання плану;

o процес зіставлення програм;

o використання окремих методів при перевірці;

o розробку математичних розрахунків;

o оцінку окремих виробничих процесів;

o використання робіт інших аудиторів;

o складання договору на проведення аудиту.

Принципи професійної етики, якими керується аудитор викладені у "Кодексі етики професійних бухгалтерів". Вони розроблені Міжнародною Федерацією бухгалтерів.

3.2. Аудиторська палата України, її повноваження

Порядок створення аудиторської палати України, її дільниць і повноваження визначені Законом України "Про аудиторську діяльність".

Аудиторська палата формується на паритетних засадах шляхом делегування до її складу аудиторів та представників державних органів.

Загальна кількість членів Аудиторської палати України становить двадцять осіб. Від державних органів делегують (колегією державних органів) по одному представнику Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Міністерство економіки України, Державна податкова адміністрація України, Національний банк України, Державний комітет статистики України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, Рахункова палата та Головне контрольно-ревізійне управління України.

Крім того, до складу Аудиторської палати від аудиторів делегуються (з'їздом аудиторів України) десять осіб, безперервний стаж аудиторської діяльності яких не менше 5 років, представники фахових навчальних закладів та наукових організацій.

До структури аудиторської палати України, крім спостережної ради, відносять:

o Комісію з стандартів та практики аудиту;

o Комісію з сертифікації та освіти аудиторів;

o Комісію з контролю якості;

o Комісію з питань зв'язків з громадськістю;

o Секретаріат;

o Голову Аудиторської палати України.

В діяльність Аудиторської палати України включають:

- прийом рішень на засіданнях приймаються більшістю голосів за наявності більш як половини голосів;

- створення на території України регіональних відділень, повноваження яких визначаються Аудиторською палатою України. Термін повноважень члена Аудиторської палати України становить п'ять років. Одна і та ж особа не може бути делегована до Аудиторської палати України більше двох термінів підряд;

- виконання своїх обов'язків на громадських засадах;

- включення в джерела фінансування: плату за проведення сертифікації; плату за включення до Реєстру; добровільні внески, що надходять від професійних організацій аудиторів України; інші джерела, які незаборонені законодавством;

- створення комісії із числа її членів. Комісії створюються для виконання своїх функцій, до яких можуть залучатись експерти, які не є членами Аудиторської палати України;

- ведення поточних справ. Цю роботу виконує Секретаріат, який очолює завідуючий. Він несе персональну відповідальність за ефективне використання майна та коштів Аудиторської палати України і створення належних умов для виконання функціональних обов'язків її членами.

Голова Аудиторської палати України виконує свої повноваження на професійній основі. Він обирається з числа її членів на термін здійснення своїх повноважень членами Аудиторської палати України більшістю голосів від загальної кількості членів Аудиторської палати України.

До повноважень Аудиторської палати України відносять:

o здійснення сертифікації осіб, які мають намір займатися аудиторською діяльністю;

o затвердження стандартів аудиту;

o затвердження програми підготовки аудиторів;

o ведення Реєстру;

o здійснення контролю за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог до цього закону, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів;

o здійснення заходів із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг;

o регулювання взаємовідносин між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосування до них стягнення;

o здійснення інших повноважень, передбачених Законом України "Про аудиторську діяльність" та статутом Аудиторської палати України;

o отримувати від аудиторських фірм та аудиторів звіти про виконання ними роботи, здійснювати їх аналіз та подавати до Кабінету Міністрів України узагальнену інформацію про стан аудиторської діяльності в Україні.