Історія економічних вчень - Тарасевич В.М. - Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

Практика перехідної економіки перших років незалежності України показала, що інституціональні перетворення нерідко запізнювались у порівнянні з об'єктивним ходом трансформаційних процесів. Певні негативні соціальні наслідки ринкових реформ в значній мірі були пов'язані з недосконалістю економіко-правової бази господарювання. Проблематика інституціональних перетворень зайняла центральне місце в дослідженнях вчених-економістів О. Бородіної, B. Бородюка, Б. Буркинського, В. Гейця, В. Голікова, А. Гриценка, Б. Данилишина, М. Зеєрякова, В. Мамутова, В. Новицького, Ю. Пахомова, В. Савчука та інших.

Ю. Пахомов розробив фундаментальну теорію еволюції інституціонального середовища сучасних перехідних суспільств. Актуальним проблемам інституційної архітектоніки національної економіки присвячені наукові праці А. Гриценка. Інституційна структура аграрної економіки досліджується О. Бородіною.

Значний внесок в розробку економіко-правових засад господарювання належить В. Мамутову, який обґрунтував фундаментальні положення господарського права, здійснив систематизацію і кодифікацію господарського законодавства, запропонував заходи щодо узгодження господарського права Європейського Союзу та України, що в цілому сприяло укріпленню законодавчих основ розвитку національної економіки.

Зважаючи на провідну роль корпоративного сектору у сучасній економіці, В. Голіков обґрунтував заходи економічної політики щодо організаційно-правових перетворень у корпоративному секторі.

Інституційним аспектам міжнародних економічних зв'язків присвячено ряд праць Б. Буркинського та В. Новицького. Зокрема, Б. Буркинському належить вагомий внесок в розробку економіко-правових засад створення та функціонування спеціальних економічних зон, а також становлення інституційних засад сучасної національної морської політики України, розвитку її торговельного судноплавства.

На основі результатів досліджень українських вчених були розроблені і прийняті важливі державні документи щодо інституційних перетворень в економіці, зокрема, "Стратегія економічного та соціального розвитку України на 2004-2015 рр.", "Господарський кодекс України", Державна науково-технічна програма "Економічні проблеми розбудови державності України", "Концепція формування підприємництва", "Концепція Державної морської політики України" та інші.

Інноваційна економіка та структурні перетворення

Здатність національної економіки до розробки та впровадження піонерних інновацій є ключовою умовою її конкурентоздатності й приналежності до авангардного технологічного ядра світової економіки на відміну від відстаючої периферії. Надання економіці України інноваційного характеру, обґрунтування необхідних для цього структурних перетворень і заходів економічної політики - ці проблеми є пріоритетними в українській економічній науці. їх вирішенню присвячені дослідження О. Алимова, О. Амоші, Л. Безчасного, В. Гейця, М. Герасимчука, О. Ємельянова, М. Звєрякова, І. Лукінова, О. Онищенка, М. Паламарчука, М. Чумаченка, Л. Шинкарук, С. Ямпольського та інших вчених.

Наукові новації В. Гейця пов'язані з розробкою змісту та механізмів забезпечення інноваційної моделі розвитку економіки України, концептуалізацією стратегічних пріоритетів політики держави у цій сфері, формуванням засад економіки та організації високих технологій. На ефективності та безпечності економічного та структурно-інноваційного розвитку акцентує увагу в своїх дослідженнях О. Білорус Пошуку шляхів інтенсифікації інноваційних та інвестиційних процесів присвячені наукові дослідження О. Амоші. Проблеми науково-технічного прогресу, його економіка, зокрема, економічні аспекти автоматизації виробництва аналізуються у наукових працях М. Чумаченка та М. Герасимчука. В контексті наукової організації праці розглядається створення та удосконалення автоматизованих систем управління О. Алимовим. Місце інноваційної політики в стратегії забезпечення конкурентоспроможності національної економіки та пріоритети інноваційної стратегії українських реформ розглянуто в роботах О. Власюка.

Особлива роль в інноваційному розвитку належить промисловості, зокрема, машинобудуванню. Технологічним інноваціям у машинобудуванні та економічним чинникам їх впровадження присвячені дослідження С. Ямпольського. В контексті структурних перетворень в економіці важливе значення мають розробки О. Онищенка та М. Паламарчука щодо агропромислового комплексоутворення та формування аграрних і аграрно-промислових виробничо-господарських систем.

Широкий діапазон досліджень проблем інноваційної економіки притаманний науковим працям Б. Буркинського. Зокрема, в них аналізуються реструктуризація господарських комплексів Причорноморського регіону України, формування національних транспортно-технологічних систем, ефективне функціонування товарних ринків з позицій державних (суспільних) інтересів, визначення пріоритетів регіональної інноваційно-інвестиційної політики. Ефективність капітальних вкладень і капітального будівництва досліджується О. Ємельяновим. Інноваційні процеси у сфері вищої освіти висвітлено у наукових працях М. Звєрякова.