Історія економічних вчень - Тарасевич В.М. - Саймон Кузнець (1901-1985)

Професор Чиказького, Північно-західного університетів та університету Говарда, засновник "Журналу економіки та права", співзасновник товариства Монт-Пелерин

Основні твори - "Проблема безробіття" (1931), "Захист, контроль та інфляція" (1952), "Паритет економіки ринкових місць" (1964)

Директор походить з Волинської області, але більшу частину життя прожив у США. Будучи активним прихильником ідеології лібералізму та вільної ринкової економіки, особливу увагу вчений зосередив на дослідженні зв'язків між специфікою правил економічної ігри, встановлених державою, та економічним розвитком. Його твори, присвячені проблемам державного регулювання, аналізу причин та наслідків реалізації антимонопольної політики справили, за словами самих науковців, чималий вплив на розробки Р. Коуза, М. Фрідмена, Г. Саймона, Дж. Стіглера, Е. Хансена.

Важливим внеском вченого в економічну науку стали його розробки в області теорії обміну ідей. Вільний ринок ідей, стверджував Директор, є набагато важливішим за вільний ринок матеріальних благ, оскільки суспільство розвивається "через торгівлю ідеями, а не продуктами". Вчений застерігав від втручання у цю сферу держави, аргументовано доводячи необхідність відокремлення урядових та економічних проблем. Найбільшу небезпеку подальшому економічному розвитку дослідник вбачав у посиленні держави у ролі головного роботодавця, або як органу, що визначатиме умови працевлаштування .

Саймон Кузнець (1901-1985)

Професор Гарвардського та Пенсільванського університетів, співробітник Національного бюро економічних досліджень, лауреат Нобелівської премії з економіки (1971 р.)

Основні твори - "Столітня динаміка виробництва і цін" (1930), "Національний продукт з 1869 р." (1946), "Сучасне економічне зростання" (1966), "Економічне зростання націй" (1971), "Зростання і структурні зміни" (1979)

Кузнець є вихідцем з Харкова, але значну частину життя мешкав у США. Ґрунтовне дослідження вченим динаміки споживчих видатків американських домогосподарств у довгостроковому періоді дозволило йому піддати сумніву чинність психологічного закону Дж. М. Кейнса. Виявилось, що психологічний закон знаходить беззаперечне підтвердження на базі статистичних даних за короткостроковий період. Проте припущення Дж. М. Кейнса щодо падіння середньої схильності до споживання при зростанні доходу, відповідно до емпіричних досліджень Кузнеця на прикладі США в тривалому періоді (1870-1940-х рр.) не підтверджувалось. У довгостроковому періоді спостерігалась константність показників як граничної, так й середньої схильності до споживання. Саме на базі цих розробок вченого в подальшому з'явилась спроби розв'язати парадокс "перманентної стагнації", здійсненні І. Фішером (гіпотеза міжчасового вибору), Ф. Модильяні (гіпотеза життєвого циклу), М. Фрідменом (гіпотеза постійного доходу) та Р. Холлом (гіпотеза випадкового блукання).

Крива Кузнеця.

Вчений першим на базі емпіричного аналізу визначив існування залежності між економічним зростанням та нерівністю у розподілі доходів. В умовах традиційної економіки, на думку Кузнеця, диференціація у розподілі доходів є незначною. Переважна більшість населення займається сільськогосподарською працею, виконує майже ідентичні рутинні трудові операції, має, відповідно, майже однакові доходи та задовольняє мало відмінні потреби. Промисловий переворот та індустріалізація призводять до зростання рівня урбанізації. Робітники, що мігрували у міста, займаються більш продуктивною працею, а їх доходи починають значно випереджати доходи робітників, що залишаються надалі працювати у сільському господарстві. Проте поступове зростання питомої ваги міських жителів та зменшення частки робітників, зайнятих у аграрному виробництві, сприятимуть вирівнюванню доходів, оскільки брак сільськогосподарських робітників обумовлюватиме зростання їх зарплат. Побудована на базі даної гіпотези крива отримала назву кривої Кузнеця та представляє собою перевернуту літеру и. Протягом довгого часу ця гіпотеза добре узгоджувалась з емпіричними даними, проте в умовах глобалізації та посилення ролі креативної праці вона втрачає актуальність, оскільки рівень диференціації доходів знов почав демонструвати висхідну динаміку.

Теорія циклічності.

Емпіричні дослідження Кузнецем коливань обсягу національного доходу дозволили йому першим зафіксувати існування будівельних циклів - тривалістю 15-20 рр. Пояснюючи їх причини, вчений звернув увагу на особливості демографічної динаміки. На його думку саме протягом такого періоду відбувається зміна поколінь населення. Нова генерація має вже дещо відмінне від попередньої розуміння щодо необхідного набору функціональних атрибутів житла, а, отже, видозміненні потреби обумовлюють появу нових вимог до житла та широкомасштабне будівництво. Ці цикли, названі ним "довгим коливаннями", в сучасній науці отримали назву циклів Кузнеця.

Економічна динаміка.

Ґрунтовне дослідження Кузнецем особливостей економічної динаміки у розвинутих країнах та країнах з традиційною економікою привело його до висновку щодо існування феномену "сучасного типу економічного зростання", притаманного лише країнам з капіталістичною економікою та перманентними технологічними вдосконаленнями. Відповідно до розробок Кузнеця "сучасні темпи зростання були досягнуті внаслідок промислової революції, що відбулась в Англії між 1780 і 1820 рр., у США - між 1810-1860 рр. і в Німеччині - між 1820 і 1870 рр."23. Саме з цього часу низці країн став притаманним, за визначенням С. Кузнеця, "сучасний тип економічного зростання" , ознаками якого є: 1) високі темпи зростання подушного обсягу випуску; 2) збільшення продуктивності праці, темпи зростання якої багатократно перевищують показники минулого; 3) прискорена структурна трансформація економіки із швидким скороченням питомої ваги аграрного виробництва на користь промислового з наступним відбуттям терціарної революції; 4) стрімка соціальна модернізація, секуляризація та урбанізація; 5) нові комунікаційні технології надають можливість економічно провідним країнам розповсюдити та посилити свій вплив на весь світ, тим самим сприяючи його єднанню та розвитку за уніфікаційно-орієнтованою траєкторією; 6) швидке економічне зростання притаманне лише окремій когорті країн, в більшості ж країн рівень виробництва "не досягає мінімального рівня, можливого при сучасних технологіях". Імпульсом такого зростання стає, на думку вченого, науково-технічний прогрес.