Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П.П. - 3. Яку роль золоту відводили автори трактату "Гуань-Цзи"?

Стародавній Єгипет: "Повчання гераклеопольського царя своєму синові" (XII ст. до н. е.); "Повчання Ахтоя своєму синові Піопі" (XX ст. до н. е.); "Речення Іпусера" (XVIII ст. до н. е.).

Вавилонія: "Кодекс Хаммурапі" (XVIII ст. до н. е.). Стародавня Індія: "Закони Ману", "Артхашастра". Стародавній Китай: "Бесіди і роздуми", "Дао де цзин", "Гуань-Цзи".

2. На основі існування якої власності мало примножуватися багатство країни за вченням Конфуція?

Конфуцій вважав природно виправданим існування різних форм власності: великої спільноти (колективної власності селянських общин), особистого володіння родової аристократії і неродовитих рабовласників. Пов'язуючи всі наявні суперечності в імперії з особистою власністю, він все ж надає їй перевагу.

3. Яку роль золоту відводили автори трактату "Гуань-Цзи"?

Золото і перли не розглядаються в трактаті як виключне багатство; такими визнаються передусім матеріальні блага. При цьому, з одного боку, золоту відводиться роль таких грошей, що забезпечують обмін, від золота все ж "вигоди в одних" буває "більше, ніж у інших", а з іншого - золото оголошується товаром, якщо ним вимірюються ресурси держави.

4. Яким чином автор трактату "Артхашастра" рекомендує регламентувати присвоєння торговельного прибутку купцями і торговцями?

Щоб обґрунтувати регламентоване присвоєння прибутку покупцями, торговцями, Каутілья виходить з того, що оскільки ціна товару на ринку складається не тільки з витрат на виробництво, а й з торговельних витрат, то спочатку слід установити частку прибутку торговця в ціні товару в розмірі 5 % ціни на місцеві товари і 10 % - на привізні.

5. Які особливості формування економічних поглядів античного світу?

Економічна думка античного світу розвивалась насамперед у Греції, а також у Римі, де вона набула певних особливостей. Мислителі Стародавньої Греції зробили значний внесок у дослідження закономірностей розвитку античного способу виробництва, у розробку основ натурального господарства, елементів товарно-грошових відносин. Вони не лише давали рекомендації щодо раціонального ведення господарства, а й намагались теоретично осмислити економічні процеси, що відбувалися в ту епоху.

Економічною основою античного способу виробництва, який існував у формі полісного господарства, була общинна, а потім і приватна власність на землю, праця вільних селян і ремісників із використанням праці рабів, які перебували у приватній власності. У IV ст. до н. е. в Стародавній Греції намітилась криза полісного господарства, основною ознакою якої стало послаблення зв'язку між належністю до полісної громади і земельною власністю. Саме у період кризи полісного господарства старогрецька економічна думка досягла найвищого зльоту. В цьому плані найбільше значення мають наукові розвідки Ксенофонта, Платона, Арістотеля. Ідеї цих видатних мислителів справили великий вплив на подальший розвиток світової економічної думки.

6. У чому полягає сутність економічних поглядів, висловлених у творах стародавніх мислителів Греції: Ксенофонта, Платона, Арістотеля?

Ксенофонт - автор трактату "Домострой" - один із перших в історії економічної думки звернувся до всебічного вивчення проблеми поділу праці в суспільстві. Він першим указав на взаємозв'язок між поділом праці і ринком. Одним із перших Ксенофонт осмислив дві сторони будь-якого товару, виражені у його корисних якостях (споживна вартість) і здатності до обміну (мінова вартість). Будучи прихильником натурально-господарської концепції, він визнавав необхідність існування і корисність грошей, вказуючи на притаманні їм функції обігу і засобу нагромадження.

Багато в чому схожі з думками Ксенофонта і думки Платона, висловлені ним у трактатах "Держава" і "Закони". У праці "Держава" високо оцінена роль аристократії у забезпеченні суспільних інтересів, оскільки саме цей стан включає у себе філософів і становить разом із воїнами (армією) апарат управління державою. У Платоновому проекті "ідеальної держави" ні філософи, ні армія навіть думати не могли про заняття, пов'язані з фізичною працею. Вони також мали бути не обтяженими ніякою власністю, оскільки саме вона, на думку Платона, є джерелом суперечностей і розбіжностей у державі. У трактаті "Закони" Платон ідеальному типу держави протиставляє "негативний". Головним двигуном поведінки людей в останньому є матеріальні турботи і стимули. Найголовнішою галуззю економіки Платон вважав землеробство.

Економічні погляди Арістотеля були викладені у працях "Етика", "Політика", "Афінська політика". Арістотель вважав, що суспільство розвивається за природними законами, одним із яких є універсальний закон панування і підкорення. Із цих позицій він розглядав рабів як живе майно, покликане приносити користь. Утворення держави

Арістотель пояснював природним прагненням людей до спілкування. У його розумінні держава досягає найвищого розквіту за умов, коли її громадяни не мають надлишку багатства, але й не є бідними, тобто живуть "середнім життям". Досліджуючи природу багатства і закономірності його нагромадження, Арістотель вводить поняття "економіка" і "хрематистика". Економіка створює справжнє багатство, тобто сукупність життєвих благ, необхідних для громадян і держави. Хрематистика - це надмірне нагромадження багатства у грошовій формі, яке не має меж, а тому є протиприродним.

Арістотель розглядав дві форми грошей - гроші як простий засіб обігу товарів і як засіб обігу грошового капіталу.