Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П.П. - 7. Як Ж.Б. Сей трактував політичну економію як науку?

Англійський священик і економіст Томас Роберт Мальтус (1766-1834) у праці "Дослід про закон народонаселення" наполегливо переконував у тому, що населення зростає надто високими темпами - у геометричній прогресії, а виробництво продовольства не встигає за ним, збільшуючись лише в арифметичній прогресії. Звідси випливав висновок про те, що цей розрив у темпах приросту населення і життєвих благ є причиною бідності, що допомога нужденним також є причиною бідності й не має рації, тому що призведе до ще більшого демографічного "вибуху".

З мальтузіанської концепції випливає, що працююче населення саме винне у своєму важкому становищі. Виправити умови життя не можна, тому що не можна виправити, "скасувати" закони природи.

Мальтус ігнорував той факт, що зі зростанням життєвого рівня, поліпшенням матеріальних умов змінюються й демографічні процеси, скорочується народжуваність.

У теорії Мальтуса важлива постановка проблеми обліку демографічних зрушень, аналізу взаємозв'язку соціально-економічних процесів і тенденцій у демографічній сфері. Але Мальтус, хоч і намагався неодноразово підправити свою теорію, зіставляв непорівнянні речі - передбачувані зростання населення і реальні темпи приросту життєвих благ.

За Мальтусом, зростання населення обмежується тільки одним - нестачею продуктів харчування, страхом голоду. А практика свідчить про інше: зростання життєвого рівня веде до зміни демографічної ситуації, скорочення народжуваності, свідомого планування родини.

Сама проблема, висунута у свій час Мальтусом, зберігає актуальність до сьогодні. І не тільки для країн "третього світу", де поки що зберігається низький рівень життя і не спостерігається істотних змін у темпах приросту населення.

Глобалізація економічних процесів вимагає більш широкого підходу до аналізу демографічних тенденцій. Важливо уявити, як вони протікають у світі в цілому.

В останні 10-15 років нові тенденції з'явилися й у динаміці світового виробництва продовольства. Обсяги виробництва основних сільськогосподарських культур внаслідок низки причин знижуються. Якщо раніше виробництво продовольства в розрахунку на душу населення зростало, то тепер цей показник знижується. Згідно з прогнозами демографів населення планети збільшиться до 2030 р. з 6 до 9 млрд осіб. У результаті справді загостриться дефіцит продовольчих ресурсів.

7. Як Ж.Б. Сей трактував політичну економію як науку?

Пояснюючи погляди А. Сміта на предмет і метод політичної економії, Ж.Б. Сей у чіткій формі виклав своє бачення їх. Він докоряв А. Сміту за те, що той зробив значну поступку нормативній (практичній) стороні економічної теорії. Французький дослідник намагався порвати з давньою традицією, яка сягає ще вчень каноністів і меркантилістів, щодо намагань зробити з теорії практичні рекомендації, свого роду інструкції для адміністраторів і державних чиновників.

За визначенням Сея, політична економія - наука виключно про спонтанний (стихійний) і об'єктивний економічний устрій, "про закони, які управляють багатствами", вона е простим викладом способу, згідно з яким "утворюються, розподіляються і споживаються багатства". Тому економічну науку, за переконаннями Сея, потрібно відокремити від економічної політики і статистики. За Сеєм, політична економія - наука суто теоретична й описова. Роль ученого-економіста він вбачав у спогляданні, описанні та аналізуванні економічних процесів і явищ, а не у повчанні та наданні якихось порад щодо методів і форм господарювання.