Аудит: організація і методика - Огійчук М.Ф. - 2.9. Класифікаційна система об'єктів аудиторської діяльності

У циклі розширеного відтворення розрізняють три стадії:

o заготівля (постачання);

o виробництво;

o збут (реалізація).

Ці три процеси тісно пов'язані між собою, вони створюють безперервний кругообіг господарських засобів.

Процес постачання (заготівлі)

Відносять до початкового процесу кругообігу господарських заходів, коли здійснюється обмін грошей на товар, шляхом придбання у постачальників предметів праці та інших засобів, необхідних для виробництва продукції.

Об'єктами перевірки процесу заготівлі є придбання матеріальних цінностей та інших засобів, дані з визначення собівартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, процес розрахунків з постачальниками.

Процес виробництва

Є основною фазою кругообігу господарських засобів. На цьому етапі проходить створення матеріальних благ, а також використання заготівельних цінностей. Предмети праці зношуються за один цикл, засоби праці використовуються протягом кількох років і переносять свою вартість на створену продукцію у формі зносу.

Вартість знов створеного продукту, який називають національним доходом, помітно відрізняється від вартості окремих видів сировини, як правило, виявляється вищою, оскільки включає в собівартість не тільки сировину і матеріали, а й заробітну плату та інші витрати. Об'єктами контролю в такому випадку будуть витрати на виробництво продукції, які визначають ЇЇ собівартість, кількість виготовленої продукції, її якість.

Процес збуту

У процесі збуту проходить передача готової продукції покупцям. Тобто проходить процес купівлі-продажу на основі складених договорів. Договір є основним діючим документом у цьому періоді діяльності. Ним визначені терміни постачання, обсяг продукції, якість. На основі цього покупець отримує товар, продавці отримують за поставлену продукцію гроші. Так склалися відносини в ринкових умовах, що вартість поставленого товару вища собівартості готової продукції. Цим забезпечується рентабельність виробництва функціонуючих ланок.

Об'єктами аудиторського контролю при цьому процесі виступають: обсяг реалізованої продукції, її якість, витрати щодо реалізації, отриманий фінансовий результат (прибуток, збиток). Крім того, об'єктами контролю є розрахунки з покупцями за реалізовану продукцію, розрахунки з бюджетом за нарахованими податками до бюджету, розрахунки за нестачу продукції і претензії.

Таким чином, кругообіг господарських засобів полягає в тому, що спочатку як платіжні засоби виступають грошові засоби, які обмінюються на товар. Товар знаходиться в процесі виробництва і перетворюється в готову продукцію, яка в останньому процесі знову обмінюється на гроші. Об'єкти аудиторського контролю при цьому також будуть мати видозмінений характер і можуть підлягати всеохоплюючій перевірці тільки у комплексі.

2.9. Класифікаційна система об'єктів аудиторської діяльності

Система об'єктів аудиторської діяльності в організаційному ланцюзі контролю тісно пов'язана з предметом дослідження. Оскільки предметом є сам процес господарської діяльності, то об'єкт має більш різностороннє забарвлення, може мати різну форму. Так, на стадії заготівлі можна виділити такі основні об'єкти:

o об'єкти організаційного процесу;

o об'єкти облікового процесу;

o матеріальні об'єкти.

До об'єктів організаційного процесу відносять: ставлення робітників до своїх обов'язків, своєчасність постачання цінностей, якість вантажів, що надходять, достатність і відповідність вимогам постачання.

В обліковому процесі об'єктами виступають:

- необоротні активи: основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, знос необоротних активів;

- запаси: виробничі запаси, тварини на вирощуванні та відгодівлі, малоцінні та швидкозношувані предмети, напівфабрикати, готова продукція, продукція сільськогосподарського виробництва, товари; грошові кошти, розрахунки та інші активи.

На стадії виробництва головними об'єктами перевірки є також:

o об'єкти організаційного процесу;

o матеріальні об'єкти;

o об'єкти облікового процесу.

До облікового процесу відносять наступні об'єкти:

o витрати за елементами: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, порядок нарахування амортизації і облік інших операційних витрат, порядок обліку інших витрат;

o витрати діяльності: собівартість реалізації, загальновиробничі витрати, адміністративні витрати, витрати на збут, інші витрати операційної діяльності, фінансові витрати, витрати від участі в капіталі, інші витрати, облікові об'єкти податків на прибуток, надзвичайні витрати.

У процесі збуту також виділяють такі об'єкти:

o організаційні;

o маркетингові;

o матеріальні;

o облікові.

До організаційних об'єктів відносять процес організації збутової, у тому числі маркетингової діяльності, ставлення робітників до своїх обов'язків, вирішення маркетингових питань і т. ін. Матеріальні об'єкти - продукція збуту. Більшу частину процесу займають облікові об'єкти, до них відносять: грошові засоби, розрахунки та інші активи; доходи і результати діяльності; витрати діяльності.

Об'єкти діяльності деякою мірою відповідають об'єктам аудиторського контролю. Але система об'єктів аудиторського контролю більш об'ємна. Тобто до об'єктів контролю відносять ті процеси і результати, які можуть бути не включені до об'єктів діяльності. Наприклад, об'єкти стану діяльності підприємства - звітність або окремі дані результату аналізу.

Для їх дослідження об'єктів, якщо окремі з них складаються з низки елементів, застосовують дедуктивний метод дослідження. Наприклад, під час перевірки такого об'єкта як "касова дисципліна" його можна розкласти на: цільове використання грошових засобів, дотримання залишку ліміту в касі, своєчасне оприбуткування грошей у касу, своєчасне повернення грошових засобів на поточний рахунок у банку і т. ін.

Об'єкти діяльності аудиту визначені Законом України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 року № 3125-12 зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 14 березня 1995 року № 81/95-ВР від 20 лютого 1996 року № 54/96-ВР.

Об'єктами аудиту згідно з даним Законом є:

o дані бухгалтерського обліку;

o показники фінансової звітності;

o інша інформація фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Це лише окремі параметри і складові діяльності різних підприємств. Виробничі підприємства мають свій визначений перелік циклів діяльності, тобто кругообіг господарських коштів. Однак такий обсяг дослідження не дає конкретних відповідей для складання звітності під час проведення перевірок. Потрібні більш предметні підходи щодо вивчення цілеспрямованих аспектів в діяльності підприємства, тобто при різних виробничих напрямках підприємств будуть поставлені різні цілі проведення аудиту.

Зазвичай об'єкти аудиту визначаються при плануванні аудиторських перевірок. При цьому аудитор повинен розробляти і документально оформляти загальний план аудиторської перевірки з окресленням обсягів роботи, а в подальшому, і обсягів аудиту.

Аудитор має визначити загальні економічні фактори і умови в галузях, які вносять на рівень ведення бізнесу, дати характеристику суб'єктів господарювання, з'ясувати фінансові результати підприємства і зміни стосовно даних попередньої перевірки.

Детальні вимоги до аудитора щодо масштабів перевірки викладені в Міжнародному стандарті аудиту №310 "Знання бізнесу". Під час проведення аудиторської перевірки фінансових звітів, аудитор повинен знати про стан бізнесу, дії і операції, які впливають на результати господарської діяльності підприємства.

У знання про бізнес входить широке коло запитань, які ставить аудитор перед перевіркою. Це загальні економічні об'єкти:

o загальний рівень економічної діяльності;

o наявність джерел фінансування;

o рівень інфляції;

o політика уряду, грошова, фіскальна і т. ін.

Дуже важливо, щоб перелік об'єктів перевірки залежав від галузі, як важливого фактора, що впливає на бізнес, тому вивчаються питання: ринок і конкуренція, циклічний чи сезонний характер діяльності, зміни в технології виробництва, обсяги діяльності підприємства, нормативно-правова база, забезпеченість електроенергією, методи фінансування і т. ін.

Подробиці аналізу наявності коштів виробництва ще не вирішують усіх завдань, пов'язаних з процесом виробництва і його результатами. У зв'язку з цим тут велику роль відіграють управлінські функції. Усе слід розглядати в комплексі:

o порядок управління і власну правову форму;

o зв'язок власників з іншими сторонами;

o структуру капіталу;

o структуру управління;

o стратегічний план управлінського персоналу;

o джерела і методи фінансування;

o ділову репутацію ради директорів;

o плинність кадрів;

o укомплектованість фінансових кадрів і підрозділів бухгалтерії;

o порядок стимулювання або преміювання;

o стан управління інформаційної системи;

o стан внутрішнього аудиту.

Особливу увагу звертають на діяльність суб'єкта. Сюди можна віднести вивчення:

o характеру господарської діяльності (процесу виробництва, встановлення цін, організації торгівлі, обміну фінансовими послугами організації, імпорту і експорту);

o місця розташування приміщень, складів, офісів;

o забезпеченості і потреби в робочій силі;

o рівня заробітної плати;

o пенсійного зобов'язання;

o наявності конкретних умов оплати;

o дотримання норми доходу;

o наявності конкурентів, цінової політики, гарантій;

o маркетингової стратегії;

o наявності постачальників і стабільності постачання;

o наявності товарно-матеріальних запасів і їх достатності для виконання виробничого процесу;

o статей затрат і рівня собівартості продукції;

o структури активів і їх впливу на загальну діяльність підприємства.

До об'єктів діяльності аудиту також відносять фінансові показники-чинники, які розкривають фінансовий стан і дохідність суб'єктів господарювання, а також умови, у яких зіставляється звітність.

Особливо треба розглянути зовнішні фактори, які впливають на управління в процесі підготовки фінансових звітів. Під час проведення аудиту необхідно використовувати законодавство як основний гарант при вирішенні завдань.