Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П.П. - 26. Назвіть принципи, які А. Сміт пропонував покласти в основу системи оподаткування

Теорія Сміта становить цілісну систему поглядів, у якій економічні поняття, положення, висновки, як правило, взаємопов'язані між собою. Не є винятком і пропоновані Смітом принципи оподаткування. Вони ґрунтуються на його концепції рівнозначності різних видів праці, положенні про роль держави як "нічного сторожа", а не регулятора економічних процесів.

Для виконання своїх функцій - відправлення правосуддя, забезпечення оборони, надання деяких видів суспільних послуг (наприклад, прокладення і підтримування доріг, створення системи освіти і виховання) - держава повинна мати необхідні засоби.

Винагорода чиновників, адвокатів, викладачів не повинна бути ні занадто малою, ні занадто щедрою. "Якщо за яку-небудь послугу платять значно менше того, ніж вона заслуговує, на її виконанні відіб'ються нездатність і непридатність більшої частини тих, хто зайнятий цією справою. Якщо за неї платять занадто багато, її виконання буде ще більше страждати від недбалості та лінощів".

У п'ятій книзі Сміта, названій "Про витрати государя чи держави", розглядаються різні правила збирання податків і мита, принципи перерозподілу і використання доходів. У цій книзі є спеціальна глава "Чотири основні правила податків". Сплату податків варто покласти не на один клас, як пропонували фізіократи, а на всіх однаково - на працю, на капітал, на землю.

Чотири основні правила стягування податків такі:

o податки повинні сплачувати всі громадяни, кожний - відповідно до свого доходу;

o податок, який слід сплатити, повинен бути точно визначеним, а не змінюватися довільно;

o усякий податок має стягуватися у такий час і такий спосіб, що найменш обтяжливий для платників;

o податок повинен установлюватися за принципами справедливості.

Це стосується розмірів платежу, санкцій за несплату, рівності в розподілі рівнів оподаткування, домірності з доходами тощо. "Податок, необдумано встановлений, створює сильні спокуси до обману; але зі збільшенням цих спокус звичайно підсилюються і покарання за обман. Таким чином, закон, порушуючи перші початки справедливості, сам породжує спокуси, а потім карає тих, хто не встояв проти них".

Мабуть, і сьогодні багато зауважень і правил автора "Дослідження про багатство народів" не втратили актуальності й можуть бути покладені в основу податкового законодавства та практики оподатковування.

27. Що є продуктивною і непродуктивною працею за А. Смітом?

До теоретичних проблем, охоплених Смітом, не можна не віднести і концепцію продуктивності праці. Це важливо, незважаючи навіть на те, що сучасна економічна наука відмовляється від її основних постулатів. Справа в тому, що Сміт, вводячи у третьому розділі другої книги поняття "продуктивність праці", сформулював його як працю, що "...збільшує вартість матеріалів, які вона переробляє, а також закріплюється і реалізується в якомусь окремому предметі або товарі, який можна продати і який існує хоча б деякий час після того, як завершено працю". Відповідно, непродуктивна праця, за Смітом, - це послуги, які зникають відразу після їх надання, а праця, витрачена на них, нічого не додає до вартості, але має свою вартість, заслуговує на винагороду і не закріплюється і не реалізується в якому-небудь окремому предметі або товарі, придатному для продажу. Тобто продуктивною він вважав працю, яку можна обміняти на капітал, непродуктивною - працю, яка обмінюється на дохід. Усю сферу нематеріального виробництва Сміт вважав непродуктивною.

28. У чому полягає сутність теорії грошей А. Сміта?

Аналізуючи обмін товарів, Сміт відводив важливу роль грошам. На його думку, гроші не є ні результатом домовленості людей, ні наслідком творчої діяльності видатних особистостей, вони є особливим товаром, який стихійно виокремився зі світу інших товарів у результаті тривалого історичного розвитку обміну. Отже, Сміт став фундатором товарної теорії грошей.

Водночас, на думку автора "Багатства народів", гроші не є багатством, вони тільки сприяють його обігу і слугують мірою його цінності. "Гроші, - підкреслював Сміт, - велике колесо обігу..., знаряддя обміну і торгівлі". Таким чином, він розглядав гроші переважно як технічний засіб мінового процесу, ставлячи на чільне місце їх функцію засобу обігу. Тому він вважав можливою і доцільною заміну золота і срібла банкнотами, тобто паперовими грошима, які повинні випускати в обіг банки в необхідній кількості. Тут Сміт фактично сформулював закон грошового обігу.

Грошовому кредиту основоположник економічної науки відводив скромне місце, розглядаючи його тільки як засіб активізації капіталу.