Історія економічних вчень - Тарасевич В.М. - Роза Фрідмен (1910-2009)

Професор Чиказького університету, співробітник Національного бюро економічних досліджень

Основні твори - "Капіталізм і свобода" (1962) - у співавторстві з М. Фрідменом, "Бідність: визначення та перспективи" (1965), "Свобода вибору: наша позиція" (1980) - у співавторстві з М. Фрідменом, "Тиранія статус-кво" (1984) - у співавторстві з М. Фрідменом

Фрідмен походить з Волинської області, але більшу частину життя провела в США. Вона була радикальним прибічником принципів вільного ринку, в кожній з своїх праць підкреслюючи важливість особистої відповідальності економічного суб'єкта за прийняті рішення.

Лейтмотивом майже усіх праць вченої є дослідження співвідношення ринку та держави, ролі, яку має "відігравати уряд у вільному суспільстві". Вона доводить, що не існує жодного суспільства, яке б досягло процвітання та свободи, в якому б добровільний обмін не був домінуючим принципом організації.

Сучасні проблеми економічно розвинутих країн, на її думку, полягають саме у встановленні обмежень, демонтажу вільного ринку. Важливою частиною економічної свободи, зазначає Фрідмен, є "свобода використовувати ресурси, що знаходяться у нас в розпорядженні, відповідно до наших цінностей, тобто вільно займатись будь-яким видом діяльності чи підприємництвом, придбавати та продавати товари, якщо ми це робимо на добровільній основі та не застосовуємо примусу щодо інших".

Ліцензійні обмеження щодо вибору роботи та її тривалості, заборони щодо вільного відкриття будь-якого бізнесу, штучні перешкоди щодо напрямів, термінів та форм інвестування, що створюються державою, відсікають від ринку численні групи економічних акторів, погіршують як їх добробут, так й довгострокові перспективи розвитку національної економіки, стаючи бар'єром на шляху зростання рівня її конкурентоспроможності. В цьому ракурсі Фрідмен розкриває та показує негативи ефекту "дверей, що обертаються". Успіх у бізнесі, зазначає вона, "все більше залежить ... від здатності впливати на законотворців і бюрократів... "відбуття строку" в ролі державного службовця ... перетворилось в своєрідне стажування перед успішною кар'єрою у бізнесі" .

Обмеження повноважень уряду необхідне, але спроби його досягти на індивідуальній основі, стверджує Фрідмен, заздалегідь приречені на фіаско. Науковець вбачає єдину можливість їх реалізувати на засадах пакетних угод, що визначать "загальні правила, що уряд може робити".

Богдан Гаврилишин (народився у 1926 р.)

Ректор Міжнародного інституту менеджменту МІМ-Женева, іноземний член НАН України, академік Міжнародної академії менеджменту і Світової академії мистецтва та науки, дійсний член Римського клубу

Основні твори - "Навчання керівних кадрів - Методичні аспекти" (1977), "До ефективних суспільств. Дороговкази в майбутнє" (1980), "Залишаюсь українцем" (2011)

Гаврилишин є вихідцем з Тернопільської області, проте значну частину життя провів за кордоном, викладаючи у вищих навчальних закладах Канади та Швейцарії. Після проголошення незалежності України науковець плідно працює як на батьківщині, так й за її межами.

Гаврилишин - один з найбільш знаних у світі фахівців з менеджменту. Численні праці науковця присвячені проблемам ефективної організації економічної освіти, побудові ефективного суспільства, економічним аспектам державотворчого процесу.

Кропіткий аналіз проблем сучасного виробничого менеджменту, визначення "вузьких місць" та розробка пропозицій і рекомендацій щодо їх ліквідації спираються на багаторічний досвід практичної діяльності автора у цій сфері. Тож розгляд кожного питання, кожної "білої плями" у наукових працях Гаврилишина знаходить не лише глибоке теоретичне обґрунтування на базі застосування, за його словами, описового і аналітичного способів31, але й позначений численними аргументами прикладного характеру.

Теоретична та методологічна інноваційність, широке застосування міждисциплінарного підходу є виразною ознакою досліджень науковця. Зокрема, саме Гаврилишин запропонував розширити коло досліджень ефективності управління підприємством, шляхів вдосконалення креативного менеджменту за допомогою таких незвичних для економістів та менеджерів допоміжних методів, як "біологічний аналіз, біоніка та креативність груп, синектика"32. В цьому ракурсі надзвичайно плідним виявився доробок вченого щодо методики оцінки ефективності роботи менеджерів , який приніс автору світове визнання.

У фундаментальній праці "До ефективних суспільств. Дороговкази в майбутнє" Гаврилишин здійснює ґрунтовний аналіз, "яким чином можна поєднати багатство культурних спадщин для того, щоб світ став життєздатним і ефективним" . Одним з перших він звертає особливу увагу на роль та місце громадянського суспільства у забезпеченні сучасного економічного розвитку окремих країн та людського суспільства .

Важливим надбанням світової науки стали дослідження вченого, присвячені розкриттю передумов стійкого економічного розвитку, визначенню його інституціональних підґрунть .

Значну увагу науковець приділяє проблемам національної економіки незалежної України, специфіці процесів її ринкової трансформації та перспективам подальшого розвитку. Так, досліджуючи особливості відновлювального економічного зростання у вітчизняних умовах, Гаврилишин аргументовано доводить нагальну необхідність збільшення темпів зростання ВВП до 8-10 % щорічно. При цьому передумовами досягнення такої мети, на його думку, є забезпечення "пришвидшення інноваційного процесу", "поліпшення інвестиційного клімату, спрощення процедур, зменшення хабарництва...", "підвищення якості науки, освіти й охорони здоров'я".

Дороговказами до ефективного майбутнього України в економічній площині, вважає вчений, є "конкурентоспроможність на внутрішніх та зовнішніх ринках, наукоємна, а не енерго- та ресурсомістка структура економіки, вільний ринок, високий темп інновацій, професійне управління підприємствами.. ."

Григорій Манків (народився у 1958р.)

Професор Гарвардського університету та Массачусетського технологічного інституту, співробітник Національного бюро економічних досліджень

Основні твори - "Макроекономіка" (1992), "Принципи економіки" (1998), "Американська монетарна політика протягом 1990-х рр." (2001), "Дослідження оптимальної стабілізаційної політики" (2011) - у співавторстві з М. Вайнцірлем

Манків походить з родини українських емігрантів і все життя працює в США. Є автором численних економіко-математичних праць. Зокрема, займається дослідженням проблем впливу недосконалої інформації на формування сукупної пропозиції, доводить девіантний характер її дії на визначення виробничих планів та сприяння зростанню витрат продуцентів, розкриває механізм формування відхилень у попиті та пропозиції, як результату частковості інформації.

Проведені Манківим теоретичні дослідження рівня безробіття, що не супроводжується зростанням інфляції, (ІЧЛІІШ) показали, з одного боку, його гістерезисний характер, а, з іншого, виявили економетричні ускладнення при його аналізі. Зокрема, базове рівняння залежності інфляції та безробіття "недостатньо відображають кореляцію шоків пропозиції ... з безробіттям". "Зростання продуктивності", твердить Манків, може мати наслідком зменшення й інфляції, і безробіття".

Відповідно виникають суттєві проблеми щодо проведення ефективної державної політики по боротьбі з безробіттям та інфляцією.

Манків першим застосовує гіпотезу Р. Холла стосовно споживання товарів довгострокового користування43. На основі економіко-математичної моделі та емпіричних досліджень він доводить відсутність відмінностей між динамікою споживчих видатків на товари тривалого користування та динамікою видатків на придбання товарів короткострокового користування та послуг44.

Численні дослідження Манківа присвячені актуальним питанням державного регулювання, зокрема, проблемам оптимізації стабілізаційної політики , особливостям проведення монетарної та фіскальної політики47. На основі ґрунтовних економіко-математичних моделей та широкого застосування емпіричних даних вчений доводить необхідність обмеженого втручання держави в економічну діяльність.

Надзвичайну популярність Манківу принесли його класичні підручники: "Мікроекономіка", "Макроекономіка" та "Принципи економіко" що витримали неодноразові перевидання та перекладені на багато мов.